Порівняння STROPUVA S20 I 20 кВт vs STROPUVA S20 U 20 кВт

Максимальна площа приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.

Тип електричного живлення необхідного для нормальної роботи котла. Електроживлення може знадобитися не тільки для електричних моделей, а й для інших видів котлів (див. «Джерело живлення») — зокрема, для роботи автоматики, що управляє. Варіанти підключення можуть бути такими:

- 230 В. Робота від звичайної побутової мережі напругою 230 В. При цьому моделі зі споживаною потужністю до 3,5 кВт можуть підключатися до звичайної розетки, а ось для більше «ненажерливих» пристроїв потрібне підключення безпосередньо до щитка. Багато електричних котлів з подібним підключенням допускають також роботу від 400 В (див. нижче).

- 400 В. Робота від трифазної мережі напругою 400 В. Таке живлення підходить для котлів з будь-якою споживаною потужністю, проте зустрічається не наприклад часто, як 230 В: зокрема, у житловому приміщенні з ним можуть виникнути складнощі. Тому даний варіант передбачається в основному в пристроях високої потужності, для яких живлення від 230 не підходить в принципі.

- Автономна робота. Робота в автономному режимі, без підключення електрики. Такій формат роботи зустрічається у всіх котлах, які не використовують електричного нагріву (див. «Джерело енергії»), за винятком чисто рідкопаливних - в них електрика необхідна для роботи систем подачі палива.

Мінімальна температура теплоносія, забезпечувана котлом при вмиканні його в режимі опалення.

Коефіцієнт корисної дії котла — основний показник, що характеризує ефективність його роботи.

Для електричних моделей (див. «Джерело енергії») цей показник обчислюють як відношення корисної потужності до споживаної; в таких моделях не рідкістю є показники в 98 – 99 %. Для котлів на сгораемом паливі ККД — це співвідношення кількості тепла, безпосередньо передається теплоносію, до загальної кількості тепла, що його виділяє при згорянні. У таких пристроях ефективність нижче, ніж в електричних, для них хорошим вважається показник більш ніж в 90 %. Виняток становлять собою конденсаційні котли (див. відповідний пункт), у яких ККД може бути навіть вище 100 %. Ніякого порушення законів фізики тут не відбувається, це свого роду рекламна хитрість: при підрахунках ККД використовується не зовсім коректна методика не враховує енергії, витраченої на утворення водяної пари. Тим не менш, формально все правильно: котел видає на теплоносій більше теплової енергії, що виділяється при згорянні палива, так як до енергії згоряння додається енергія конденсації.

Діаметр труби, по якій з камери згоряння відводяться продукти згоряння.

У котлах із закритою камерою згоряння часто використовується так званий коаксіальний димар, що складається з двох труб, вкладених одна в іншу. При цьому по внутрішній трубі з камери згоряння відводяться продукти згоряння, а по проміжку між внутрішньою і зовнішньою подається повітря. Для таких димарів діаметр зазвичай вказується у вигляді двох цифр — діаметра внутрішньої і зовнішньої труби відповідно. Найпопулярнішими значеннями вважаються 60/100, 80/80 і 80/125. Класично ж димар (не коаксіальний) може бути 100, 110, 125, 130, 140, 150, 160, 180 і 200 мм.

Кількість теплоносія, що проходить через теплообмінник котла за одиницю часу. Оптимальною вважається така продуктивність, при якій за годину через теплообмінник проходить три повних об'єми всієї системи опалення.

Матеріал первинного теплообмінника, у якому теплова енергія від гарячих продуктів згоряння передається теплоносія. Від матеріалу виготовлення теплообмінника безпосередньо залежить ККД котла, швидкість нагрівання і термін служби агрегата.

- Мідний. Мідь — матеріал із найкращими тепловіддавальними характеристиками та високою стійкістю до корозії. Вона швидко нагрівається, що дає змогу економити енергоресурси під час роботи опалювального котла, має низький коефіцієнт шорсткості, відрізняється тривалим експлуатаційним ресурсом. Єдиний недолік цього металу – висока вартість. Мідні теплообмінники встановлюються на борту обладнання міцного середнього рівня та вищого гатунку.

