Порівняння Sony WF-1000XM3 vs Sony WF-SP900

Конкретний інтерфейс підключення, передбачений в навушниках. При цьому в деяких моделях можуть передбачатися відразу кілька варіантів — це або комбіновані пристрої (див. «Тип підключення»), або дротові навушники, укомплектовані додатковими перехідниками або змінними кабелями, або бездротові пристрої з підключенням по радіоканалу або ІЧ-порту (в останньому варіанті в характеристиках додатково уточнюється спосіб підключення комплектного адаптера).

— micro-Jack (2.5 мм). Дротовий роз'єм, що схожий з популярним mini-Jack 3.5 мм (див. нижче), однак має менші розміри. Техніка з таким підключенням зустрічається нечасто — в основному це мініатюрні пристрої, де просто немає місця для роз'єму на 3.5 мм, Відповідно, і серед навушників даний інтерфейс поширення не отримав: у чистому вигляді майже не зустрічається, моделі з таким штекером зазвичай доповнюються перехідником або кабелем для mini-Jack.

— mini-Jack (3.5 мм). Ледь не найпопулярніший сучасний тип аудіороз'єму; якщо в якомусь пристрої заявлений вихід під навушники — швидше за все, мова йде саме про гніздо 3.5 мм. Відповідно, і більшість навушників з дротовим підключенням використовують саме цей тип роз'єму. Варто відзначити, що навушники з мікрофоном, розраховані на подібне з'єднання, оснащуються спеціальним штекером під комбінований аудіороз'єм «навушники+мікрофон» (подібні роз'єми популярні в портативних гаджетах і ноутбуках). А ось з гніздом, призначеним тільки для «в...ух» без мікрофона, такий штекер може працювати некоректно. Альтернативою можуть стати навушники, оснащені двома окремими штекерами mini-jack; докладніше про це варіанті див. нижче.

— mini-Jack (2 x 3.5 мм). Моделі, які мають два штекера mini-jack 3.5 мм. Даний варіант гарантовано означає, що мова йде не про класичні навушники, а про гарнітуру з мікрофоном: один штекер використовується для навушників, другий — для мікрофона. Подібні моделі зручні при використанні з технікою, що має окремі роз'єми: 3.5 мм для «вух» і мікрофона — наприклад, для ПК.

— Pentaconn (4.4 мм). Являє собою 5-контактний балансний вихід. Pentaconn використовує збільшений в порівнянні з mini-Jack штекер, його діаметр становить 4,4 мм, він міцніше і надійніше 3,5-міліметрового з'єднання. Балансне підключення Pentaconn дає можливість працювати з аудіосигналами підвищеної потужності. Завдяки цьому з'єднанню можна передавати сигнал на досить велику відстань. Відповідно подібний роз'єм актуальний для навушників вищої категорії.

— Jack (6.35 мм). Найбільший різновид аудіороз'єму типу Jack, що зустрічається в сучасній техніці. Виходи цього типу зустрічаються переважно в стаціонарній аудіотехніці — для портативних пристроїв вони занадто громіздкі, там простіше використовувати 3.5 мм mini-jack. Водночас роз'єм 6.35 мм вважається більш підходящим інтерфейсом для техніки професійного та аудіофільского класу: він забезпечує більш надійне з'єднання, велику щільність контакту і, відповідно, меншу ймовірність перешкод. Тому, хоча власним роз'ємом типу Jack оснащується порівняно небагато навушників (в основному рішення преміумкласу), чимало моделей зі штекером 3.5 мм mini-Jack комплектуються перехідником на 6,35 мм.

— XLR. Характерний круглий роз'єм з замком-фіксатором і 3 контактами (є й інші варіанти за кількістю). Як правило, він використовується для передачі аналогового сигналу через балансне підключення. Таке підключення забезпечує високу стійкість до перешкод, характерну для професійного застосування; водночас сам роз'єм має досить великі габарити. Зважаючи на все це наявність XLR актуальна в основному для навушників, розрахованих на застосування з прогресивною стаціонарною апаратурою.

