Порівняння Einhell CC-BC 15M vs Bosch C7

— Зарядний пристрій. Згідно з назвою, такі агрегати призначені для зарядки «сіли» акумуляторних батарей. Штатно автомобільні акумулятори заряджаються від бортової мережі авто під час роботи двигуна, однак цей варіант не дає достатніх гарантій: акумулятор може розрядитися від довгого стояння в гаражі, від перебування на холоді, через залишені включеними фар і т. ін. Зарядні пристрої дають змогу акумулятор привести в норму при подібних неприємностей: вони перетворюють змінний струм з мережі 230 В в постійний, з необхідними для зарядки параметрами.

— Пусковий пристрій (бустер). Агрегати, призначені для запуску двигуна при неможливості використовувати для цього акумуляторну батарею — якщо вона сіла або вийшла з ладу. Такі пристрої будуть корисні у випадках, коли немає часу або можливості заряджати штатний акумулятор (зокрема, коли «їхати треба прямо зараз»). Зазвичай в бустері є власна батарея або суперконденсатор, що дозволяє застосовувати такі пристрої незалежно від розеток (див. «Ємність вбудованого акумулятора»). Також відзначимо, що деякі «пускачі» передбачають також використання в якості зарядного пристрою для різних гаджетів і оснащуються відповідними роз'ємами — USB або DC (про обох див. нижче).

— Пуско-зарядний пристрій. У цю категорію включені моделі, що поєднують можливості описаних вище типів і здатні працювати як в режимі зарядного, так і в режимі пускового пристрою. Т...акі агрегати найбільш універсальні, однак і коштують, зазвичай, відповідно.

— Автоматичне ЗП. Специфічний різновид зарядних пристроїв (див. вище), побудована на основі прогресивних керуючих схем з використанням мікропроцесорів. Така конструкція дає значно більше можливостей, ніж у звичайному «заряднике». Так, автоматичні ЗП можуть випускатися в розрахунку на специфічні типи батарей, які мають особливі вимоги до процедури заряду. Деякі моделі допускають підключення відразу двох джерел енергії, з автоматичним вибором оптимального варіанта; така можливість незамінна при використанні альтернативних джерел енергії, характеристики живлення в яких можуть постійно змінюватися (наприклад, сонячних батарей або вітрових генераторів). У конструкції навіть можуть передбачатися температурні датчики, що оптимізують режим роботи залежно від температури навколишнього середовища. Головний недолік автоматичних ЗП — висока вартість (притому що для більшості класичних автоаккумуляторов згадані переваги особливо не важливі).

Номінальна напруга акумуляторів, з якими може працювати пристрій. Для бустерів (див. «Тип») в даному випадку вказується напруга, яке «пускач» може видавати на виході в режимі запуску двигуна.

— 6. Напруга, що зустрічається в деяких мотоциклах, скутерах, квадроциклах та іншої аналогічної техніки.

— 12 В. Стандартна напруга акумуляторів (і бортових мереж) легкових авто, а також легких вантажівок і мікроавтобусів.

— 24 В. Напруга, що застосовується переважно у фурах, автобусах та іншої важкої техніки. Також зустрічається в деяких важких позашляховиках.

Номінальний пусковий струм пускозарядного пристрою або бустера (див. «Тип»).

У цьому разі мається на увазі струм, який пристрій в режимі запуску двигуна може видавати протягом порівняно тривалого часу (як мінімум 30 с, а то і більше). Цей показник повинен бути не нижче номінального пускового струму, споживаного стартером авто — інакше пристрою просто не вистачить потужності для ефективної прокрутки стартера і запуску двигуна. Інформацію про необхідний пусковому струмі можна уточнити по документації на машину, або за характеристиками акумулятора, який стандартно в ній використовується. Для більшості легкових авто цей показник лежить в діапазоні від 200 до 400 А; менш потужні пускові пристрої призначаються в основному для мотоциклів та іншого аналогічного транспорту, а більш потужні — для автобусів, вантажівок та іншої важкої техніки, серед таких «пускачів» зустрічаються моделі на 400 – 600 А і навіть більше.

Найменша сила струму, яку пускозарядний пристрій здатне забезпечити в режимі зарядки. Детальніше див. «Макс. сила струму при зарядці».

Даний параметр в нашому каталозі вказується тільки для тих моделей, які мають кілька регулювань по силі струму (див. нижче).

Найбільша сила струму, яку пускозарядний пристрій здатне забезпечити в режимі зарядки. Для моделей, що мають одну регулювання сили струму (див. нижче), її значення зазначається у цьому пункті.

Різні моделі акумуляторів можуть розрізнятися за параметрами зарядки, у т. ч. за оптимального діапазону сили струму. Відповідно, вибирати зарядний пристрій варто з таким розрахунком, щоб воно відповідало цього діапазону. Детальні рекомендації по вибору можна знайти в спеціальних джерелах, зокрема, документації до акумуляторних батарей.

Ємність акумуляторів з робочою напругою 12 В, для зарядки яких може використовуватися пускозарядний пристрій. Зазвичай, сучасні агрегати розраховані не на одне конкретне значення, а на діапазон ємностей, що значно полегшує підбір за необхідними параметрами.

