Порівняння A4Tech KV-300H vs A4Tech KL(S)-7MU

— Класичного типу. Клавіатура з клавішами звичайної квадратної і прямокутної форми, з малою відстанню між ними. Такі клавіші зазвичай розширюються донизу, щоб щілини між ними були як можна менше.

— Острівного типу. Також відома як «ширяюча» або chiclet. Це клавіатура, в якій кожна клавіша встановлена в окремому отворі на невеликій відстані від інших. Острівні моделі зручніше класичних тим, що в них нижча ймовірність випадково натиснути сусідню клавішу. З іншого боку, вони важче очищення: сміття, забившийся в щілину між кнопкою і самої «дошкою», вичистити досить складно, при цьому забруднення може створити проблеми в роботі.

З практичної сторони вибір конкретного типу клавіш залежить передусім від особистих уподобань користувача.

— Мембранна. Назва цього типу зумовлене тим, що контакти під кожною клавішею виконані у вигляді двох мембран — дисків на гнучкій плівці. Повернення клавіш у вихідне положення після натискання забезпечується за рахунок пружності мембран. Подібна конструкція відрізняється невисокою вартістю і невеликим рівнем шуму; крім того, такі клавіатури досить стійкі до рідини (хоча робити цього все одно не рекомендується). З недоліків варто відзначити відносно невисоку довговічність — в 3-4 рази нижче, ніж у механічних. Крім того, по мірі зносу в клавішах даного типу зменшується зусилля, необхідне для натискання, вони починають «провалюватися» під пальцями («ефект втоми»).

— Механічна. У даній конструкції для повернення клавіші у вихідне положення після натискання використовуються пружини. Механічні клавіатури вважаються більш прогресивними, ніж мембранні: вони більш надійні і довговічні, майже не втрачають властивостей у міру зносу і дають чітку тактильну віддачу. Загальний рівень шуму нерідко виходить вище, ніж у мембранних, однак характерне клацання при кожному натисканні багато відносять до переваг подібних моделей; крім того, випускаються і повністю безшумні механічні перемикачі. А ось з однозначних недоліків можна назвати високу вартість і чутливість до пролитої рідини (хоча механічну клавіатуру теж можна зробити вологозахищеній).

— Оптико-механічна....Різновид описаних вище механічних клавіатур, в яких кожна клавіша оснащена не традиційної парою контактів, а оптичним перемикачем у вигляді датчика, на який потрапляє інфрачервоний промінь; при натисканні на клавішу цей промінь блокується, що і служить сигналом до спрацьовування. Одне з ключових переваг подібних перемикачів — дуже висока швидкість спрацьовування (мілісекунди); цей момент не критичний при побутовому використанні, проте він може виявитися принциповим для геймерів-ентузіастів і кіберспортсменів. Крім того, відсутність електричних контактів, схильних стиратися і окислюватися, позитивно позначається на довговічності. І хоча першопочатково «оптика» складніше, ніж класичні системи з контактами, проте в ігрових клавіатурах оптико-механічні перемикачі нерідко обходяться навіть дешевше, ніж чиста «механіка». І те, що даний варіант зустрічається порівняно рідко, обумовлено насамперед тим, що оптична технологія з'явилася не так давно і лише набирає популярність.

— Мембранна + механічна. Компонування, при якій більшість клавіш має мембранну конструкцію, а окремі, найбільш «відповідальні» — механічну. Про особливості обох варіантів див. вище, а таке їх поєднання зустрічається переважно в ігрових клавіатурах. При цьому «механіка», зазвичай, використовується на традиційній комбінації WASD плюс на оточуючих клавіші Q, E, R і F.

— Механічно-мембранна. Гібридна конструкція, що поєднує в собі елементи механічної та мембранної клавіатур (про тієї та іншої докладніше див. вище). У даному разі ці особливості поєднуються в кожної окремої клавіші. Зазвичай, під кожною кнопкою в таких клавіатурах є мембрана, проте всередині цієї мембрани знаходиться не просто пара контактів, а механічна пружинна система. Таким чином, подібна конструкція поєднує переваги обох варіантів. Водночас механічно-мембранні системи коштують дуже недешево. Тому основною сферою їх застосування є висококласні ігрові клавіатури, і навіть серед таких пристроїв даний варіант зустрічається досить рідко.