— Bluetooth. Найпопулярніший варіант бездротового підключення в сучасних навушниках. Пов'язано це з тим, що вбудовані модулі Bluetooth є практично в кожному сучасному смартфоні, планшеті або ноутбуці, а для пристроїв без цього модуля (наприклад, ПК) можуть випускатися відповідні адаптери. Правда, якість звуку при традиційному Bluetooth-з'єднанні виходить порівняно невисокою, але для виправлення ситуації все частіше застосовуються спеціальні технології на зразок aptX і aptxHD (див. «Підтримка кодеків»).
Також варто відзначити, що модулі Bluetooth можуть відповідати різним версіям (останні на 2021 рік це Bluetooth 5.0, Bluetooth 5.1, Bluetooth 5.2 та Bluetooth 5.3); цей момент на якість звуку не впливає, проте визначає ряд додаткових нюансів — дальність і надійність зв'язку, можливість роботи крізь стіни та інші перешкоди, стійкість до перешкод тощо. В сучасних «вухах» можна зустріти такі версії Bluetooth:

• Bluetooth v 4.0. Оновлення, в якому можливості версії 3.0 (класичний+високошвидкісний Bluetooth) були доповнені третім форматом — Bluetooth LE (з низьким енергоспоживанням). Цей стандарт зв'язку призначений в основному для передачі невеликих об'ємів інформації — зокрема, службових пакетів даних для підтримки з'єднання. При цьому творцям вдалося поєднати економне споживання енергії і велику дальність зв'язку — вона може досягати 100 м. Це позитивно позначається на стабільності підключення.
• Bluetooth v 4.1. Розвиток і удосконалення Bluetooth 4.0. Якщо говорити конкретно про навушники, то для них ключовим нововведенням даної версії стала покращена захищеність від перешкод під час роботи поряд з пристроями пристроями мобільного зв'язку формату 4G (LTE) (в попередніх стандартах сигнали Bluetooth і LTE могли перекриватися, що призводило до збоїв). Так що для використання разом з 4G-смартфоном однозначно рекомендуються навушники з підтримкою Bluetooth не нижче v 4.1.
• Bluetooth v 4.2. Подальший, після 4.1, розвиток стандарту Bluetooth, що представив в основному ряд загальних поліпшень надійності і захисту.
• Bluetooth v 5.0. Масштабне оновлення Bluetooth, випущене в 2016 році. Одним з найпомітніших нововведень стало введення двох додаткових режимів роботи Bluetooth LE: режиму підвищеної швидкості (за рахунок зменшення дальності) і режиму збільшеної дальності (за рахунок зниження швидкості). У разі навушників основне значення цих нововведень полягає в поліпшенні загальної надійності зв'язку, збільшення його дальності та зменшенні кількості розривів.
• Bluetooth v 5.1. Оновлення версії v 5.0, у якому, крім загальних поліпшень якості та надійності зв'язку, з'явилася така цікава можливість, як визначення напряму, з якого надходить Bluetooth-сигнал. Завдяки цьому смартфон або інший гаджет з підтримкою цього стандарту здатний визначати місце розташування підключених пристроїв з точністю до сантиметра; це може знадобитися, наприклад, для пошуку зниклих з виду, але все ще працюючих навушників.
• Bluetooth v5.2. Наступне, після 5.1, оновлення Bluetooth 5 покоління. Основними нововведеннями в даній версії стали ряд поліпшень безпеки, додаткова оптимізація енергоспоживання в режимі LE і новий формат аудіосигналу для синхронізації паралельного відтворення на декількох пристроях.
• Bluetooth v5.3 був введений у вжиток на зорі 2022 року. З нововведень у ньому прискорили процес узгодження каналу зв'язку між контролером та пристроєм, реалізували функцію швидкого перемикання між станом роботи в малому робочому циклі та високошвидкісному режимі, покращили пропускну здатність та стабільність з'єднання за рахунок зниження сприйнятливості до перешкод. При несподіваному виникненні перешкод у режимі роботи з низьким енергоспоживанням Low Energy прискорено процедуру вибору каналу зв'язку для перемикання.

— Радіоканал. Бездротове з'єднання по радіоканалу, що не використовує технології Bluetooth (див. вище). Подібні навушники зазвичай комплектуються адаптером, який підключається до джерела сигналу дротовим способом — наприклад, через USB або mini-Jack 3.5. Такий спосіб підключення більш універсальний, ніж Bluetooth, він може застосовуватися навіть з пристроями, що не мають бездротових модулів. Крім того, радіоканал забезпечує більшу дальність (нерідко — до декількох десятків метрів), а якість звуку виходить досить високою навіть без використання спеціальних технологій. Недоліком даного варіанта можна назвати власне наявність адаптера, який не завжди доречний: наприклад, з планшетом або смартфоном зручніше використовувати Bluetooth-навушники.

