Порівняння Edifier R2850DB vs Edifier S1000 MKII

Кількість окремих динаміків, передбачених у кожній колонці. Не варто плутати цей параметр з описаним нижче кількістю смуг — за одну смугу можуть відповідати декілька динаміків; вважається, що це може поліпшити деякі параметри звучання, до того ж дозволяє добитися високої потужності при відносно невеликих габаритах колонки. В іншому ж кількість динаміків є скоріше довідковим, ніж практично значущим показником.

За наявності в комплекті АС колонок з різною кількістю динаміків зазвичай вказується максимальне значення даного параметра (найчастіше — по фронтальній колонці). При цьому пасивні випромінювачі (при їх наявності, див. «Особливості конструкції») в підрахунку не враховуються.

Кількість окремих частотних смуг, на яке звук розділяється при відтворенні через АС. Для кожної такої смуги передбачається окремий динамік, а іноді — кілька (докладніше див. «Кількість динаміків»).

Серед багатосмугових моделей споживчого рівня найчастіше зустрічаються варіанти на 2 або 3 смуги — НЧ/ВЧ і НЧ/СЧ/ВЧ відповідно. Більша кількість, зазвичай, свідчить про високий клас акустики, т. до. вона точніше здатна відтворювати сигналу і, відповідно, складніше влаштована. Але є і невеликі сателіти з одним динаміком (однополосні) на випадок невимогливого слухача.

Відзначимо, що, крім цілих, випускаються моделі з дробовим кількістю смуг — наприклад, 2.5 або 3.5. Така маркування говорить про наявність в конструкції динаміка, відповідає відразу за дві смуги: наприклад, модель 2.5 має окремі динаміки для НЧ і ВЧ плюс комбінований НЧ+ВЧ (за конструкцією аналогічний НЧ, але навантажений ще й середніми частотами).

Чутливість акустичної системи.

Цю характеристику вказують на підставі того, яку гучність звуку акустика здатна видати при підведенні до неї сигналу визначеної стандартної потужності. Простіше кажучи, чим вище чутливість АС — тим голосніше вона буде звучати під час тієї ж вихідної потужності підсилювача. Таким чином, чутлива акустика може ефективно використовуватись у поєднанні з порівняно малопотужними «усилками». З іншого боку, низька чутливість теж має свої переваги: вона дозволяє досягти більш рівномірного АЧХ і знижує ймовірність перевантаження підсилювача. У найменш чутливих сучасних АС даний показник не перевищує 84 дБ, у найбільш чутливих він становить 95 – 96 дБ і більше.

Зазначимо, що на практиці звертати увагу на цей параметр доводиться тоді, коли акустику планується використовувати з окремо підібраним підсилювачем потужності. Тому для активних систем (див. «Тип») чутливість має чисто довідкове значення, і при виборі її, зазвичай, можна не враховувати.

Імпедансом називають номінальна електричний опір акустичної системи. В наш час використовується набір стандартних значення імпедансу; найбільше поширення отримали колонки на 4 Ом, 6 Ом, 8 Ом і 16 Ом.

Основне значення даний параметр має для пасивної акустики (див. «Тип»). При підключенні таких колонок до підсилювача потужності вкрай бажано, щоб їх імпеданс відповідав опору АС, на яке розрахований підсилювач; при невідповідності можливі або перевантаження і спотворення в звучанні (якщо імпеданс колонок нижче оптимального), або зниження потужності (у протилежному випадку).

Що стосується активної акустики, то тут імпеданс має в основному довідкове значення колонки в таких системах першопочатково підбираються під відповідні підсилювачі. Правда, існує думка, що більш високий опір знижує рівень перешкод і позитивно позначається на чистоті звуку; однак різниця в імпедансі між різними моделями зазвичай не настільки велика, щоб цей вплив було помітно на тлі інших факторів, що визначають якість звучання.

Номінальна потужність однієї фронтальної колонки АС. Детальніше про номінальної потужності див. «Сумарна номінальна потужність» нижче. Тут же відзначимо, що чим вище потужність, тим голосніше може звучати компонент системи — зрозуміло, при правильно підібраному підсилювачі. Крім того, і для узгодження з підсилювачем цей параметр дуже важливий: бажано, щоб вихідна потужність на відповідному каналі підсилювача була не більше, ніж потужність колонки. Якщо вхідний сигнал буде потужнішим — можливі спотворення в звучанні і навіть ушкодження динаміків, а якщо слабкіше — то гучність звучання знизиться (іншими словами, не можна буде використовувати весь потенціал акустики), але цей момент буде критичний лише для прослуховування на максимальній гучності.

