Порівняння Hotpoint-Ariston Clas X 24 FF 23.7 кВт vs Hotpoint-Ariston Cares X 24 FF 24.2 кВт

Максимальна площа приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.

Корисна потужність котла — а саме потужність нагріву, яку він забезпечує на максимальному режимі.

Від цього параметра безпосередньо залежить здатність пристрою обігріти приміщення тієї чи іншої площі; по потужності можна приблизно визначити площу обігріву, якщо цей параметр не вказаний в характеристиках. Загальне правило говорить, що для житлового приміщення з висотою стелі 2,5 – 3 м на обігрів 1 м2 площі потрібно не менше 100 Вт теплової потужності. Існують і детальніші методики розрахунку, що враховують специфічні фактори: кліматичну зону, теплопритоків зовні, конструктивні особливості системи опалення і т. ін.; вони докладно описані в спеціальних джерелах. Також відзначимо, що в двоконтурних котлах (див. «Тип») частину вироблюваного тепла йде на нагрів води для ГВП; це потрібно враховувати при оцінці корисної потужності.

Вважається, що котли потужністю понад 30 кВт необхідно встановлювати в окремих приміщеннях (котелень).

Мінімальна теплова потужність на якій може працювати опалювальний котел в постійному режимі. Робота на мінімальній потужності дозволяє зменшити кількість циклів включення і вимикання, які несприятливо позначаються на довговічності опалювальних котлів.

Продуктивність двоконтурного котла в режимі гарячого водопостачання при нагріванні води на 25 °С понад початкової температури.

Продуктивність – це найбільша кількість гарячої води, якe агрегат може видати за хвилину. Вона залежить не тільки від потужності нагрівача як такого, але і від того, як сильно потрібно гріти воду: чим вище різниця температур (Δt — «дельта те») між холодною і нагрітою водою — тим більше енергії потрібно для нагрівання і тим менше об'єми води, з якими в такому режим може впоратися котел. Тому продуктивність двоконтурних котлів обов'язково вказується для певних варіантів Δt — а саме 25 °С, 30 °С і/або 50 °С. А вибирати за даним показником варто з урахуванням вихідної температури води і з урахуванням того, яка потреба в гарячій воді є в місці встановлення котла (скільки точок водорозбору, які вимоги до температури тощо); докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.

Також нагадаємо, що вода починає відчуватися людиною як тепла десь з 40 °С, як гаряча – десь з 50 °С, а температура гарячої води в системах центрального водопостачання (за офіційними нормами) становить не нижче 60 °С.Таким чином, щоб котел працював в режимі Δt=25 °С і видавав хоча б теплу воду в 40 °С, початкова температура холодної води повинна становити не менше 15 °С (15+25=40 °С). Це досить високе значення – наприклад, в централізованому водопроводі холодна вода досягає 15 °С хіба що влітку, коли труби водопостачання помітно прогрі...ваються; те ж стосується води, що подається з свердловин. Так що дана продуктивність – значення досить умовне, на практиці котел не так часто працює з різницею температур в 25 °С. Проте, дані для Δt=25°С все одно часто наводять в характеристиках — в тому числі в рекламних цілях, оскільки саме в такому режимі цифри продуктивності виходять найбільш високими. Крім того, ця інформація може стати в нагоді, якщо котел використовується як попередній водонагрівач, а догрівання до робочої температури забезпечує інший пристрій — наприклад, електричний бойлер або проточний водонагрівач.

Продуктивність двоконтурного котла в режимі гарячого водопостачання при нагріванні води приблизно на 30 °С понад початкову температуру.

Продуктивність – це найбільша кількість гарячої води, яку агрегат може видати за хвилину. Вона залежить не тільки від потужності нагрівача як такого, але і від того, як сильно потрібно гріти воду: чим вище різниця температур (Δt — «дельта те») між холодною і нагрітою водою — тим більше енергії потрібно для нагрівання і тим менше обсяги води, з якими в такому режимі може впоратися котел. Тому продуктивність двоконтурних котлів обов'язково вказується для певних варіантів Δt — а саме 25 °С, 30 °С і/або 50 °С. А вибирати за даним показником варто з урахуванням вихідної температури води і з урахуванням того, яка потреба в гарячій воді є в місці встановлення котла (скільки точок водорозбору, які вимоги до температури тощо); докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.

Також нагадаємо, що вода починає відчуватися людиною як тепла десь з 40 °С, як гаряча – десь з 50 °С, а температура гарячої води в системах центрального водопостачання (за офіційними нормами) становить не нижче 60 °С. Таким чином, щоб котел працював в режимі Δt ~30 °С і видавав хоча б теплу воду в 40 °С, початкова температура холодної води повинна становити близько 10 °С (10+30=40 °С). Подібну температуру цілком можна зустріти в свердловинах в теплу пору року, також до 10 °С в теплий сезон нерідко прогрівається холодна вода в цен...тралізованому водопроводі. Однак котли, в тому числі двоконтурні, вмикаються в основному в холоди, коли вихідна температура води помітно нижче. Відповідно, якщо котел застосовується як основний водонагрівач — нагрівання до заявлених температур (див. «Мін. t гарячої води», «Макс.t гарячої води») нерідко потребує більшої Δt, ніж 30 °С, і продуктивність виявляється меншою, ніж зазначено в цьому пункті. А ось при роботі в режимі попереднього нагрівання (коли вода догрівається до потрібної температури додатковим пристроєм на зразок бойлера) даний показник досить достовірно описує можливості агрегата.

Підтримка котлом функції «гарячий старт».