— ІЧ-канал. Ще один спосіб бездротового підключення, особливістю якого є те, що він використовує не радіохвилі, а інфрачервоне випромінювання. Теоретично перевагою такого з'єднання є стійкість до електромагнітних перешкод, недоліком — те, що працює він тільки в зоні прямої видимості. На практиці ж ситуація така, що здебільшого для бездротового з'єднання простіше використовувати Bluetooth або радіоканал. Так що цей варіант зустрічається виключно у спеціалізованих пристроях для техніки, оснащеної власними ІЧ-виходами — зокрема, серед навушників під автомобільні монітори.

— USB-A. Дротове підключення до стандартного (повнорозмірного) роз'єму USB. Цей варіант зустрічається виключно серед навушників, розрахованих на комп'ютери/ноутбуки, ігрові консолі. Одна з переваг полягає в тому, що звук через USB передається в цифровому вигляді і обробляється не аудіокартою комп'ютера, а вбудованим перетворювачем навушників; такий перетворювач нерідко забезпечує кращу якість звуку, ніж згадана аудіокарта. Крім того, через USB-підключення можна передавати багатоканальний звук — цей момент особливо оцінять геймери. Ще однією перевагою можна назвати те, що при використанні USB-навушників спеціалізовані аудіовиходи залишаються вільними, і до них можна приєднати іншу апаратуру — наприклад, комп'ютерні колонки або вібронакидку.

— USB-C. Відносно новий тип USB-роз'єму, що застосовується і в стаціонарних комп'ютерах, і в портативних пристроях – як спадкоємець microUSB. Не сильно відрізняється за розмірами, однак має більш досконалу конструкцію — зокрема, зроблений двостороннім, що полегшує підключення. Найчастіше доповнюється іншими варіантами підключення (вони можуть бути як дротовими, так і бездротовими).

— Lightning. Універсальний роз'єм, застосовуваний в портативній техніці Apple — смартфонах iPhone і планшетах iPad — починаючи з 2012 року. Іншими виробниками не використовується. Відповідно, моделі з таким інтерфейсом розраховані саме на «яблучну» техніку (насамперед iPhone і плеєри iPod touch). Цей тип підключення особливо актуальний з урахуванням того, що в останніх «айфонах» виробник взагалі відмовився від окремого аудіовиходу, і єдиною можливістю для підключення навушників є саме порт Lightning.

— Фірмовий роз'єм. Роз'єм підключення, що не належить до загальноприйнятих стандартів і застосовується обмежено, в техніці одного або декількох виробників. Такі роз'єми зустрічаються в основному серед навушників для мобільних телефонів. Втім, у зв'язку із загальною стандартизацією даний варіант практично зійшов зі сцени. Теоретично фірмовим роз'ємом є також описаний вище Lightning, однак він виділений в окрему категорію через популярність техніки Apple.

Діаметр динаміка, встановленого в навушниках; в моделях з кількома випромінювачами (див. «Кількість випромінювачів»), зазвичай, враховується розмір найбільш великого динаміка, інші розміри можуть уточнюватися в примітках.

Загалом цей параметр актуальне насамперед для накладних навушників (див. «Конструкція»).У них випромінювачі можуть мати різний розмір; чим він більший — тим більш насиченим виходить звук і тим краще динамік відтворює баси, однак великі випромінювачі відповідним чином позначаються на габаритах, вазі і ціною навушників. А ось внутрішньоканальні «вуха» і вкладиші за визначенням мають дуже невеликі динаміки, а насичений бас в них досягається за рахунок інших конструктивних особливостей.

Тип звукових випромінювачів, встановлених в навушниках. Тип визначає принцип роботи випромінювачів і деякі особливості їх конструкції.

— Динамічні. Найпростіший різновид випромінювачів, що працюють за принципом електромагніту. Завдяки поєднанню невисокій вартості з цілком пристойними робочими характеристиками, є також і самою поширеною, особливо серед навушників початкового і середнього рівня. Такий випромінювач складається з магніту, котушки, поміщеної в його поле, а також мембрани, закріпленої на котушці. При вступі на котушку змінного струму (сигналу) вона починає вібрувати, передаючи коливання на мембрану і створюючи звук. З акустичної точки зору основні переваги динамічних випромінювачів — це широкий частотний діапазон і хороша гучність, недолік — висока ймовірність виникнення спотворень, особливо при зношеної мембрані.

