Порівняння Suunto Smart Sensor vs Beurer PM 200+

— Зовнішній. Зовнішній (нагрудний) датчик, який закріплюється безпосередньо на грудях (навпроти серця) за допомогою спеціального пояса. Зазвичай, зв'язок з основним блоком такий датчик здійснює за допомогою бездротового інтерфейсу; це може бути як універсальний інтерфейс на зразок Wi-Fi або Bluetooth (див. «Передача даних»), так і спеціалізований — наприклад, ANT+ (див. там само) або навіть власна частота, що відрізняється від загальноприйнятих стандартів. У будь-якому разі подібна конструкція забезпечує хорошу точність вимірювань і дозволяє передбачити будь-який спосіб кріплення для основного блока пульсометру (див. «Призначення»), а датчики створюють мінімум незручностей, практично не обмежують рухів і мають досить м'які вимоги до габаритам і вазі, що позитивно позначається на вартості. Завдяки всьому цьому нагрудні сенсори придбали широку популярність.

— Вбудований. Під вбудованими в даному випадку маються на увазі датчики, встановлені безпосередньо в основному блоці пульсометру і постійно контактують з шкірою (пальцеві сенсори теж можуть поміщатися прямо в корпус, однак вони винесені в окрему категорію, див. нижче). Пристрої з вбудованими сенсорами зручні тим, що все необхідне для роботи знаходиться в одному корпусі — грубо кажучи, втратити датчик можна тільки разом із самим приладом. Крім того, вони забезпечують пос...тійний моніторинг пульсу (на відміну від згаданих пальцевих сенсорів). Водночас подібна конструкція обмежує способи кріплення (див. «Призначення»), оскільки прилад повинен постійно контактувати з шкірою. Фактично єдиним доступним для повноцінних пульсометров варіантом є зап'ясті — установка на груди перетворює пристрій в кардіодатчик (див. «Тип»). При цьому жорсткі вимоги до габаритам і вазі, а також складність конструкції відповідним чином позначається на ціні, а точність вимірювань виходить невисокою. Через всього цього вбудовані датчики не отримали широкого розповсюдження.

— Пальцевий сенсор. Датчик, зчитує дані про пульсі з кінчика пальця (зазвичай вказівного). Конструкція такого датчика може бути різною. Так, багато моделей з кріпленням на зап'ясті (див. «Призначення») мають сенсори, встановлені безпосередньо в корпусі. Ключова відмінність таких датчиків від описаних вище вбудованих полягає в тому, що для виміру пульсу потрібно доторкнутися до сенсора — відповідно, про постійному моніторингу не йдеться; з іншого боку, у пальцевих вимірників вище точність. Зустрічається і інший варіант — характерний затиск-«прищіпка», закріпляється на кінчику пальця (зразок датчиків, що застосовуються в стаціонарному медичному обладнанні). Такі «прищіпки» дають змогу забезпечити постійне спостереження за пульсом, однак вони не надто зручні для активної діяльності, тому зустрічаються досить рідко.

— Затиск для вуха. Ще один різновид «прищіпки», в даному випадку — призначена для кріплення на мочку вуха. Такі затискачі менш громіздкі, ніж прищіпки для пальців, не так заважають руху і краще підходять для активної діяльності. Водночас датчик повинен бути легким і компактним, чого важко добитися при бездротовому підключенні; а зайві дроти створюють незручність і можуть зробити всю конструкцію досить громіздкою. Через це затиски для вуха зустрічаються досить рідко, в основному в моделях з кріпленням на шию (див. «Призначення»).

Вимірювання та обчислення, які можна здійснювати за за допомогою приладу.

- Частота пульсу. Вимірювання частоти серцевих скорочень у час; дана можливість є основною для приладів з функцією пульсометра і практично єдиною – для кардіодатчиків та пульсоксиметрів. Швидкість серцебиття є чи не найважливішим параметром при заняттях фітнесом: різним цілям занять (спалювання жиру, підтримка форми, зміцнення серцево-судинної системи) відповідають різним значенням оптимальної частоти пульсу. Крім того, багато моделей з цією функцією здатні відстежувати небезпечні ситуації - порушення серцевого ритму, критичне збільшення швидкості серцебиття - і попереджати про них користувача. У той же час варто відзначити, що далеко не всі пульсометри або комбіновані прилади здатні постійно відстежувати частоту пульсу - в деяких моделях вимір здійснюється при дотику датчика. Тому якщо Ви хочете отримувати дані про пульс постійно - варто переконатися, що обраний прилад забезпечує подібну можливість.

