Порівняння Asus PRIME A320M-A vs Asus PRIME A320M-K

Розміри материнської плати у висоту і ширину. Передбачається, що традиційне розміщення материнських плат — вертикальне, тому в даному випадку один з габаритів називають не довжиною, а заввишки.

Розміри материнських плат багато в чому визначаються їх форм-факторами (див. вище), однак розмір конкретної плати може дещо відрізнятися від стандарту, прийнятого для даного форм-фактора. Крім того, уточнити розміри за характеристиками конкретної «материнки» зазвичай простіше, ніж шукати або згадувати загальну інформацію по форм-фактору. Тому дані про розмір можуть наводитися навіть для моделей, цілком відповідають стандарту.

Третій розмір — товщина — з низки причин вважається менш важливим, тому його часто опускають.

Кількість слотів під планки оперативної пам'яті стандарту DDR4, передбачене в материнській платі.

DDR4 — подальше (після третьої версії) розвиток стандарту DDR, випущене в 2014 році. Покращення, порівняно з DDR3, традиційні — збільшення швидкості роботи і зниження енергоспоживання; об'єм одного модуля може становити від 2 до 128 ГБ. Саме на цей стандарт RAM розраховано більшість сучасних материнських плат; кількість слотів під DDR4 зазвичай становить 2 або 4, рідше — 6 і більше.

Максимальний обсяг оперативної пам'яті, який допускається встановлювати на материнську плату.

При виборі цього параметра важливо враховувати плановане застосування ПК і реальні потреби користувача. Наприклад, об'ємів до 32 ГБ включно цілком вистачить для вирішення будь-яких завдань базового характеру та комфортного запуску ігор, але без суттєвого зачеплення на апгрейд. 64 ГБ - оптимальний варіант для багатьох сценаріїв професійного застосування, а для найбільш ресурсомістких завдань на кшталт 3D-рендерінгу не будуть межею обсягу пам'яті 96 ГБ або навіть 128 ГБ. Найбільш «місткі» материнські плати сумісні з обсягами 192 ГБ і більше — переважно вони є топовими рішеннями для серверів і HEDT (див. «У напрямку»).

Вибирати за цим параметром можна із запасом — для потенційного апгрейду «оперативки», адже встановлення додаткових планок ОЗП є найпростішим способом підвищення продуктивності системи. З урахуванням цього чинника багато порівняно прості материнські плати підтримують дуже значні обсяги RAM.

Кількість портів SATA 3 на материнській платі.

SATA в наш час є стандартним інтерфейсом для підключення внутрішніх накопичувачів (в основному HDD) і приводів оптичних дисків. В один такий роз'єм підключається один пристрій, так що число портів SATA відповідає числу внутрішніх накопичувачів/приводів, які можна підключити до «материнки» через такий інтерфейс. Велика кількість (6 SATA портів і більше) необхідна в разі активного використання декількох жорстких дисків і іншої периферії. Для побутового ж використання досить 4-ох. SATA 3, згідно з назвою, являє собою третю версію даного інтерфейсу, що працює на загальній швидкості близько 6 Гбіт/с; корисна швидкість, з урахуванням надмірності даних, які передаються, складає близько 4,8 Мбіт/с (600 МБ/с) — тобто вдвічі більше, ніж в SATA 2.

Зазначимо, що різні стандарти SATA цілком сумісні між собою в обох напрямках: до більш нових портів можна підключати більш старі накопичувачі, і навпаки. Єдине що швидкість передачі даних при цьому буде обмежуватися можливостями більш повільної версії, а в деяких ситуаціях може знадобитися переналаштування накопичувачів апаратними (перемикачі, джампера) або програмними засобами. Також варто сказати, що SATA 3 є найбільш новою і прогресивної варіацією SATA на сьогодні, однак можливостей цього стандарту недостатньо, щоб розкрити весь потенціал швидкісних SSD-накопичувачів. Тому SATA 3 використовується в...основному для жорстких дисків і бюджетних SSD, більш швидкісні накопичувачі підключаються в спеціально розроблені для них роз'єми на зразок M.2 або U.2 (див. нижче).

Наявність у материнської плати власного виходу DVI; також у цьому пункті уточнюється конкретний вид цього інтерфейсу.

