Порівняння Pulso IMU-1520 vs Luxeon IPS-2000S

Загальна потужність живлення, що видається автоінвертором в штатному режимі роботи. Іншими словами цей параметр можна описати як найбільшу номінальну потужність підключеного навантаження, при якій пристрій здатний без збоїв і перевантажень пропрацювати протягом тривалого часу (порівнянного з часом розрядки акумулятора, який використовується для живлення).

Відповідно, при виборі з номінальної вихідної потужності, варто виходити з енергоспоживання передбачуваного навантаження. При цьому підбирати інвертор варто з запасом у 15-20% — наприклад, для ноутбука з споживанням 150 Вт рекомендується пристрій не менше ніж на 175 Вт. Це пов'язано не тільки з захистом від перевантажень, але і з тим, що багато інвертори здатні видавати заявлену потужність лише при повному заряді акумулятора, а по мірі вичерпання цього заряду вона знижується.

Також варто враховувати, що деякі пристрої, наприклад, автохолодильники чи побутові пилососи — при запуску споживають значно більше енергії, ніж в звичайному режимі роботи. Тому при виборі інвертора для подібних пристроїв варто орієнтуватися не тільки на номінальну, але і на пікову потужність — потужність, яку автоінвертор здатний без наслідків видати протягом декількох секунд.

Найбільша сумарна потужність живлення (пікова), яку автоінвертор може видати на навантаження протягом відносно короткого часу — 2-3 c. Зазвичай, ця потужність більше номінальної (див. вище) на 30-50%. При цьому, якщо Ви вибираєте інвертор за максимальної потужності, діють ті ж правила, що і для номінальної — показники пристрою повинні бути на 15-20% вище загальної потужності підключеного навантаження. А для роботи з приладами, що споживають велику кількість енергії під час запуску (пилососами, електроінструментом тощо) варто уточнювати також пікову потужність інвертора — вона повинна бути не нижче «пускової» потужності навантаження.

Форма, яку має графік напруги, що видається автоінвертором.

— Чистий синус (pure sine). Таку форму має класичний графік змінної напруги — в т. ч. і того, що присутня в побутових мережах 230 В. Таким чином, синусоїда говорить про високу якість вихідного сигналу — напруга змінюється рівномірно, без різких перепадів та максимально близько до параметрів звичайних розеток. Це дозволяє підключати до автоінвертору практично будь-яке навантаження — аж до аудіосистем і іншої делікатної електроніки, чутливої до якості живлення. З іншого боку, подібна якість вимагає застосування складних керуючих схем і помітно позначається на вартості, а реальна необхідність у ній є не так часто. Тому синусоїдальний сигнал характерний в основному для автоінверторів преміумкласу.

— Модифікований синус. Даний термін (також вживається варіант «апроксимований») означає, що дана форма вихідного сигналу лише приблизно схожа на синусоїду. Зазвичай, подібний графік має вигляд «сходинок», іноді досить великих. Цього достатньо для живлення більшості видів навантаження, що застосовується в автомобілях — починаючи від ламп та електроінструментів і закінчуючи телевізорами і ноутбуками; при цьому самі автоінвертори виходять не такими дорогими, як моделі з чистою синусоїдою. Їхнім недоліком є неможливість роботи з чутливими електронними пристроями, однак цей момент не можна назвати критичним: список таких пристроїв досит...ь невеликий, та й в автомобілях вони застосовуються досить рідко.

Коефіцієнт корисної дії автоінвертора.

ККД — це співвідношення (у відсотках) між кількістю енергії, що прилад видає на навантаження, і тією кількістю, яку він споживає від бортової мережі автомобіля. Відповідно, чим вище цей показник — тим ефективніше робота і тим менше втрати при перетворенні. На практиці це означає, що за інших рівних умов прилад з більш високим ККД дасть змогу навантаженні довше працювати від акумулятора; особливо це важливо при високій споживаної потужності.

В сучасних автоінверторах значення ККД до 80 – 85% вважаються середніми, 90% і більше — хорошими.

Кількість USB-виходів у конструкції автоінвертора.

USB A - це стандартний (але вже застаріваючий) роз'єм, який використовується в комп'ютерній техніці для різних периферійних пристроїв. Спочатку він призначався для обміну інформацією, проте призначений для портативних гаджетів (смартфони, планшети, плеєри тощо), що заряджаються через USB. Власне, в автоінверторах даний порт використовується виключно як роз'єм для зарядки; а кілька таких роз'ємів дозволяють, відповідно, підключати кілька пристроїв, що заряджаються одночасно.

Системи захисту, передбачені в конструкції автоінвертора.

— Від короткого замикання. Коротке замикання виникає внаслідок різкого падіння опору навантаження до дуже малих значень (наприклад, через пробою ізоляції або забруднення схем підключення до автоінвертору приладі). Внаслідок цього критично зростає сила струму, що може призвести до пошкодження як навантаження, так і самого інвертора, і навіть до спалахів і травм. Дана захист запобігає подібні наслідки, відключаючи живлення у випадку виникнення короткого замикання.

— Від перегріву. Захист від критичного підвищення температури автоінвертора: при нагріванні система відключає пристрій, запобігаючи пошкодження та інші небажані наслідки. Зазначимо, що перегрів не обов'язково є ознакою неполадок — він може виникнути і при тривалої роботі у штатному режимі (що не відміняє необхідності відключення щоб уникнути неприємностей).

— Від перевантаження. Перевантаження виникають у тих випадках, коли споживана потужність підключеного пристрою (пристроїв) перевищує вихідну потужність автоінвертора (див. вище). Подібні ситуації приводять до роботи на нештатних режимах, що загрожує поломками і навіть спалахами. З деякими наслідками подібних ситуацій можуть впоратися інші системи захисту (наприклад, захист від перегріву, описана вище), проте в даному випадку простіше запобігти причину, ніж боротися з на...слідками.

— Від неправильного підключення. Система, що захищає автоінвертор від підключення з неправильною полярністю: виявивши невідповідність «плюса» і «мінуса», захист відключає пристрій, запобігаючи поломки та інші неприємності. Ця функція зустрічається тільки в моделях, що підключаються безпосередньо до акумулятора (див. вище) — переплутати полярність при включенні в гніздо прикурювача неможливо.

Наявність роз'єму RJ-45 дає змогу підключати до інвертора провідний пульт дистанційного керування. За допомогою кабелю з конекторами RJ-45 на обох закінченнях забезпечується з'єднання автоінвертора з пультом дистанційного керування для віддаленого увімкнення/вимкнення приладу, налаштування параметрів, моніторингу стану системи тощо. Варто відзначити, що пульт не завжди поставляється в комплекті - часто його доведеться купувати окремо.

Діапазон температур навколишнього повітря, в якому автомобільний інвертор гарантовано зберігає нормальну працездатність. Орієнтуватися тут необхідно на очікувані мінімуми і максимуми робочих температур. Наприклад, якщо в сувору зиму показання термометра не опускаються нижче -15 °C, ТО пристрої з пункту «-20 °C і нижче» для таких умов експлуатації вистачить із запасом.

Загальні габарити автоінвертора.

У сучасних автомобілях (особливо легкових), зазвичай, не так багато місця для установки додаткового обладнання. Даний параметр дозволяє оцінити простір, необхідне для розміщення інвертора, переконатися, що вибраний пристрій вписується в «посадкове місце», а при необхідності — вибрати інше місце чи іншу модель. При цьому потрібно пам'ятати, що для багатьох автоінверторам необхідний необхідний певний запас за місцем — для нормальної роботи системи охолодження; зазвичай цей запас вказується в докладної документації.