— Ножичний. Кілька модифікована різновид мембранних клавіатур (див. відповідний пункт), в якій гнучка мембрана на кожній клавіші доповнено механізмом з двох деталей, скріплених у вигляді ножиць. Одна з головних особливостей ножичних клавіатур — невисокий хід клавіш (помітно нижче, ніж у мембранних). Також така конструкція менш вимоглива до точності, вона дає змогу досягти чіткого натискання незалежно від того, куди потрапив палець — в центр або на край клавіші. Термін служби «ножиць» виходить великим; вони складніше у очищенню, однак і забруднюються помітно повільніше, ніж «мембрани». З недоліків даного варіанта можна відзначити кілька збільшений рівень шуму під час роботи — через клацання ножичних механізмів.

Кількість додаткових клавіш, передбачених у конструкції клавіатури.

Такі клавіші не належать до стандартної розкладки і призначені для швидкого доступу до специфічних функцій або окремих додатків — наприклад, для керування медіаплеєром або відкриття пошти одним натисненням кнопки. Ця функція зручна тим, що команди з додаткових клавіш зазвичай розпізнаються системою незалежно від того, що знаходиться на екрані — завдяки цьому, приміром вам не доведеться закривати текстовий редактор для перемикання треку в плеєрі.

Зазначимо, що в даному випадку мова йде саме про окремих клавішах, мають строго визначене призначення і відповідне маркування. Програмовані кнопки, клавіша Fn (див. нижче) і функції основних клавіш, які реалізуються через Fn, в даному пункті не враховуються.

Спосіб регулювання гучності, передбачений в клавіатурі (якщо така можливість взагалі не передбачена).

— Через Fn. Регулювання з використанням клавіші Fn (див. вище): збільшення і зменшення гучності здійснюється шляхом одночасного натискання Fn і однією з основних клавіш клавіатури (зазвичай з ряду F1 – F12), Головна перевага такого управління полягає в тому, що воно дозволяє не перевантажувати клавіатуру додатковими органами управління — це, зі свого боку, позитивно позначається на габаритах і вартості. Недолік — необхідність одночасно натискати дві клавіші, що не завжди зручно.

— Дод. клавіші. Управління за допомогою додаткових клавіш, спеціально призначених для роботи з гучністю. Дуже зручний і практичний варіант: додаткові клавіші зазвичай мають цілком однозначну маркування, при цьому вони займають менше місця і обходяться дешевше, ніж колесо або сенсорний повзунок (див. нижче).

— Колесом. Управління за допомогою механічного коліщатка, обертанням якого вгору-вниз, вліво-вправо забезпечується зміна гучності. Досить зручний з точки зору користувача варіант — наочний, інтуїтивно зрозумілий і доступний навіть наосліп. Водночас колесо може займати досить багато місця, та й на вартості клавіатури воно помітно позначається.

— Сенсорний повзунок. Управління за допомогою сенсорної поверхні, рухом...пальця в ту або іншу сторону. Сенсор займає мінімум місця, виглядає акуратно і загалом зазвичай непогано вписується в загальний дизайн клавіатури, однак обходиться недешево. Тому даний варіант зустрічається вкрай рідко, в основному у висококласних клавіатурах геймерської або мультимедійної спрямованості.

Кількість USB-портів в конструкції клавіатури.

Наявність цих портів фактично дозволяє застосовувати клавіатуру як USB-хаба — для підключення до комп'ютера різної периферії. Таке підключення зручно тим, що роз'єми знаходяться в буквальному сенсі, під рукою, не потрібно тягнутися до системнику. Кількість портів відповідає числу USB-пристроїв, яке можна одночасно підключити до клавіатури без використання пристроїв та іншого додаткового обладнання.