Зазначимо, що хоча невідповідність зарядженої батареї за ємністю не настільки критично, як по струму або по напрузі, однак це не означає, що даний параметр не потрібно звертати увагу. І дуже ємний, і занадто «дрібний» акумулятор призводять до роботи пускозарядного пристрою в нерозрахунковому режимі, що шкідливо як для «зарядника», так і для батареї, і може навіть призвести до аварій.

- Вольтметр. Прилад, який вимірює робочу напругу пристрою. Конкретне призначення такого пристрою залежить від типу пристрою (див. вище) і формату його застосування. Наприклад, при пуску вольтметр зазвичай відображає напругу на виході пристрою, а заряджання може відстежувати поточну напругу акумуляторної батареї. У будь-якому випадку ця функція забезпечує додаткову інформацію про параметри роботи.

- Амперметр. Прилад, який вимірює силу струму, що видається пристроєм. Найчастіше ця функція застосовується при зарядці акумуляторів, контролю параметрів процесу. Однак є прилади, що дозволяють відстежувати струм під час запуску двигуна.

- Індикатор заряджання. Вказівник, який відображає рівень заряду акумулятора, підключеного до пристрою. Конкретний пристрій і функціонал такого індикатора можуть бути різними: в одних моделях він сигналізує лише про закінчення зарядки, в інших дає змогу відстежувати рівень заряду протягом усього процесу і навіть визначати приблизний час до закінчення. Як би там не було, подібний індикатор полегшує стеження за процедурою зарядки — зокрема, дає змогу безпомилково визначити, коли закінчено процес і акумулятор готовий до використання.

- Відновлення (десульфатування). Режим відновлення пластин свинцево-кислотного акумулятора, що покрилися кристалічними відкладеннями сульфаті...в. Зазначимо, що саме собою відкладення сульфатів — нормальний процес, що відбувається під час розрядки батареї; при зарядці ці відкладення, що мають пористу структуру, руйнуються. Однак, якщо батарея тривалий час зберігалася в розрядженому вигляді, сульфати з пористої форми переходять у кристалічну, і звичайна зарядка нездатна їх зруйнувати. Через війну властивості батареї істотно погіршуються, до повної непридатності до використання. Для усунення таких відкладень використовується режим відновлення. Його суть полягає в тому, що на акумулятор подаються імпульси спеціально підібраного формату, які руйнують шар сульфатів та відновлюють властивості батареї.

— Захист від перезаряджання. Захист батареї від перезаряджання — ситуація, коли акумулятор, що заряджається до 100 %, продовжує перебувати під струмом. Така ситуація призводить не тільки до зайвої витрати електроенергії, але і до псування батареї. Щоб уникнути цього, у багатьох пристроях передбачається автоматика, що відключає напругу на виході після закінчення заряду. Це помітно «полегшує життя» користувачеві: не потрібно постійно контролювати процес, він сам завершиться в оптимальний момент.

- Тест стану АКБ. Можливість перевірки стану акумулятора. Конкретний набір інструментів та можливостей тестування може бути різним, його варто уточнювати окремо; серед найпопулярніших варіантів – перевірка поточної напруги, перевірка рівня заряду, тест на пускову потужність, тест холодного запуску. Як би там не було, ця функція може виявитися дуже корисною і для загальної профілактичної діагностики, і для перевірки стану батареї перед заряджанням.

- Режим зимової зарядки. Спеціалізований режим заряджання акумулятора при низьких температурах навколишнього повітря. У таких умовах властивості акумуляторів дещо змінюються, а сильний струм заряду може призвести до різкого розігріву та пошкодження батареї. У світлі цього для зарядки АКБ у мороз варто використовувати спеціалізовані пристрої.

- Режим зберігання АКБ. Режим роботи призначений для тривалого зберігання акумуляторних батарей. У такому режимі пристрій постійно підключений до акумулятора, він стежить за рівнем заряду і періодично заряджає батарею малими струмами, підтримуючи її в стані постійної готовності та запобігаючи втраті робочих властивостей.

- Живлення 12 В (режим supply). Режим роботи, в якому пристрій служить джерелом постійного живлення 12 В і дає змогу від'єднати акумулятор без втрати важливих налаштувань бортового комп'ютера автомобіля. Втім, цей режим можна застосовувати і поза машиною - при його включенні пристрій виконує роль звичайного блоку живлення на 12 Ст.

- Таймер швидкої зарядки. Таймер, що відраховує час у режимі швидкої зарядки. Такій режим, відповідно до назви, дає змогу скоротити час на заряджання батареї, проте швидка зарядка здійснюється на високих струмах, через що навіть невеликий перезаряд може призвести до неприємних наслідків. А забезпечити захист від перезарядки традиційним способом (див. вище) за такої процедури неможливо з низки технічних причин. У світлі цього в пристроях з функцією швидкої зарядки передбачається таймер, що відраховує час і сигнал по закінченні процесу; у деяких моделях може передбачатися автоматичне вимкнення живлення.

- Кнопка дистанційного пуску. Кнопка запуску двигуна розташована окремо від корпусу пускозарядного пристрою і з'єднана з ним проводом досить великої довжини. Така кнопка дає змогу керувати роботою «пускача» на відстані, наприклад, сидячи в кабіні. Ця функція особливо зручна при роботі з важкою технікою на зразок фур або автобусів, де кабіна може розташовуватися на значній відстані від капота.