Порівняння Tolsen T-300 (79558) vs Intertool DT-0523

Швидкість обертання робочої насадки, забезпечувана інструментом. Деякі моделі мають фіксовану швидкість обертання, інші дають змогу регулювати її в певному діапазоні (див. «К-ть швидкостей»).

Для різних типів інструментів та видів робіт оптимальними будуть різні значення цього параметра; тому варто вибирати з урахуванням завдань, які планується вирішувати за допомогою інструменту (краще всього при цьому проконсультуватися зі спеціальними джерелами). Зазначимо лише пару загальних закономірностей. Так, для гравіювання з відносно м'яким і податливим матеріалів (дерева, скла, м'яким металів) великій швидкості не потрібно, а от для твердих і важкі в обробці (сталі, дорогоцінних каменів) краще підходить високообертовий інструмент. А ось при свердлінні варто враховувати, що при тій же потужності, що споживається (див. вище) більша кількість оборотів, зазвичай, означає менші значення крутного моменту. Тобто тут «швидкісні» інструменти краще підходять саме для м'яких матеріалів, а низькообертові — для твердих і важкі в обробці.

Частота коливань робочої насадки, забезпечувана інструментом в режимі реноватора або дельта-шліфування (докладніше про режими див. «Змінні голівки»). Для різних видів робіт і різних матеріалів оптимальні значення частоти також будуть різними; тому при виборі варто проконсультуватися по довідковій літературі або у спеціаліста і переконатися, що обрана модель буде забезпечувати необхідну кількість коливань.

У деяких моделях цей параметр може регулюватися — це робить інструмент більш універсальним.

Кут коливань насадки реноватора; вказується як для власне реноваторов (див. «Пристрій»), так і для мультиинструментов з відповідними насадками.

Першопочатково цей параметр прийнято вимірювати від середнього положення насадки; відповідно, загальна амплітуда буде в 2 рази більше — наприклад, для моделі на 1,5° вона буде становити 3°. Зазначимо, що стандартні значення кута коливань в реноваторах становлять 1,4 – 1,6° і за ці межі виходять рідко. У деяких моделях наводяться цифри в 2,5° і навіть більше; проте переважно це означає, що виробник не вказав відхилення від середини, а загальну амплітуду.

Загалом даний параметр не є критичним: різні моделі інструменту не мають особливих відмінностей за кутом коливань, і на можливості реноватора впливають інші характеристики.

Типи насадок, які поставляються в комплекті з інструментом.

— Дельта-платформа. Насадка для шліфування, має характерну трикутну форму. Є обов'язковим елементом оснащення для інструментів з функцією дельташліфувальної машини (див. «Змінні головки»), однак часто зустрічається і в реноваторах (див. «Пристрій»).

— Сегментований диск. Насадка у вигляді «неповного» диска — кола, у якого відсутній сегмент. Така насадка підходить тільки для обробки із застосуванням вібрації, а тому вона зустрічається виключно в інструментах з функцією реноватора (див. «Пристрій», «Змінні головки»). При цьому форма насадки дозволяє працювати як передньою, так і бічною частиною, що дає свободу маневру.

— Шабер. Під шабером зазвичай мають на увазі пластину прямокутної (або близької до неї) форми. Така насадка є однією з найпопулярніших в реноваторах (див. «Пристрій», «Змінні головки») за рахунок своєї універсальності: вона підходить для скоблення, зачистки поверхонь, різання та ін. Крім того, шабер традиційно використовується в якості штатної насадки для електростамесок.

— Пиляльне полотно. Спеціалізована насадка для розпилювання різних матеріалів. Її конструкція і спосіб роботи можуть відрізнятися залежно від специфіки інструменту: так, в електролобзиках (див. «Змінні головки») пиляльне полотно розраховане на...рух взад-вперед і виглядає як характерна смужка, в реноваторах воно має вигляд вузької пластини і т. ін.

— Для розшивання швів. Насадка для обробки швів між плитками, цеглинами тощо з метою надання їм акуратного вигляду. Варто врахувати, що форма розшивки може бути різною (опукла або заглиблена, пряма або округла тощо), відповідно і насадки для таких робіт можуть мати різну форму; конкретні особливості варто для кожної моделі інструменту уточнювати окремо.

Зазначимо, що це далеко не всі види насадок, якими можуть комплектуватися сучасні універсальні інструменти, а лише найбільш популярні. Крім них, в комплект можуть входити й інші пристосування — наприклад, різноманітні листи для шліфування. А варіант «набір насадок» вказується для інструментів (переважно граверів, див. «Пристрій»), комплектація яких включає декілька десятків засобів; у деяких моделях це число може перевищувати півтори сотні.

Наявність додаткової рукоятки у конструкції чи в комплекті поставки інструменту (вона може бути як вбудованим, так і додатковою).

Така рукоятка полегшує утримання інструменту двома руками, що буває важливо при обробці твердих матеріалів, що вимагають значного зусилля — чи при тонких роботах, де важлива точність і максимальний контроль. Зазначимо, що стандартно вона робиться в розрахунку на праворуких користувачів, проте багато інструменти дають змогу змінювати розташування рукоятки, для зручності «леворукой» роботи.

Наявність кейса або чохла в комплекті постачання інструменту.

Кейсом називають жорсткий контейнер, чохлом — м'який; основні відмінності між ними зумовлені саме цією різницею в матеріалах. Однак призначення обох пристосувань однаково: вони забезпечують зручність в зберіганні і транспортуванні. Це зручність забезпечується як додатковим захистом (у випадку чохлів — від забруднень, у разі кейсів — ще й від ударів і струсів), так і тим, що всі насадки і додаткові аксесуари, зазвичай, поміщаються всередину чохла/кейса, завдяки чому знижується ризик втратити якийсь з цих предметів.

Вага інструменту може вказуватися за різними правилами: одні виробники враховують тільки корпус без насадки, інші — зі штатної робочої насадкою, для мультиинструментов (див. «Пристрій») може зазначатися вага основного блока без змінного головки і т. ін. Ці моменти, зазвичай, уточнюються в характеристиках або докладної документації.

У разі електроінструменту вагу має подвійне значення. З одного боку, чим він менший — тим легше утримувати агрегат у руках при тривалих роботах і тим зручніше здійснювати тонку акуратну обробку. З іншого — легкий інструмент менш стабільний і має підвищену схильність до ривків, що актуально при складних умовах і твердих матеріалах.