Порівняння Audio-Technica ATH-AVC200 vs Sennheiser HD 205 II

Цей параметр вказується тільки для спеціалізованих моделей, що не належать до «вух» загального застосування. В наш час в навушниках можна зустріти такі варіанти спеціалізації: ігрові, для активного спорту, офісні, моніторні (вони ж студійні), для діджеїв, для сну
— Ігрові. Навушники, призначені в основному для застосування в іграх — насамперед з ПК і ноутбуками (для консолей випускається окремий різновид, про нього див. нижче). Зовні виділяються насамперед дизайном — зазвичай досить яскравим і агресивним. Більшість подібних моделей мають накладну конструкцію, найчастіше повнорозмірного «Over Ear» формату (див. «Конструкція») — це забезпечує максимальний ефект занурення у гру. Зустрічаються й інші варіанти оформлення, однак помітно рідше. Практично обов'язковою деталлю є мікрофон — для спілкування голосом в онлайн-іграх. Крім того, саме до цієї категорії належить більшість багатоканальних моделей (див. «Звук») — подібне звучання найбільш важливе саме для ігор.

– Для активного спорту. Навушники, що добре підходять для занять спортом. Такі пристрої повинні, по-перше, мати додаткову фіксацію у вухах або на голові, щоб не змінювати своє положення при активних рухах; п...о-друге – не боятися поту (а в ідеалі – дощу, снігу та інших атмосферних опадів). За рідкісними винятками навушники для активного спорту не мають дроту, який міг би створювати незручності під час руху. До спортивних прийнято відносити внутрішньоканальні моделі, вкладки та деякі накладні навушники. Їхні спільні ключові риси характеру — надійна посадка та наявність будь-якого ступеня захисту від вологи IP (див. «Рівень захисту (IP)»).

— Офісні. Офісними називають навушники, призначені для консультантів, операторів підтримки та інших працівників, яким постійно доводиться мати справу з голосовим зв'язком по телефону або по Інтернету. Відповідно, однією з головних особливостей в таких моделях є наявність мікрофона. Також серед офісних навушників досить популярні моделі на одне вухо (див. «Звук — моно»), які дають змогу чути одночасно і співрозмовника на лінії, і навколишню обстановку. Чимало «вух» цього призначення використовують з'єднання по USB (див. «Підключення») — у розрахунку на те, що недорогі офісні комп'ютери можуть взагалі не мати спеціалізованих аудіовиходів. При цьому прямо на штекері USB може передбачатися невелика панель управління для роботи з IP-телефонією, вона дає змогу, зокрема, приймати та відхиляти дзвінки. Зустрічаються і бездротові моделі (зазвичай зі з'єднанням по радіоканалу, рідше по Bluetooth), а також спеціалізовані рішення, що підключаються до телефонних апаратів за допомогою специфічних роз'ємів.

— Моніторні (студійні). Навушники, призначені для застосування у професійному звукозапису і при налаштуванні звукового обладнання. Робляться тільки дротовими. Втім, ключова особливість подібних моделей полягає в іншому: вони мають максимально рівну АЧХ, яка дає практично однакову гучність звучання всіх частотних смуг, і великий робочий діапазон, нерідко перевищує межі чутних людиною частот. Завдяки цьому навушники даного призначення здатні чітко виявити всі огріхи звукового сигналу — включаючи нюанси, не помітні на традиційних «вухах»; подібні можливості незамінні у професійній роботі зі звуком. З іншого боку, з цієї ж причини немає сенсу застосовувати моніторні моделі для повсякденного прослуховування музики: вони не тільки виявляють різні недоліки запису, але ще й додають звуку специфічного забарвлення, незвичного і навіть неприємного для рядового користувача.

— Для DJ. Навушники, першопочатково призначені для використання професійними діджеями при зведенні треків. Багато в чому схожі з описаними вище моніторними — зокрема, мають дуже рівну АЧХ, що забезпечує максимально достовірне звучання, і широкий частотний діапазон. Крім того, діджейські навушники зазвичай виконуються в закритому акустичному оформленні і в цілому відрізняються високою якістю звукоізоляції, що дає змогу зберігати хорошу чутність навіть у досить шумній обстановці.

– Для сну. Мініатюрні навушники особливої анатомічної форми, що дає змогу спокійно засипати лежачи на боці без дискомфорту у вусі. Для зниження рівня навколишніх шумів у їх конструкції зазвичай передбачається пасивне шумозаглушення. Такі навушники можна використовувати як для прослуховування музики, так і для трансляції білого шуму, звуків природи або хвиль. Прогресивні моделі також моніторять якість сну, а функція будильника вмикає в призначений час мелодію для пробудження. Подібні навушники часто називаються електричними берушами.

Спосіб підведення кабелю до навушників.

— Односторонній. У подібних моделях дріт підведений тільки до одного навушника. Цей варіант більш зручний і менше схильний до заплутування, проте навушники обов'язково повинні мати наголів'я або кріплення на шию — щоб було де сховати дріт, що йде до другого вуха.

— Двосторонній. У таких моделях до кожного «вуха» дріт підведений окремо (кабель для цього зазвичай «роздвоюється» ближче до навушників, а іноді й у самого штекера). Це єдиний варіант, технічно доступний для навушників без оголів'я або кріплення на шию. Водночас двосторонніми можуть робитися і накладні «вуха», з оголів'ям, зокрема, висококласні hi-fi і hi-end моделі, де така конструкція передбачається для того, щоб зменшити вплив дротів один на одного.

