Споживана потужність (охолодження/нагрів)
Споживана потужність кондиціонера в режимі охолодження і нагрівання; для моделей без функції обігріву, відповідно, є тільки одне число. Не слід плутати цей параметр з ефективною потужністю кондиціонера. Ефективна потужність — це кількість тепла, яке агрегат здатний «перекачати» в навколишнє середовище або в приміщення (докладніше див див. «Потужність у режимі охолодження», «Потужність в режимі обігріву»). У цьому ж пункті зазначається кількість електроенергії, споживаної пристроєм з мережі.
У всіх кондиціонерах споживана потужність в рази нижче ефективною — це пов'язано з особливостями роботи таких агрегатів. Водночас пристрою з однаковою ефективністю можуть розрізнятися по енергоспоживанню. У таких випадках більш економічні моделі зазвичай коштують дорожче, однак при постійному використанні різниця може швидко окупитися за рахунок меншого споживання електрики.
Також від цього нюансу залежать два моменти, пов'язаних з електротехнікою. По-перше, споживана потужність впливає на вимоги до живлення: моделі до 3 – 3,5 кВт можна підключати в звичайну розетку, а при більш високому енергоспоживанні потрібна живлення безпосередньо від щитка, або трифазне підключення (див. нижче). По-друге, споживана потужність потрібна для розрахунків навантаження на мережу і необхідних параметрів додаткового обладнання: стабілізаторів, аварійних генераторів, ДБЖ і т. п.
Видалення вологи
Швидкість видалення вологи з повітря під час роботи кондиціонера на осушення.
Кількість надлишкової вологи, що накопичується в повітрі, залежить від цілого ряду параметрів; існують спеціальні формули і навіть програми-калькулятори, які дають змогу обчислити цю кількість для тієї чи іншої ситуації. Ці методики розрахунку можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же варто сказати, що кондиціонери не є повноцінними
осушувачами, так що їх продуктивність в даному режимі загалом невисока.
Рівень шуму (макс/мін)
Максимальний і мінімальний рівень шуму, що виробляється кондиціонером під час роботи; для спліт- і мультиспліт-систем (див. «Тип») за замовчуванням вказується для внутрішнього блока, а дані щодо зовнішнього блока можуть уточнюватися в примітках.
Рівень шуму вказується в децибелах; це нелінійна одиниця, тому простіше всього оцінювати цей параметр за порівняльними таблицями — їх можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що, відповідно до санітарних норм, максимальний рівень постійного шуму для житлових приміщень становить 40 дБ вдень і 30 дБ вночі; для офісів подібний показник становить 50 дБ, а у виробничих приміщеннях можуть допускатися і більш високі рівні гучності. Так що вибирати кондиціонер за цим показником варто з урахуванням того, де і як планується його використовувати.
Що стосується конкретних показників, то серед найтихіших сучасних кондиціонерів зустрічаються моделі з мінімальними показниками
23 – 24 дБ,
22 – 21 дБ, а іноді навіть
20 дБ і менше. Втім, не рідкістю є і агрегати на
31 – 31 дБ і
33 – 34 дБ; така гучність, зазвичай, не створює дискомфорту в денний час, але ось вночі вже не бажана. Тим не менш, в деяких ситуаціях гучніший кондиціонер може виявитися оптимальним вибором: зниження шуму позначається на вартості, іноді дуже помітно, і якщо пристр
...ій не планується вмикати на ніч — можна не переплачувати за додаткове шумозаглушення.Коефіцієнт EER охолодження
Коефіцієнт охолодження ЕЕR, забезпечуваний кондиціонером. Обчислюється як співвідношення корисної робочої потужності кондиціонера в режимі охолодження до споживання електроенергії. Наприклад, пристрій, що видає 6 кВт робочої потужності в режимі охолодження і споживає при цьому 2 кВт, буде мати EER 6/2 = 3.
Чим вище цей показник — тим більш економічним є кондиціонер і тим вище його клас енергоефективності при охолодженні (див. нижче). Власне, для кожного класу є свої чіткі вимоги щодо EER.