— Арматурні. Своєрідна модифікація динамічних випромінювачів (див. відповідний пункт), що застосовується в основному у висококласних навушниках внутриканальной конструкції. Основою конструкції такого випромінювача є U-подібна металева пластина. Один її кінець закріплений нерухомо, другий, рухливий, розташований між полюсів постійного магніту, і навколо нього ж (ближче до поперечці) намотана котушка, по якій проходить струм сигналу. Вібруючи під дією цього струму, рухома частина пластини передає коливання на жорстку мембрану, з якою вона пов'язана тонкою голко...ю. Така технологія дає змогу досягти гарної гучності і низького рівня спотворень при дуже невеликому розмірі самого навушника. Недоліками арматурних випромінювачів, крім високої вартості, є нерівномірна АЧХ і відносно вузький частотний діапазон. Втім, у дорогих навушниках цього типу може передбачатися кілька випромінювачів відразу, в т. ч. по гібридному принципом (див. відповідний пункт).

— Гібридні. Гібридними зазвичай називають пристрої, що поєднують в собі динамічні і арматурні випромінювачі. Докладніше про цих різновидах див. вище; а їх поєднання застосовується для того, щоб поєднати переваги і компенсувати недоліки. Зазвичай, в таких навушниках динамічний випромінювач один, він відповідає за низькі частоти, а арматурних може бути кілька, вони ділять між собою СЧ і ВЧ. Це дає змогу досягти більш рівномірного АЧХ, ніж в чисто арматурних моделях, однак помітно позначається на ціні.

— Планарні. Конструкція випромінювачів цього типу включає два потужних постійних магнітів, між якими розташована мембрана з тонкої плівки. Форма самих навушників може бути як круглим (ортодинамические випромінювачі), так і прямокутної (ізодінамичні). За принципом дії такі системи аналогічні динамічним, з поправкою на те, що котушка у конструкції відсутній — її роль грає сама мембрана з нанесеними струмопровідними доріжками, на які і подається звуковий сигнал. Завдяки цьому спотворення, пов'язані з нерівномірністю коливань мембрани, практично відсутні; крім того, звук загалом виходить чистим і достовірним, а АЧХ — рівномірною. Головними недоліками планарно-магнітних навушників є висока вартість, підвищені вимоги до якості сигналу, а також досить великі розміри. Крім того, вони дещо поступаються динамічним по гучності і загальним частотному діапазону.

— Електростатичні. Як і планарно-магнітні (див. відповідний пункт), такі випромінювачі сконструйовані за принципом «бутерброда». Однак мембрана в них розташована між магнітами, а між металевими сітками, і виконана з дуже тонкої металізованої плівки. До такої системи особливим чином підключається аудіосигнал, і мембрана починає коливатися за рахунок тяжіння і відштовхування від сіток, створюючи звук. Електростатичні випромінювачі дають змогу досягти дуже високої якості звуку, з низьким рівнем спотворень і високою вірогідністю, однак вони громіздкі, складні і дороги у використанні. І справа не тільки у високій вартості самих навушників — для їх роботи потрібні додаткові погоджують підсилювачі з розмахом напружень в сотні або навіть тисячі вольт, а такі пристрої і коштують чимало, та розміри мають відповідні.

Наявність системи шумоподавлення у власному мікрофоні навушників.

Відповідно до назви, така система призначена для усунення сторонніх шумів – насамперед під час розмов. У її основі зазвичай лежить електронний фільтр, який пропускає звук людського голосу і відсікає фонові звуки на кшталт міського шуму, гулу вітру в ґратах мікрофона тощо. У результаті навіть у галасливій обстановці завдяки шумоподавленню мікрофона мова виходить чіткою та розбірливою; щоправда, система неминуче вносить спотворення у підсумковий звук, але вони у разі некритичні.

- ENC. Технологія шумоподавлення навколишнього середовища ENC (Environment Noise Cancellation) суттєво знижує рівень навколишнього шуму за допомогою спрямованих мікрофонів. Застосовується як в ігрових гаджетах, щоб геймери могли спокійно спілкуватися в голосовому чаті, наприклад і в TWS-моделях навушників, щоб можна було комфортно говорити по телефону в шумній обстановці.

- cVc. Шумопригнічення мікрофона cVc (Clear Voice Capture) - просунута технологія, яка зустрічається переважно у дорогих моделях навушників. Алгоритми cVc ефективно пригнічують відлуння та шуми з навколишнього середовища. Обробка звуку із застосуванням цієї технології здійснюється відразу на декількох рівнях ― алгоритм визначає референсний рівень сигнал-шум, автоматично підлаштовує мову під потрібний рівень гучності, застосовує адаптивні еквалайзери для обробки всього голосу, а також спеціалізовані...фільтри для очищення від низькочастотного бубнежу, сибілянтів та шиплячих.