Тип аудиороз'єму, передбаченого в конструкції клавіатури (якщо така функція в ній взагалі є).

Аудіороз'єм на клавіатурі нерідко виявляється більш зручний, ніж гніздо на корпусі ПК: він знаходиться прямо під рукою користувача, для підключення аудіопристроїв (навушники, мікрофони тощо) не потрібно тягнутися до системного блоку. Конкретні ж види роз'ємів можуть бути такими:

— Mini-Jack (2x3.5 мм). Набір з двох гнізд стандарту 3.5 мм mini-Jack. Саме під такі роз'єми робляться штекери в більшості сучасних навушників, а також спеціалізованих комп'ютерних колонок і мікрофонів. Зазначимо, що кожне з гнізд має свою спеціалізацію: одне (зазвичай зеленого кольору) є виходом для навушників/колонок, друге (червоне) — входом для мікрофона або мікрофонного штекера гарнітури). Такий же принцип підключення аудіопристроїв використовується і в більшості сучасних звукових карт, так що і в клавіатурах даний варіант найбільш популярний.

— Mini-Jack (4-pin 3.5 мм). Специфічний різновид роз'єму типу 3.5 мм mini-Jack, має 4 контакту (замість стандартних 3). Призначається в основному для підключення мобільних гарнітур: подібні гарнітури, на відміну від комп'ютерних, мають один штекер, через який працюють і навушники і мікрофон. Втім, до 4-контактного роз'єму можна підключити і звичайні «вуха» — така можливість допускається конструкцією. Роз'єми цього типу зустрічаються в основному в клавіатурах для планшетів, а також в деяких геймерських моделях.

Інтерфейс, використовуваний в дротовий клавіатурі (див. «Тип підключення»).

— USB. Стандартний універсальний роз'єм для підключення периферії, присутній практично у всіх сучасних комп'ютерах — починаючи від настільних ПК і закінчуючи мікрокомп'ютерами. USB-клавіатури найбільш універсальні, тому саме цей варіант на сьогоднішній день зустрічається найчастіше. Головним недоліком даного варіанта є те, що USB-роз'єм, зайнятий клавіатурою, може знадобитися для іншого периферійного пристрою; втім, ця проблема досить легко вирішується — наприклад, застосуванням USB-хаба або придбанням клавіатури з власним хабом (див. нижче).

— PS/2. Спеціалізований роз'єм характерною круглої форми, який використовується для підключення клавіатур і мишей; в сучасних ПК можуть передбачатися як два порти, для того й іншого, так і один універсальний. У будь-якому разі даний спосіб підключення зручний тим, що всі порти USB залишаються вільними; це буває важливо при використанні великої кількості USB-периферії. Водночас сам роз'єм PS/2 має досить великі розміри і погано підходить для ноутбуків та іншої компактної техніки, а тому зустрічається тільки в настільних ПК. І навіть в останньому випадках не завадить уточнити наявність PS/2, перш ніж купувати клавіатуру з таким штекером.

— USB або PS/2. Зазвичай, в даному випадку маються на увазі USB-клавіатури, укомплектовані перехідником на порт PS/2. Особливості о...бох інтерфейсів описані вище; тут же відзначимо, що даний варіант найбільш універсальний, він дозволяє вибирати спосіб підключення залежно від ситуації. Крім того, він зручний тим, що PS/2-моделей випускається відносно небагато, і буває простіше знайти підходящу USB-клавіатуру, укомплектовану перехідником. Самі перехідники обходяться недорого і не особливо впливають на ціну пристрою; зрозуміло, вони продаються і окремо, однак комплект часто буває більш кращим варіантом.

— Фірмовий. Підключення за допомогою специфічного роз'єму, який не належить до стандартних (описаний вище) інтерфейсам і застосовується в основному в техніці певного бренду, в кращому випадку — в деяких пристроях сторонніх виробників. Даний варіант буває досить зручний для планшетних приладдя (див. «За напрямом»).