Варто відзначити, що даний показник вважається не дуже достовірним, і в Європейському союзі введено інший коефіцієнт, більш наближений до практики — ПРОВИДЕЦЬ. Детальніше про нього див. «Сезонний коефіцієнт SEER охолодження».
Коефіцієнт COP обігріву
Коефіцієнт обігріву COP, забезпечуваний кондиціонером. Обчислюється як співвідношення теплової потужності кондиціонера в режимі обігріву до споживання електроенергії. Наприклад, якщо пристрій споживає 2 кВт і видає 5 кВт теплової потужності, то COP буде становити 5/2 = 2,5.
Чим вище цей показник — тим більш економічним є кондиціонер і тим вище його клас енергоефективності при обігріві (див. нижче). Власне, для кожного класу є свої чіткі вимоги щодо COP.
Зазначимо, що показники COP зазвичай вище, ніж іншого важливого значення коефіцієнта — EER (див. вище). Це пов'язано з технічними особливостями роботи кондиціонерів.
Також варто сказати, що з 2013 року в Європі введено у використання більш досконалий і наближений до практики коефіцієнт — SCOP. Детальніше про нього див. «Сезонний коефіцієнт SCOP обігріву»
Функції
Додаткові функції, передбачені в пристрої.
Крім можливостей, прямо пов'язаних з основним призначенням (таких, як інвертор,
нічний режим або
чергове опалення), в сучасних кондиціонерах можуть передбачатися й досить специфічні функції — такі, як
іонізатор,
підмішування свіжого повітря,
сенсор забрудненості повітря,
сенсор присутності,
привод вертикальних жалюзі тощо. Для зручності в управлінні може передбачатися
з'єднання зі смартфоном і/або
прогресивний пульт I Feel з термодатчиком, а для простоти обслуговування —
самоочищення та/або самодіагностика. Ось докладний опис цих функцій:
—
Інверторне управління. Наявність в кондиціонері компресор з інверторним управлінням потужністю.
Моделі без інвертора мають лише два режими роботи — повна потужність і «вимк.»; а задана інтенсивність обігрівання/охолодження забезпечується за рахунок вмикання і вимикання компресора на певні проміжки часу. Зі свого боку, принцип інверторного управління полягає в плавній зміні потужності компресора, що дає змогу уникати постійних вмикань і вимикань. Такий форм
...ат роботи дає цілий ряд переваг: мінімальний знос, відсутність стрибків напруги і зайвого навантаження на мережу, а також комфортний (невисокий і стабільний) рівень шуму. Головний недолік інверторних моделей — досить висока вартість.
— Автовибір режиму роботи. Функція, що позбавляє користувача від необхідності вручну управляти параметрами роботи кондиціонера. Фактично досить лише задати бажаний мікроклімат в приміщенні — після цього агрегат буде самостійно відслідковувати поточні умови і вибирати потрібний режим роботи. Найчастіше дана функція передбачає відстежування температури і автоматичне перемикання між охолодженням і обігріванням, однак у прогресивних моделях можуть передбачатися і обширніші можливості — наприклад, моніторинг вологості з автоматичним вмиканням осушення або навіть зволоження.
— Таймер. Функція, що дає змогу задавати час автоматичного відключення кондиціонера. Завдяки таймеру можна, наприклад, запустити кондиціонер перед відходом до сну і спокійно заснути, не переживаючи про відключення пристрою — він сам вимкнеться через заданий користувачем час. А в деяких моделях таймер є складовою нічного режиму (див. нижче).
— Нічний режим роботи. Функція, що дає можливість максимально комфортно використовувати кондиціонер в нічний час. Основних особливостей у такого режиму дві. По-перше, швидкість вентилятора встановлюється на мінімум, що дає змогу знизити рівень шуму і уникнути інтенсивних потоків повітря, які можуть потурбувати сплячих. По-друге, зміна температури відбувається дуже повільно і плавно — на пару градусів протягом двох-трьох годин; це вважається оптимальним для сну. Додатково в нічному режимі може передбачатися таймер, що вимикає кондиціонер по закінченню 7 – 8 годин.
— Авторестарт. Автоматичне відновлення налаштувань кондиціонера після відключення живлення. Простіше кажучи, при відновленні живлення пристрій з даною функцією продовжить працювати в тому ж режимі, що й до перерви з подачею енергії.