Загальна номінальна потужність всіх компонентів АС, іншими словами — сума потужностей всіх колонок. Як номінальної зазвичай вказують найбільшу середню (середньоквадратичну) потужність, на якій акустика може працювати тривалий час без перевантажень і пошкоджень. При цьому окремі стрибки потужності можуть помітно перевищувати це значення, однак саме номінальна потужність є основною характеристикою будь-якій АС.

Від цієї характеристики залежить насамперед гучність звучання: чим потужніший колонки — тим більш гучний звук вони можуть видати за наявності відповідного підсилювача. Крім того, пасивні й пасивно-активних моделях від потужності залежить ще й сумісність із зовнішнім підсилювачем: вихідна потужність «усилка» не повинна перевищувати потужності підключеного до нього акустики, інакше можливі перевантаження і навіть поломки.

Детальні рекомендації щодо вибору АС по потужності під ту чи іншу ситуацію можна знайти в спеціальних джерелах. Проте загалом показник до 100 Вт за мірками сучасної акустики вважається досить скромним, 100 – 200 Вт — середнім, 200 – 300 Вт — вище середнього, а найпотужніші комплекти видають до 500 Вт і навіть більше.

В завершення відзначимо ще два нюанси. По-перше, при порівнянні різних систем по даній характеристиці потрібно враховувати ще й формат звук...у, в якому вони працюють. Зокрема, за наявності сабвуфера на нього може припадати значна частина сумарної потужності — до половини і більше. У підсумку, наприклад, комплект 2.1 на 50 Вт з 20-ватним «сабом» на основних частотах не зможе витягнути таку ж гучність, як 40-ватна система 2.0: у першому випадку на кожен основний канал буде припадати всього по 15 Вт, у другому — по 20 Вт. По-друге, у багатоканальних системах загальна потужність може розподілятися між каналами в різній пропорції; так що, скажімо, дві системи 5.1 з однієї і тієї ж сумарною потужністю можуть помітно відрізнятися по балансу фронту і тилу на максимальній гучності.

Загальний діапазон частот, який здатна відтворити АС. Вказується від нижньої межі діапазону в самому низькочастотному компоненті до верхньої межі — в самому високочастотному: наприклад, в системі 2.1 з основними колонками на 100 – 22000 Гц і сабвуфером на 20 – 150 Гц загальне значення буде становити 20 – 22000 Гц.

Чим ширший частотний діапазон — тим повніше відтворений звук, тим нижче ймовірність, що якась частина низьких або високих частот виявиться «обрізаною». Тут варто зазначити, що людське вухо сприймає частоти в середньому від 16 Гц до 22 кГц, і з практичної точки зору передбачати в АС більш широкий частотний діапазон не має сенсу. Тим не менш, чимало моделей виходять за межі цього діапазону, іноді досить значно (так, існують колонки з діапазоном близько 10 – 50000 Гц). Такі характеристики є свого роду «побічним ефектом» висококласної акустики, і вони зазвичай наводяться в рекламних цілях.

Таким чином, нижня межа діапазону в сучасних колонках може перебувати в межах частот до 20 Гц, однак частіше зустрічаються більш високі значення — 30 – 40 Гц, 40 – 50 Гц, а то і більше 70 Гц. Зі свого боку, верхня межа в більшості сучасних АС лежить в діапазоні 19 – 22 кГц, хоча зустрічаються відхилення як у бік збільшення (див. вище), так і у бік зниження.

Наявність або конкретна версія Bluetooth-модуля, встановленого в акустичній системі.

Найбільш поширений спосіб застосування такого модуля — трансляція на акустику звуку зі смартфонів, планшетів, ноутбуків і інших Bluetooth-пристроїв. Основна зручність такого підключення очевидно — це відсутність дротів і відповідна свобода переміщення, тим більше що дальність дії Bluetooth зазвичай становить не менше 10 м (в межах прямої видимості). Однак варто враховувати, що без спеціальних технологій аудіосигнал при такій передачі сильно стискається, що впливає на підсумкове якість звуку; тому для досягнення хорошої якості буде потрібна підтримка aptX (див. нижче).