Імпедансом називають номінальний опір навушників змінному струму — такого, як аудіосигнал.

За інших рівних умов більш високий імпеданс знижує рівень спотворень, проте потребує більш потужного підсилювача — інакше навушники просто не зможуть видати достатню гучність. У світлі цього вибір по опору залежить насамперед від того, до якого джерела сигналу планується підключати «вуха». Так, для портативного гаджета (смартфона, кишенькового плеєра) оптимальним вважається показник у 16 Ом і менше, непоганим — 17 – 32 Ом. Більш високі значення — 33 – 64 Му і 65 – 96 Ом — зажадають вже досить потужних підсилювачів, на зразок тих, що застосовуються в комп'ютерах і телевізорах. А моделі з опором 96 – 250 Ом і вище розраховані в основному на аудіотехніку Hi-End класу і професійне застосування; для таких випадків детальні рекомендації по вибору можна знайти в спеціальних джерелах.

Діапазон звукових частот, який здатні відтворити навушники.

Чим ширше цей діапазон, тим повніше навушники відтворюють спектр звукових частот, тим нижче ймовірність, що занадто низькі або надто високі частоти виявляться недоступними. Однак тут слід враховувати деякі нюанси. Насамперед нагадаємо, що діапазон сприйняття людського вуха становить в середньому від 16 Гц до 22 кГц, та для повної картини достатньо, щоб навушники перекривали цей діапазон. Проте сучасні моделі можуть помітно виходити за ці межі: у багатьох пристроях нижній поріг не перевищує 15 Гц, а то і 10 Гц, а верхня межа може досягати 25 кГц, 30 кГц і навіть більше. Такі широкі діапазони сам по собі не дають практичних переваг, проте вони зазвичай свідчать про високий клас навушників, а іноді наводяться лише в рекламних цілях.

Другий важливий момент полягає в тому, що широкий частотний діапазон сам по собі не є гарантією хорошого звучання: якість звуку залежить ще від цілого ряду параметрів, насамперед амплітудно-частотної характеристики навушників.

Номінальна чутливість навушників. Технічно це гучність, на якій вони звучать при підведенні до них певного стандартного сигналу з підсилювача. Таким чином, чутливість є одним з параметрів, які визначають загальну гучність звучання навушників: чим вона вища — тим голосніше буде звук при тому ж рівні вхідного сигналу та інших рівних умов. Втім, не потрібно забувати, що рівень гучності залежить також від опору (імпедансу, див. вище); мало того, підбирати «вуха» під конкретний пристрій варто спершу за імпедансом, а вже потім — за чутливістю. При цьому один параметр можна компенсувати іншим: наприклад, модель з високим опором і високою чутливістю зможе працювати навіть на порівняно слабкому підсилювачі.

Що стосується конкретних цифр, то навушники з показниками в 100 дБ і менше розраховані в основному для використання в тихій обстановці (в деяких подібних моделях чутливість не перевищує 90 дБ). Для застосування на вулиці, у транспорті та інших аналогічних умовах бажано мати більш чутливі навушники — близько 101 – 105 дБ, а то і 110 дБ. А в деяких моделях цей показник може досягати 116 – 120 дБ і навіть більше.

Також зазначимо, що цей параметр актуальний виключно при дротовому підключенні за аналоговим стандартом — наприклад, через mini-jack 3.5 mm. При використанні цифрових інтер...фейсів на зразок USB і бездротових каналів на зразок Bluetooth звук проходить оброблення у вбудованому перетворювачі навушників, і якщо планується в основному подібне застосування — на чутливість можна не звертати особливої уваги.

Діаметр динаміка, встановленого в навушниках; в моделях з кількома випромінювачами (див. «Кількість випромінювачів»), зазвичай, враховується розмір найбільш великого динаміка, інші розміри можуть уточнюватися в примітках.

Загалом цей параметр актуальне насамперед для накладних навушників (див. «Конструкція»).У них випромінювачі можуть мати різний розмір; чим він більший — тим більш насиченим виходить звук і тим краще динамік відтворює баси, однак великі випромінювачі відповідним чином позначаються на габаритах, вазі і ціною навушників. А ось внутрішньоканальні «вуха» і вкладиші за визначенням мають дуже невеликі динаміки, а насичений бас в них досягається за рахунок інших конструктивних особливостей.

Загальна вага навушників; для моделей true wireless (див. «Тип кабелю») вказується вага кожного окремого навушника.

Цей параметр напряму пов'язаний з конструкцією (див. вище) і деякими особливостями функціоналу. Так, згадані true wireless пристрої виходять дуже легкими, їх вага не перевищує 25 г. Традиційніші внутрішньоканальні навушники та вкладиші можуть бути помітно важче — до 50 г для вкладишів і до до 100 г для більшості внутрішньоканальних. Накладні ж моделі в більшості своїй досить масивні: серед них чимало моделей вагою в 200 – 250 г, 250 – 300 г і навіть більше 300 г. Зазначимо, що значна вага для накладних вух нерідко є не недоліком, а перевагою: вона дає їм можливість надійніше триматися на голові, створює враження солідності і надійності, при цьому найчастіше не створює значних незручностей.