- Алюмінієвий. Алюміній як матеріал виготовлення теплообмінника характеризується відмінною теплопровідністю, тривалим терміном служби, до того ж він коштує дешевше міді. Для здешевлення виробництва у мідних теплообмінниках намагаються зменшувати товщину стінок. З алюмінієм це робити не потрібно.

- Чавунний. Котли з чавунним теплообмінником довго нагріваються і повільно остигають, тривалий час утримуючи тепло після припинення нагрівання. Також чавун примітний високою теплоємністю і низькою схильністю до корозії. Термін служби чавунного агрегата може становити і 30, і 50 років. Зворотний бік медалі - величезні масогабаритні показники...опалювального обладнання, через що котли з чавунним теплообмінником випускаються переважно в компонуванні для підлоги. На додачу чавун погано переносить різкі перепади температур - вони можуть спричинити появу тріщин.

- Сталевий. Сталеві теплообмінники в опалювальних котлах набули найбільшого поширення. Сталь має поєднання високої пластичності та міцності при дії високих температур, недорого коштує, легко піддається обробці на виробничих етапах. Однак теплообмінники зі сталі схильні до корозії. Як результат – вони не такі довговічні.

- З нержавіючої сталі. Теплообмінники з нержавіючої сталі — рідкісні птиці в опалювальних котлах, що пояснюється дорожнечею застосування цього матеріалу. Зате вони поєднують у собі переваги як чавуну, наприклад і сталі. Нержавіюча сталь виявляє високу корозійну стійкість, несприйнятливість до термоударів, малу інертність, має тривалий експлуатаційний ресурс.

— Падіння тиску газу. Ця система захисту забезпечує відключення котла в разі критичного падіння тиску газу, недостатній для нормального функціонування пальника. У разі такого падіння закривається і блокується клапан, що подає газ на пальник. Після відновлення тиску газу він також залишається закритим, відкривати його і відновлювати подачу газу необхідно вручну.

— Перегрів води. Температурний датчик, автоматично вимикає котел при критичному перевищенні температури теплоносія в системі.

— Згасання полум'я. Захист від згасання полум'я заснована на датчику, який відстежує горіння газу та автоматично припиняє подачу в разі згасання пальника. Це запобігає заповнення приміщення газом і можливі трагічні наслідки цього.

— Відсутність тяги. У котлах з відкритою камерою згоряння для збереження нормальних умов у приміщенні, де встановлено такий котел, необхідний постійний відвід продуктів згоряння в атмосферу. Відсутність нормальної тяги в димоході може призвести до накопичення продуктів згоряння в приміщенні. Система захисту від відсутності тяги запобігає це, автоматично вимикаючи котел при виявленні виходу продуктів згоряння за межі димоходу.

— Відключення електроенергії. Більшість сучасних котлів мають електронну систему управління; крім того, багато елементів конструк...ції (насоси, клапани, вентилятори тощо) теж приводяться в дію за рахунок електрики. Таким чином, відключення електроживлення під час роботи котла неминуче призведе до нештатному режиму його роботи, що загрожує поломками і навіть аваріями. Для запобігання подібних випадків встановлюється система захисту від відключення електроенергії, яка повністю зупиняє роботу котла в разі відключення електроживлення. При поновленні подачі електроенергії котел, зазвичай, необхідно перезапустити вручну.

— Порушення циркуляції води. Ця система захисту контролює нормальний рух теплоносія контуру опалення. Порушення циркуляції може привести до перегріву окремих елементів котла і його пошкодження. Щоб уникнути цього при порушенні циркуляції система відключає насос і перекриває подачу газу в пальник.

— Замерзання рідини в контурі. Система, яка контролює температуру в контурі опалення. Замерзання рідини в контурі порушує нормальну роботу опалення, що може в кращому випадку вимагати прогріву труб, а в гіршому — привести до пошкодження системи (розривів). Щоб уникнути подібного при падінні температури теплоносія нижче 5 °С запалюється пальник, активується циркуляційний насос і контур прогрівається до досягнення температури близько 35 °С — таким чином, запобігає утворенню в трубах льоду.