Наявність в навушниках власного регулятора гучності. Такий регулятор може розміщуватися як на проводі, так і на одній з чашок (останнє характерно для бездротових моделей). У будь-якому разі дана функція дозволяє з легкістю налаштувати гучність: для цього не потрібно лізти в налаштування комп'ютера, натискати кнопки на плеєрі або смартфоні і т. п, досить скористатися знаходяться під рукою регулятором. З іншого боку, додаткове оснащення ускладнює і здорожує конструкцію, а також підвищує ймовірність спотворень. У світлі останнього регулювання гучності практично не зустрічається в професійних навушниках.

Функція, що дозволяє автоматично ставити відтворюваний трек на паузу при знятті навушників (або одного навушника).

Автопауза зустрічається переважно в бездротових моделях (див. «Тип підключення») формату true wireless (див. «Тип кабелю»); втім, зустрічаються і інші різновиди навушників з цією функцією — наприклад, з комбінованим підключенням і накладною конструкцією. У будь-якому випадку за роботу автопаузи зазвичай відповідає датчик наближення, що спрацьовує при віддаленні навушника від вуха. Ця функція особливо зручна в ситуаціях, коли після зняття навушників немає часу вручну ставити відтворення на паузу — наприклад, потрібно терміново зреагувати на те, що відбувається поблизу. При цьому деякі моделі здатні автоматично відновлювати відтворення при поверненні навушника на місце, однак ця функція не є строго обов'язковою — її наявність не завадить уточнити окремо.

Система, що зменшує вплив навколишнього шуму на чутність звуку в навушниках. "Шумодав «за допомогою окремого мікрофона (або декількох мікро)» слухає" зовнішні звуки і подає в навушники такі ж звуки, але в протифазі. За рахунок цього чутні вухами шуми послаблюються майже до нуля і користувач може без перешкод насолоджуватися звучанням навушників навіть в досить «гучної» обстановці. Для фільтрації в навушниках застосовуються системи Active Noise Cancellation (ANC) і Environment Noise Cancellation (ENC). Перша пригнічує всі шуми навколо слухача, друга-знижує рівень шуму навколишнього середовища. Активне шумозаглушення позначається на чистоті звучання, але шуми ззовні псують картину при прослуховуванні аудіотреків ще сильніше.

Також у навушниках зустрічається система адаптивного активного шумоподавлення Adaptive ANC, націлена на автоматичне підстроювання звучання навушників залежно від рівня навколишніх шумів. У шумній обстановці (наприклад, при поїздці в метро) система Adaptive ANC посилює роботу «шумодаву», за відсутності гучних звуків ззовні – послаблює шумопридушення.

Об'єм вбудованої пам'яті, встановленої в навушниках.

Дана особливість зустрічається виключно у моделях, оснащених вбудованим плеєром (див. вище) і здатних програвати музику повністю самостійно, без підключення до зовнішніх пристроїв. Однак цим справа не може обмежуватися, зустрічаються «вуха» і з більш широкими функціями — наприклад, з можливістю запису даних з фітнес-датчиків. У будь-якому разі чим більше об'єм пам'яті — тим більше даних можна зберігати в ній (для порівняння: MP3 композиції рідко важать більше 15 МБ, а ось файли lossless мають об'єм в 4 – 5 разів більше). Водночас даний параметр помітно впливає на вартість, а самі вбудовані накопичувачі обходяться дорожче карток пам'яті в перерахунку на гігабайт об'єму. Тому такі накопичувачі зустрічаються рідше, ніж альтернативний варіант — кардрідери (див. нижче).

Час, необхідний для повної зарядки акумулятора в навушниках з відповідним живленням (див. вище).

У даному випадку мається на увазі час зарядки батареї від 0 до 100 % при використанні штатного зарядного пристрою (або стороннього зарядника з ідентичними характеристиками). Відповідно, на практиці цей показник може відрізнятися від заявленого — залежно від особливостей ситуації. Проте в цілому по ньому цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою: навушники з меншим заявленим часом зарядки і за фактом будуть заряджатися швидше (за інших рівних умов).

Також відзначимо, що підвищення ємності акумулятора (та автономності навушників) неминуче передбачає і збільшення часу зарядки. Для компенсації цього моменту можуть застосовуватися спеціальні технології швидкої зарядки — однак вони позначаються на вартості і вимагають застосування спеціалізованих ЗП.