Такий вихід призначається для передачі відео з вбудованої відеокарти (див. вище) або процесора з інтегрованою графікою (підкреслимо, що вивести на нього сигнал з дискретної відеокарти через чипсет «материнки» не можна). Що стосується конкретно DVI, то це стандарт, першопочатково створений для цифрових відеопристроїв, однак допускає і аналоговий формат сигналу — залежно від виду. У сучасній комп'ютерній техніці, включаючи материнські плати, можна зустріти два види DVI:

— DVI-D. Стандарт, який передбачає передачу сигналу тільки в цифровому вигляді. Залежно від підтримуваного режиму, максимальна роздільна здатність такого відео може становити 1920х1200 (одноканальний Single Link) або 2560х1600 (двоканальний Dual Link); при цьому штекери Single Link можна підключати до портів Dual Link, але не навпаки. Також зазначимо, що такі роз'єми сумісні з HDMI через перехідники, при цьому в окремих випадках може передбачатися навіть передача звуку (хоча першопочатково у DVI-D ця функція не підтримується, і її наявність варто уточнювати окремо).

— DVI-I. Стандарт, що поєднує в собі описаний вище DVI-D з аналоговим DVI-A і дозволяє виводити сигнал як цифровому, так і в аналоговому форматі. DVI-A за своїми характеристиками відповідає VGA (див. вище): він підтримує роздільної здатності до 1280х1024 включно і дозво...ляє підключати VGA-екрани через простий перехідник.

Версія роз'єму HDMI (див. вище), встановлена на материнській платі.

— v.1.4. Найбільш ранній зі стандартів, котрі зустічаються у наш час - з'явився ще в 2009 році. Підтримує роздільну здатність до 4096х2160 включно і дозволяє відтворювати Full HD відео з частотою кадрів до 120 к/с — цього достатньо навіть для відтворення 3D.

— v.1.4 b. Допрацьована варіація описаної вище v.1.4, представила ряд невеликих оновлень і покращень, зокрема, підтримку двох додаткових форматів 3D.

— v.2.0. Версія, відома також як HDMI UHD — саме в цій версії була введена повноцінна підтримка 4К, з частотою кадрів до 60 кадр/с, а також можливість роботи з надширокоекранним відео 21:9. Крім того, завдяки збільшеній пропускній здатності число одночасно відтворених звукових каналів зросла до 32, а аудіопотоків — до 4. А в поліпшенні v.2.0a до всього цього додалася ще й підтримка HDR.

— v.2.1. Ще одна назва — HDMI Ultra High Speed. Порівняно з попередньою версією пропускна здатність інтерфейсу дійсно помітно збільшилася — її вистачає для передачі відео в роздільній здатності аж до 10K на 120 кадрів в секунду, а також для роботи з розширеним простором кольорів BT.2020 (останнє може знадобитися для деяких професійних завдань). Для використання всіх можливостей HDMI v2.1 потрібні кабелі типу HDMI Ultra High Speed, проте функції попередніх стандартів доступні і з звичайними кабелями.

Тип роз'єми для живлення процесора, встановленого на материнській платі.

У більшості сучасних плат використовується 4-контактний роз'єм, на нього ж розраховане і більшість блоків живлення в корпусах стандарту ATX. Крім цього, зустрічаються й інші типи роз'ємів живлення, всі вони мають парне число контактів — 2, 6 або 8. Двухконтактное живлення застосовується в основному в материнках мініатюрних форм-факторів на кшталт thin mini-ITX, розрахованих на процесори з низьким енергоспоживанням. 8-контактні роз'єми, навпаки, призначені для живлення найбільш потужних сучасних процесорів. Вважається, що такий роз'єм забезпечує стабільне живлення і більш точне налаштування його параметрів. А ось роз'єми на 6 контактів окремо не зустрічаються, вони зазвичай доповнюють 8-контактні роз'єми у високопродуктивних платах, зокрема, геймерських.

Також відзначимо, що деякі плати мають 2 або навіть 3 роз'єми живлення — найчастіше у форматі 8+4, 8+8 і 8+8+6 контактів. Такий функціонал розрахований на висококласні CPU з високою потужністю і енергоспоживанням, для яких одного роз'єми мало. Зустрічається і інший специфічний варіант — «материнки» без окремого живлення процесора: це моделі, оснащені вбудованим CPU, який отримує ен...ергію через власні схеми плати без спеціального роз'єми живлення.