Порівняння Garmin Forerunner 30 vs Garmin Forerunner 35

Час, який гаджет здатний опрацювати на одному заряді акумулятора (або комплектної батареї) у звичайному режимі використання.

Під нормальним режимом, як правило, мається на увазі робота з порівняно невисоким навантаженням. Дисплей у цей час може відображати якісь дані, також можуть працювати базові функції (підрахунок кроків, періодична перевірка пульсу тощо), однак у будь-якому випадку енергоспоживання виходить невисоким. Тому час роботи у звичайному режимі може бути досить вражаючим, аж до кількох тижнів, а то й місяців. Однак при виборі не завадить звернути увагу на заявлений час в активному режимі (див. нижче) — особливо якщо тривалий час роботи має вирішальне значення, або ж ви плануєте інтенсивно експлуатувати гаджет. Реальна автономність пристрою, швидше за все, виявиться десь посередині між цими двома значеннями залежно від фактичного навантаження. Якщо для гаджета вказано лише час у звичайному режимі — варто вибирати з певним запасом.

Час, який гаджет здатний пропрацювати на одному заряді акумулятора (або комплектної батарейки) в активному режимі використання.

Для годинників-телефонів (див. «Тип») під цим, зазвичай, мається на увазі режим розмови, для інших гаджетів — режим інтенсивної роботи, коли використовується велика кількість функцій та датчиків і йде постійний обмін інформацією зі смартфоном/планшетом. Втім, конкретне розуміння «активного режиму» у різних виробників може відрізнятися: одні вказують час при максимальному навантаженні (тобто, по суті, гарантований час автономної роботи), інші — в деякому «середньому режимі». Однак у будь-якому разі це досить наочний параметр, що непогано описує автономність тієї чи іншої моделі (і набагато більш близький до реальних показників, ніж згадане вище час у звичайному режимі).

Відзначимо, що для моделей з датчиком GPS (див. «Навігація») в характеристиках може додатково уточнюватися час активної роботи з використанням такого датчика. Детальніше див. «Час роботи (GPS)»

Поворотне кільце навколо круглого циферблату смартгодинника. Безель виконує як мінімум декоративну та захисну функцію, а в багатьох моделях має додаткову розмітку та забезпечує ряд спеціальних можливостей управління. Шляхом його обертання здійснюється навігація по меню смартгодинників, також він спрощує взаємодію з сенсорним екраном пристрою. На безель нерідко наносяться спеціальні мітки для роботи стрілочного циферблата годинника в режимі таймера або секундоміра. Конкретна реалізація покладених на кільце функцій залежить від певної моделі «розумного» годинника.

– Металевий. Безель із металу характеризується високою механічною міцністю. У матеріалах виготовлення такого кільця навколо циферблату переважно застосовується нержавіюча сталь.

– Пластиковий. Бюджетний варіант безеля, який зустрічається в моделях смартгодинників із пластиковими корпусами.

Колір ремінця, з яким поставляється гаджет. Якщо в даному пункті зазначено кілька варіантів — це, зазвичай, означає, що користувач може вибрати колір на свій розсуд. Можуть передбачатися й інші варіанти — наприклад, наявність декількох ремінців в комплекті, або можливість такої комплектації за бажанням користувача — однак він зустрічаються набагато рідше.

Тип застібки, використовуваний в ремінці або браслеті гаджета.

Найбільш поширеними на сьогодні типами застібок є класична пряжка, розкладні кліпса, розкладний замок, магніт, застібка з фіксатором і липучка. Якщо в характеристиках зазначено відразу кілька варіантів — значить, гаджет поставляється або може поставлятися з різними варіантами ремінців, що використовують різні типи застібок. А ось докладний опис кожного типу:

— Класична (з пряжкою). Застібка, що нагадує пряжку ременя; першопочатково використовувалася в традиційних наручних годинниках, однак у наш час отримала розповсюдження і в «розумних» гаджетах. На одній половині такий застібки знаходиться рамка П-образної або аналогічної форми, що має спеціальний стрижень, на другий — ряд отворів. При застібанні друга половина протягується через рамку, а штир фіксується в одному з отворів. При цьому, вибираючи те або інше отвір, можна налаштовувати розмір ремінця. Крім того, переваги «класики» полягають у надійності, охайному зовнішньому вигляді і сумісності з багатьма матеріалами ремінців (за винятком хіба що металевих браслетів).