— Рівень кисню у крові. Функція вимірювання сатурації (рівня насиченості крові киснем) у вигляді спеціального датчика — пульсоксиметра. Виміри здійснюються неінвазивним способом, тобто. без проколів та інших ушкоджень шкіри. Зазначимо, що сенсор вимірювання рівня кисню в крові не є сертифікованим медичним приладом, проте він цілком здатний адекватно зреагувати на критичне зн...иження сатурації при підкоренні великих висот альпіністами або через особливості перебігу деяких хвороб дихального апарату.

- Індекс перфузії (PI). Параметр, що зустрічається виключно у пульсоксиметрах (див. «Тип»). Індекс перфузії (PI) - це характеристика кровотоку в пальці, на якому проводяться виміри. Показник PI вимірюється у відсотках і може змінюватись від 0.3 до 20 %. Нормою вважається значення не більше 4 – 7 %. При відхиленні від цього діапазону результати виміру сатурації можуть спотворюватися.

- Кількість кроків. Вимірювання кількості окремих кроків, зроблених користувачем. Деякі рекомендації щодо здорового способу життя, підтримки фізичної форми, лікувальної фізкультури тощо. описують саме кількість кроків, які користувач повинен пройти за певний проміжок часу; їх підрахунку і служить дана функція. Конкретні можливості з виміру кількості кроків можуть бути різними: наприклад, деякі моделі здатні фіксувати результати за кілька сеансів роботи або навіть днів, виводити загальну і середню кількість за період, запам'ятовувати цільове значення і сигналізувати про його досягнення і т.п. У той же час зазначимо, що цей вимір підтримується далеко не всіма приладами з функцією крокоміра (див. «Тип»). Справа в тому, що деякі подібні пристрої розраховані на професійні заняття спортом, в яких ключову роль грає швидкість пересування, а кількість кроків може взагалі не мати значення.

- Пройдена відстань. Вимірювання загальної відстані, пройденої користувачем. Найпростіші моделі з цією функцією обчислюють лише відстань за один раз, більше прогресивні здатні підсумовувати результати, працювати з цільовими значеннями тощо. Існує два основних способи виміру пройденої відстані: класичні крокоміри обчислюють його за кількістю кроків, помноженим на задану довжину кроку (див. «Індивідуальні налаштування»), моделі GPS (див. «Функції/можливості») користуються даними супутникової навігації. Перший спосіб має велику похибку, але найчастіше цей недолік не є критичним; другий досить точний, але обходиться дорожче і може погано працювати в умовах щільної міської забудови, приміщеннях та інших місцях, куди сигнал із супутників доходить слабо.

- Швидкість руху. Вимірювання поточної швидкості пересування. Як і пройдена відстань, цей показник може обчислюватися двома способами - за кількістю кроків або за даними модуля GPS; докладніше про обох способах див. Найбільш простий варіант вимірювання передбачає замір швидкості тільки в поточний момент часу, проте можуть передбачатися і додаткові можливості, наприклад, побудова графіка за тренування.

- Витрата енергії (калорії). Вимірювання кількості енергії, витраченої за тренування (спалених калорій). Витрата енергії — один із головних параметрів у тих випадках, якщо тренування розраховані на зниження чи набір ваги: під час курсу таких занять потрібно стежити за обміном речовин. Щоправда, варто мати на увазі, що сучасні пульсометри та крокоміри не здатні визначити фактичну витрату енергії — вони лише вираховують приблизну кількість калорій на основі даних про частоту пульсу, швидкість пересування, кількість кроків, особисті особливості користувача (див. «Індивідуальні налаштування») та інших непрямих властивостей. Тим не менш, точність таких розрахунків у більшості випадків є цілком достатньою для практичного застосування.

- Кількість спалюваного жиру. Розрахунок кількості жиру (в одиницях ваги, наприклад, грамах), спаленого за час тренування. Як і у випадку з витратою енергії, описаною вище, прилад не вимірює фактичну кількість спаленої жирової речовини, а обчислює її за різними допоміжними даними. Точність таких вимірів досить невисока, та й сам собою цей параметр не є основним у фітнесі. У той же час дані про кількість усуненого жиру можуть стати хорошою додатковою мотивацією.

- Середня/максимальна частота пульсу. Обчислення середнього та максимального значення частоти пульсу за певний період часу (зазвичай за одне тренування). Дані обчислення здійснюються на основі загальної інформації про частоту пульсу; про її значення див. вище.

