Телескопи з активним охолодженням

Активне охолодження

— телескопи з системами активного (примусового) охолодження, зазвичай у вигляді вентиляторів.

Потребу в подібному охолодженні мають виключно рефлектори. Для нормальної роботи такого телескопа необхідно, щоб його деталі, перш за все дзеркало, мали ту ж температуру, що і навколишня атмосфера. В іншому разі повітря, що контактує з цими деталями (так званий прикордонний шар) буде нагріватися, що призводить до ефекту «марева» і інших спотворень зображення. Ці явища особливо небажані при спостереженнях об'єктів далекого космосу на високих кратностях. Ситуація ускладнюється тим, що телескопи найчастіше зберігають в теплих приміщеннях, а використовують — на вулиці; при цьому різниця температур в холодну пору року може досягати 30 °С і більше, через що час на природне охолодження нерідко обчислюється годинами.

У світлі всього цього активне охолодження іноді буває просто незамінне: воно дає можливість в рази прискорити вирівнювання температур. Однак додаткове оснащення неминуче позначається на вартості, а для роботи вентиляторів потрібне джерело енергії. Крім того, активне охолодження випускається і у вигляді окремих пристроїв, які купуються і встановлюються в разі потреби. Тому телескопів, що першопочатково оснащені цією функцією, в наш час небагато — це окремі моделі на монтуваннях Добсона, які призначені для розглядання об'єктів далекого космосу і мають досить великі (як наслідок — довго остигаючі) об'єктиви.