— Іонізатор. Модуль, що насичує повітря, яке проходить через кондиціонер, іонами — зарядженими частинками. Негативно заряджені іони надають відчуття свіжості повітря, мають бактерицидний ефект, а також вважаються корисними для здоров'я загалом.
— Підмішування повітря. Можливість підмішувати свіже повітря зовні до повітря, яке пропускається через кондиціонер. Таким чином, моделі з цією функцією не просто змінюють температуру і вологість повітря, але ще й додатково освіжають його. З іншого боку, підмішування значно ускладнює як конструкцію самого кондиціонера, так і його встановлення. Тому дана функція зустрічається досить рідко, причому в основному в моделях середнього рівня і вище.
— Сенсор забрудненості повітря. Сенсор, який відстежує наявність диму, пилу та інших забруднень у повітрі, що проходить через кондиціонер. Застосування такого датчика може бути різним: одні моделі здатні самостійно запускати режим вентиляції (фільтрації повітря) при виявленні забруднень, в інших сенсор відповідає тільки за автоматичне вимикання, а вмикати вентиляцію потрібно вручну. Однак у будь-якому разі ця функція помітно полегшує спостереження за якістю повітря.
— Сенсор присутності. Датчик, що відслідковує наявність в приміщенні людей. Використовуючи дані про місцезнаходження людей в приміщення, кондиціонер може змінювати напрямок потоку в бік від людей, тим самим захищаючи від протягів. Якщо присутність людей не виявлена, то кондиціонер може перейти в режим зниженого енергоспоживання і працювати не на повну потужність, підтримуючи комфортну температуру, а залежно від реалізації даного функціоналу, може і зовсім відключатися, якщо тривалий час в приміщенні відсутня активність. Це сприяє економії енергії і дає додаткову гарантію на той випадок, якщо користувач забуде вимкнути кондиціонер вручну.
— Привод вертикальних жалюзі. Наявність власного приводу у вертикальних стулок на виході кондиціонера. Нагадаємо, в більшості моделей вихід для повітря має вигляд щілини, оснащеної двома видами заслінок – горизонтальною (зазвичай однією), по довжині, і вертикальними, по висоті. За замовчуванням привод від мотора має тільки горизонтальна стулка: це дає можливість змінювати напрямок потоку повітря по вертикалі, а також закривати повітропровід у неробочий час. Однак в деяких сучасних кондиціонерах (в основному настінних, див. «Тип») передбачається також привод вертикальних стулок – він дає змогу повертати їх з боку в бік, змінюючи напрямок потоку повітря по горизонталі. Це помітно розширює можливості з налаштування агрегату під особливості ситуації.
— Чергове опалення. Функція, що зустрічається в кондиціонерах з обігріванням (див. «Режими роботи»); призначається в основному для приватних будинків, дач та інших аналогічних місць, які можуть тривалий час залишатися без догляду в холодну пору року. При використанні чергового опалення кондиціонер підтримує в приміщенні невисоку плюсову температуру (близько +8..10 °С). Цього достатньо, щоб уникнути промерзання стін і пошкодження комунікацій, і водночас витрата енергії виходить невеликою.
— Самоочищення. Режим автоматичного очищення внутрішніх частин кондиціонера — зазвичай за рахунок інтенсивного «продування» повітрям. Це дає змогу видалити пил, який накопичився всередині, і висушити надлишок вологи, а також перешкоджає розмноженню шкідливих мікроорганізмів. Водночас самоочищення не позбавляє від необхідності повноцінного ручного чищення або заміни робочих елементів у фільтрах кондиціонера.
— Самодіагностування. Можливість автоматичного виявлення несправностей і помилок у роботі кондиціонера. Конкретні особливості роботи цієї функції можуть бути різними: в одних моделях «здоров'я» агрегата відстежується постійно або автоматично перевіряється через певні проміжки часу, в інших-подібна процедура запускається тільки вручну. Зазвичай, системи самодіагностування здатні автоматично усувати дрібні неполадки, які не потребують зовнішнього втручання; про серйозніші проблеми пристрій повідомляє користувача – наприклад, кодом помилки на дисплеї.