Ця функція зустрічається виключно у двоконтурних моделях (див. «Тип»): вона прискорює нагрівання води для системи гарячого водопостачання та забезпечує постійну температуру води на виході. Для цього автоматика котла особливим чином відстежує і контролює температуру води у вторинному теплообміннику котла. Наявність «гарячого старту» позначається на вартості агрегата, проте це компенсується зручністю у використанні.

Діаметр труби, по якій з камери згоряння відводяться продукти згоряння.

У котлах із закритою камерою згоряння часто використовується так званий коаксіальний димар, що складається з двох труб, вкладених одна в іншу. При цьому по внутрішній трубі з камери згоряння відводяться продукти згоряння, а по проміжку між внутрішньою і зовнішньою подається повітря. Для таких димарів діаметр зазвичай вказується у вигляді двох цифр — діаметра внутрішньої і зовнішньої труби відповідно. Найпопулярнішими значеннями вважаються 60/100, 80/80 і 80/125. Класично ж димар (не коаксіальний) може бути 100, 110, 125, 130, 140, 150, 160, 180 і 200 мм.

Матеріал первинного теплообмінника, в якому теплова енергія від гарячих продуктів згоряння передається теплоносію. Від матеріалу виготовлення теплообмінника безпосередньо залежать ККД котла, швидкість нагріву і термін служби агрегату.

— Мідний. Мідь — матеріал з найкращими теплоотдающими характеристиками і високою стійкістю до корозії. Вона швидко нагрівається, що дозволяє економити енергоресурси при роботі опалювального котла, має низький коефіцієнт шорсткості, відрізняється тривалим експлуатаційним ресурсом. Єдиний недолік цього металу — висока вартість. Мідні теплообмінники встановлюються на борту обладнання міцного середнього рівня і вищого сорту.

— Алюмінієвий. Алюміній в якості матеріалу для виготовлення теплообмінника характеризується відмінною теплопровідністю, тривалим терміном служби, до того ж він коштує дешевше міді. Для здешевлення виробництва в мідних теплообмінниках намагаються зменшувати товщину стінок. З алюмінієм цього робити не потрібно.

— Чавунний. Котли з чавунним теплообмінником довго нагріваються і повільно остигають, тривалий час утримуючи тепло після припинення нагрівання. Також чавун примітний високою теплоємністю і низькою схильністю до корозії. Термін служби чавунного агрегату може скласти і 30, і 50 років. Зворотна сторона медалі — величезні масогабаритні показники опал...ювального обладнання, через що котли з чавунним теплообмінником випускаються переважно у підлогової компонуванні. На додачу чавун погано переносить різкі перепади температур — вони можуть викликати появу тріщин.

— Сталевий. Сталеві теплообмінники в опалювальних котлах одержали найбільше поширення. Сталь володіє поєднанням високої пластичності і міцності при дії високих температур, недорого коштує, легко піддається обробці на виробничих етапах. Однак теплообмінники зі сталі схильні до корозії. Як результат — вони не настільки довговічні.

— З нержавіючої сталі. Теплообмінники з нержавіючої сталі — «рідкісні птахи» в опалювальних котлах, що пояснюється дорожнечею застосування цього матеріалу. Зате вони поєднують в собі переваги як чавуну, так і сталі. Нержавійка проявляє високу корозійну стійкість, несприйнятливість до термоударів, малу інертність, має тривалий експлуатаційний ресурс.

— Падіння тиску газу. Ця система захисту забезпечує відключення котла в разі критичного падіння тиску газу, недостатній для нормального функціонування пальника. У разі такого падіння закривається і блокується клапан, що подає газ на пальник. Після відновлення тиску газу він також залишається закритим, відкривати його і відновлювати подачу газу необхідно вручну.

— Перегрів води. Температурний датчик, автоматично вимикає котел при критичному перевищенні температури теплоносія в системі.

— Згасання полум'я. Захист від згасання полум'я заснована на датчику, який відстежує горіння газу та автоматично припиняє подачу в разі згасання пальника. Це запобігає заповнення приміщення газом і можливі трагічні наслідки цього.

— Відсутність тяги. У котлах з відкритою камерою згоряння для збереження нормальних умов у приміщенні, де встановлено такий котел, необхідний постійний відвід продуктів згоряння в атмосферу. Відсутність нормальної тяги в димоході може призвести до накопичення продуктів згоряння в приміщенні. Система захисту від відсутності тяги запобігає це, автоматично вимикаючи котел при виявленні виходу продуктів згоряння за межі димоходу.

— Відключення електроенергії. Більшість сучасних котлів мають електронну систему управління; крім того, багато елементів конструк...ції (насоси, клапани, вентилятори тощо) теж приводяться в дію за рахунок електрики. Таким чином, відключення електроживлення під час роботи котла неминуче призведе до нештатному режиму його роботи, що загрожує поломками і навіть аваріями. Для запобігання подібних випадків встановлюється система захисту від відключення електроенергії, яка повністю зупиняє роботу котла в разі відключення електроживлення. При поновленні подачі електроенергії котел, зазвичай, необхідно перезапустити вручну.

— Порушення циркуляції води. Ця система захисту контролює нормальний рух теплоносія контуру опалення. Порушення циркуляції може привести до перегріву окремих елементів котла і його пошкодження. Щоб уникнути цього при порушенні циркуляції система відключає насос і перекриває подачу газу в пальник.

— Замерзання рідини в контурі. Система, яка контролює температуру в контурі опалення. Замерзання рідини в контурі порушує нормальну роботу опалення, що може в кращому випадку вимагати прогріву труб, а в гіршому — привести до пошкодження системи (розривів). Щоб уникнути подібного при падінні температури теплоносія нижче 5 °С запалюється пальник, активується циркуляційний насос і контур прогрівається до досягнення температури близько 35 °С — таким чином, запобігає утворенню в трубах льоду.