— Кліпса (розкладається). Варіант, характерний для металевих браслетів. Найбільшого поширення набула різновид кліпси, що складається із двох вигнутих пластин, з'єднаних віссю. При розстіба...ння вони розкриваються як книжка, збільшуючи загальну довжину браслета і даючи змогу безперешкодно зняти годинник з руки, а при застібанні — складаються впритул один до одного і фіксуються, закріплюючи браслет на зап'ясті. Інша, менш популярний різновид — «метелик», що має дві стулки, які при розкритті піднімаються подібно крилам. Загалом кліпси дуже прості у використанні, однак складні в налаштуванні. Вони застібаються і розстібаються буквально одним клацанням, але ось переналаштувати розмір браслета з кліпсою «на ходу» неможливо — доводиться роз'єднувати і знову з'єднувати спеціальні фіксатори, для чого потрібен додатковий інструмент і деяка вправність..

— Магнітна. Застібка, роль фіксатора в якій грає сильний постійний магніт. Такі пристосування прості і зручні у використанні, так і в регулюванні: для застібання та розстібання досить «приліпити» або «відліпити» магніт, а налаштування по розміру здійснюється прямо під час застібання — шляхом затягування ремінця до потрібної довжини. Головним недоліком такої застібки є те, що її можна застосовувати тільки з металевими браслетами з магнітних сплавів — наприклад, сталевими.

— З фіксатором. Застібка, що нагадує описану вище пряжку, проте має дещо інший принцип дії. На одній стороні ремінця з такою застібкою розташовується штир фіксатора, на іншій — петля D-образної або іншої форми, а також ряд отворів. При застібанні сторона зі штирьком протягується в петлю і потім фіксується в одному з отворів; вибираючи той або інший отвір, можна регулювати ремінець по довжині. Подібна конструкція особливо зручна для ремінців з гуми, вона простіше і водночас надійніше, ніж пряжка, яка також може застосовуватися з такими ремінцями.

— Липучка. Класична застібка-липучка, застосовується виключно з ремінцями з тканини. Як і магнітні (див. вище), такі застібки дають змогу дуже точно регулювати довжину ремінця прямо в процесі застібання. З недоліків липучки, крім обмежень за матеріалами ремінця, варто відзначити схильність до зниження надійності по мірі зносу. Тому в наш час цей тип застібки зустрічається досить рідко, причому майже не використовується як єдиний доступний — зазвичай липучка доповнюється іншим варіантом, наприклад, фіксатором.

— Розкладний замок. Застібка у вигляді разьемного замку, половинки якого знаходяться на різних половинках браслета. Використовується з металевими браслетами дрібного плетіння, так званими «міланськими»; при цьому одна половинка закріплена нерухомо,а другу може рухатися вздовж своєї частини браслета — таким способом регулюється довжина. Для регулювання може знадобитися інструмент, проте сама процедура нескладна — помітно простіше, ніж в кліпсах. А слабка поширеність розкладних замків пов'язана в основному з тим, що міланські і браслети «розумних» наручних гаджетах зустрічаються рідко.

Обхват зап'ястя, для якого підходить комплектний ремінець годинника. Як правило, довжина ремінця може регулюватися, тому в даному пункті зазвичай вказується не одне число, а діапазон — наприклад, «130 – 200» (міліметрів). Якщо ж ремінців в комплекті кілька — то і в характеристиках вказується декілька діапазонів, при необхідності — з уточненням на зразок «тканина: 115 — 185, метал: 130 – 220» (якщо ремінці виконані з різних матеріалів).

Підкреслимо, що в даному разі мова йде не просто про довжину ремінця, а саме про обхват зап'ястя, на який він розрахований. Таким чином, вимірявши відповідним чином руку, можна точно визначити, чи підійде той чи інший ремінець для конкретної людини чи ні. Така можливість особливо важлива, якщо годинник купується для користувача з нестандартним розміром рук — мініатюрним або, навпаки, дуже великим.