— Управління зі смартфона. Можливість дистанційного управління кондиціонером зі смартфона або іншого аналогічного пристрою — наприклад, планшета. Зазвичай, для цього потрібно встановити на пристрій спеціальний додаток. Таке управління може бути більш зручним і наочним, ніж використання пульта ДУ — у додатку можна передбачити різні специфічні параметри і функції, недоступні для пульта (наприклад, розклад роботи по днях тижня). Крім того, через додаток можна в реальному часі стежити за параметрами роботи кондиціонера — виставленою температурою, швидкістю, програмою тощо – і отримувати повідомлення про неполадки. А деякі моделі з цією функцією можна навіть підключати до Інтернету та отримувати доступ до управління кондиціонером з будь-якої точки земної кулі, де є доступ у Всесвітню мережу. З'єднання з управляючим гаджетом може здійснюватися по Bluetooth або Wi-Fi, залежно від моделі; в деяких пристроях для роботи цієї функції може знадобитися використання зовнішнього Wi-Fi модуля (див. нижче).
— I Feel (пульт з датчиком температури). Наявність датчика температури в комплектному пульті дистанційного управління. Зазвичай, на такому пульті знаходиться також окрема кнопка, при натисканні на яку кондиціонер заміряє температуру в місці розташування пульта ДУ, тобто в безпосередній близькості до користувача. Це дає змогу точніше регулювати мікроклімат, ніж при використанні датчика на внутрішньому блоці — пристрій оцінює температуру в місці знаходження користувача, а не в місці встановлення внутрішнього блока.Дисплей
Невеликий екран, встановлений на внутрішній блок кондиціонера. Такій
дисплей зазвичай має базову функціональність і відображає обмежений набір символів - цифри, деякі літери, іноді окремі графічні значки. Проте, навіть на подібний екран може виводитися досить різноманітна інформація: виставлена температура, режим роботи, налаштування таймера, стан фільтра, коди помилок тощо. Завдяки цьому керування виходить більше зручним і наочним.
—
Прихований дисплей. У вимкненому стані прихований інфо-дисплей зливається зі стилем оформлення поверхні внутрішнього блоку кондиціонера і залишається непомітним. В активному режимі символи на екрані просвічуються крізь певне місце у текстурі і відображається вся необхідна інформація. У більшості моделей екран можна вимкнути з пульта дистанційного керування, також ця функція нерідко може бути налаштована на автоматичне приховування після певного часу бездіяльності, що виявиться корисним у нічний час.
Мін. t для режиму охолодження
Найменша температура зовнішнього повітря, при якій кондиціонер здатний нормально функціонувати в режимі охолодження.
Потреба в охолодженні повітря виникає не тільки в холодну погоду — наприклад, ефективний тепловідвід постійно необхідний у закритих приміщеннях з великою кількістю тепловиділяючого обладнання (таких, як серверні). А обмеження за мінімальною температурою зовнішнього повітря обумовлено тим, що велика різниця температур між конденсатором (нагрівачем) зовнішнього блока і навколишнім середовищем може призвести до пошкодження контурів.
Відзначимо, що в кондиціонерах побутового призначення цей поріг може бути досить високим — +20 °С і навіть вище (до +25 °С); втім, в побуті додаткове охолодження зазвичай потрібне для більш теплої погоди, а такі температури повітря не настільки високі, щоб викликати значний дискомфорт. А ось у професійних агрегатах мінімальна температура для режиму охолодження може бути значно нижче нуля — до -40 °С і навіть нижче.
Також варто сказати, що за наявності режиму обігрівання допустима температура для нього помітно нижче, ніж для режиму охолодження. Це пов'язано з різницею між форматами роботи кондиціонера в цих режимах.
Макс. t для режиму охолодження
Найбільша температура зовнішнього повітря, при якій можлива нормальна робота кондиціонера в штатному режимі на охолодження.
Відзначимо, що у базових моделей кліматичного обладнання домашнього визначення «стеля» температури вуличного повітря для охолодження зазвичай становить +43 °C. просунуті екземпляри кондиціонерів зберігають працездатність і при +50 °C, і навіть при +55 °C (що майже дотягує до абсолютного максимуму температури повітря на нашій планеті).