- Час активності. Вимірювання загального часу фізичної активності користувача. При цьому фіксується лише той час, протягом якого датчики пристрою фіксували згадану активність, перерви в заняттях «залік» не йдуть: наприклад, якщо Ви за 20 хвилин пройшли 1000 кроків, зробивши в процесі перерву в 3 хвилини, час активності становитиме 20 – 3 = 17 хвилин. Цим ця функція відрізняється від звичайного секундоміра (див. "Функції/можливості"); а її застосування дає змогу максимально точно відстежувати тривалість та інтенсивність навантажень на тренуваннях.

Стандарти передачі даних, підтримувані приладом.

— Wi-Fi. Бездротовий інтерфейс, першопочатково створений для побудови комп'ютерних мереж і виходу в Інтернет через такі мережі, проте з недавніх пір використовується і для прямого зв'язку між двома пристроями. Саме другий варіант застосування — пряма зв'язок — найчастіше зустрічається в пристроях для фітнесу. Підключення до Інтернету може передбачатися, але, зазвичай, не для вебсерфінгу, а для специфічних завдань на зразок оновлення прошивки або збереження записаних даних в мережному сховищі. Найпоширеніша на сьогоднішній день версія Wi-Fi — 802.11 n — теоретично здатна забезпечити дальність зв'язку до 100 м в приміщення і до 200 м на відкритій місцевості (хоча на практиці ці цифри відчутно скромніше), а наступні покоління, які вже впроваджуються, мають ще більшу дальність. При цьому варто відзначити, що модулі Wi-Fi є обов'язковим елементом оснащення для багатьох видів сучасної портативної електроніки, зокрема, смартфонів, планшетів і ноутбуків. З іншого боку, даний стандарт програє Bluetooth і ANT+ по економічності.

— Bluetooth. Бездротова технологія, розроблена як універсальний стандарт для з'єднання різних електронних пристроїв між собою безпосередньо. Представлена на ринку в декількох версіях, сумісних між собою. При цьому найбільш нова версія з широко поширених — Bluetooth 4.0 — забезпечує дальність з'єднання до 100 м і включає стандарт зв'язку з...низьким енергоспоживанням, що значно перевершує Wi-Fi з енергоефективності. Останнє дуже зручно для мініатюрної електроніки зразок пульсометров і крокоміром, де важко встановити ємну батарею. З іншого боку, модулі Bluetooth зустрічаються дещо рідше, ніж Wi-Fi: наприклад, якщо в смартфонах дана технологія застосовується масово, то серед планшетів і ноутбуків трапляються пристрої, які не підтримують її. Це варто враховувати при виборі моделі з таким способом передачі даних.

— ANT+. Спеціалізована технологія бездротової передачі інформації, призначена для застосування в спортивному обладнанні та дистанційному управлінні. Характеризується низьким енергоспоживанням. Пристрої, з якими може з'єднуватися пульсометр або крокомір з підтримкою даної технології, що включають як тренажери, так і смартфони і планшети — при підтримці USB On-The-Go можна здійснювати зв'язок через спеціальний адаптер, а в деяких моделях вищого цінового діапазону передбачена підтримка ANT+ «власними силами», без застосування додаткового обладнання.

Ступінь захисту від води, передбачений в конструкції пристрою.

Даний параметр прийнято вказувати у вигляді глибини під водою, на якій пристрій начебто зберігає працездатність. Однак потрібно мати на увазі, що ці показники є досить умовними і мають мало спільного з реальними можливостями по зануренню у воду. Це пов'язано з тим, що при оцінці захисту від води враховується лише статичний тиск — тиск при абсолютно нерухомій воді. А будь-який рух (у т. ч. саме занурення у воду) створює додатковий динамічний тиск.

На практиці все це призводить до того, що про яку-небудь стійкість до води можна говорити тільки при показнику не нижче 30 м — та й то такі характеристики дають змогу лише переносити потрапляння дрібних крапель (наприклад, під час дощу). Водонепроникними вже вважаються моделі з WR50, які допускають короткочасне занурення в воду (не у всіх моделях), а пірнання на глибину до 2 - 3 м доступне для моделей з WR100.

Наявність у приладу власної вбудованої пам'яті.

Технічно деякий об'єм пам'яті є практично в будь-якому більш-менш складному електронному гаджеті. Проте в даному випадку мається на увазі не оперативна, а постійна пам'ять — придатна для тривалого зберігання даних і не втрачає їх навіть у разі відключення живлення. Її наявність дозволяє застосовувати прилад повністю автономно, без зв'язку з іншими пристроями, зберігаючи в ньому журнали тренувань, індивідуальні настройки (див. вище) та інші необхідні дані.