Крім цього, Bluetooth може застосовуватися і для інших цілей; найпопулярніший варіант такого застосування в АС — дистанційне керування з зовнішнього пристрою. Втім, такі можливості зустрічаються помітно рідше.

Що стосується різних версій Bluetooth, то вони розрізняються як за пропускної спроможності, так і за спеціальним можливостям. Ось опис різних варіантів, що застосовуються в АС.

• Bluetooth v 2.0. Найстаріша з версій, що зустрічаються в наш час. Забезпечує лише базові можливості і швидкість зв'язку до 2,1 Мбіт/с, також набагато сильніше схильна проблем з сумісністю, чим більше нові стандарти. Тому цю версію можна зустріти в основному серед відверто застарілою акустики.
• Bluetooth v 2.1. Оновлена версія стандарту 2.0, отримала ряд поліпшень, які стосую...ться сумісності різнотипних пристроїв і безпеки підключення. Є свого роду «класикою жанру», все нові покоління Bluetooth в основі своїй мають версію v2.1 плюс різні доповнення і поліпшення.
• Bluetooth v 3.0. Версія, в якій до базових можливостей Bluetooth 2.1 був доданий швидкісний канал на 24 Мбіт/с — для обміну великими обсягами даних. При цьому Bluetooth-модуль автоматично визначає об'єм передаваної інформації і вибирає, яке з'єднання використовувати — звичайне або високошвидкісне.
• Bluetooth v 4.0. Принципове оновлення (після версії 3.0), представив ще один формат передачі даних — Bluetooth з низьким енергоспоживанням (LE). Цей протокол розроблено в основному для мініатюрних пристроїв, що передають невеликі обсяги інформації. Тим не менш, він дозволяє помітно економити енергію і під час роботи з більш великою технікою, такою як АС — зокрема, знижуються витрати енергії на передачу невеликих службових пакетів даних.
• Bluetooth v 4.1. Розвиток і удосконалення Bluetooth 4.0. Одним з ключових удосконалень стала оптимізація спільної роботи з модулями зв'язку 4G LTE — щоб Bluetooth і LTE не створювали перешкод один одному. Так що якщо в безпосередній близькості до Bluetooth-акустиці буде знаходитися часто 4G-смартфон — бажано, щоб ця акустика мала модуль з версією не нижче 4.1. Ще одне цікаве нововведення — можливість одночасного використання Bluetooth-пристрою в декількох ролях (наприклад, для дистанційного керування зовнішнім пристроєм з одночасною трансляцією музики на навушники). Втім, цей момент актуальний скоріше для джерел сігала, ніж для АС.
• Bluetooth v 4.2. Подальше, після 4.1, розвиток стандарту Bluetooth. Принципових оновлень не подав, проте отримав ряд поліпшень, які стосуються надійності і захисту, а також покращену сумісність з «Інтернету речей» (Internet Of Things).
• Bluetooth v 5.0. Версія, представлена в 2016 році. Одним з ключових нововведень стали два спеціальних режиму роботи Bluetooth з низьким енергоспоживанням: режим підвищення швидкості (за рахунок зменшення дальності) і режим збільшення дальності (за рахунок зниження швидкості. Крім того, був введений ряд поліпшень, які стосуються одночасної роботи з великою кількістю підключених пристроїв.

Функція, що зустрічається в колонках з Bluetooth (див. вище) і загалом дуже бажана для подібної акустики.

Технологія aptX призначена для поліпшення якості звуку, що передається по Bluetooth. Першопочатково при такій передачі аудіосигнал сильно стискається, і якість звучання може в підсумку виявитися досить низьким. Але ось в акустиці з кодеком aptX цей недолік усунутий: кодек дозволяє транслювати і приймати звук як, порівнянному з Audio CD — 16-bit/44.1 kHz. І хоча за фактичною якістю звуку aptX все ж дещо поступається класичному Audio CD з дротовим підключенням, однак цей момент найчастіше не є принциповим, до того ж сприйняття звуку — питання багато в чому суб'єктивний. Також відзначимо, що крім оригінального aptX, в сучасній техніці може застосовуватися більш прогресивний aptX HD — його можливості вже порівнюють з Hi-Res аудіо 24-bit/48kHz.

Зрозуміло, для використання відповідного кодека його повинна підтримувати як акустика, так і джерело сигналу.