Порівняння Parkside PAT 4 D5 vs Parkside PHET 15 C2

Тип інструменту вказують за способом живлення (джерелу енергії), який використовується для роботи, а в окремих випадках — за більш специфічними параметрами.

За живленням сучасні будівельні степлери і нейлери ділять на механічні, ударні (молоткові), пневматичні, електричні, акумуляторні і акумуляторно-газові. Також в окремі типи виділяють надолонні і підлогові моделі – вони мають свою специфіку (при цьому перші зазвичай використовують пневматичний принцип роботи, а другі поєднують пневматику і ударний вплив). Ось більш докладний опис цих різновидів:

— Механічний. Один з найбільш простих і популярних різновидів сучасних скобозабивачів. Власне, переважна більшість таких інструментів працюють саме зі скобами; інші типи кріплення (див. нижче) теж зустрічаються, але дещо рідше. Класичний механічний степлер має вигляд D-подібної рамки з важелем під руку користувача. Така рамка підноситься впритул до оброблюваної поверхні, за рахунок натискання важеля користувач зводить пружину, а при повністю натиснутому важелі вона звільняється, з силою «вистрілюючи» скобу і забиваючи її в матеріал. Головними перевагами механічних скобозабивачів є простота, невисока вартість, компактніс...ть, невелика вага і повна незалежність від зовнішніх джерел енергії та іншого обладнання. З іншого боку, продуктивність і сила удару у таких інструментів невисока, через що вони добре підходять лише для порівняно нескладних робіт в невеликих масштабах.

– Ударний (молотковий). Специфічний різновид механічних степлерів (див. вище), що працює не за рахунок стиснення пружини, а за рахунок сили удару. Простіше кажучи, при роботі потрібно бити таким степлером по матеріалу, як молотком. Ударні інструменти максимально прості, компактні і недорогі навіть у порівнянні з традиційними механічними, проте це, мабуть, єдина їх перевага. З недоліків же варто згадати перш за все меншу точність – для того, щоб забивати скоби з точністю хоча б до півсантиметра, потрібно серйозно натренуватися. Крім того, простір для розмаху є далеко не скрізь, а з цвяхами або шпильками такі інструменти зазвичай несумісні. Тому даний варіант особливого поширення не отримав.

— Електричний. Степлери з приводом від електромотора, що підключаються при роботі до мережі. Така конструкція забезпечує хорошу силу удару, що полегшує роботу з твердими матеріалами і кріпильними деталями на зразок цвяхів або шпильок, що потребують значних зусиль (див. «Тип кріплення»). Продуктивність електростеплерів також досить висока, притому що користувач при роботі витрачає сили лише на натискання спускової кнопки. З іншого боку, електричні інструменти значно важче і дорожче тих же механічних, до того ж при відсутності розеток або інших джерел живлення вони втрачають корисність. А підключення до живлення здійснюється за рахунок мережевого шнура, який може обмежувати рухливість, плутатися під ногами і створювати інші незручності.

— Акумуляторний. Різновид описаних вище електричних степлерів, створений в розрахунку на усунення одного з найсерйозніших недоліків подібного інструменту — залежності від розеток. Як випливає з назви, акумуляторні моделі оснащуються власними батареями і можуть працювати незалежно від наявності поблизу джерел живлення. Та й відсутність мережевого дроту нерідко виявляється помітною перевагою. Водночас у цього варіанту є і серйозні недоліки. Наприклад, при тих же робочих характеристиках акумуляторні степлери виходять більш дорогими і важкими, ніж мережеві (притому що електроінструмент сам по собі не особливо легкий). Час роботи від акумулятора обмежений, і при вичерпанні заряду джерело енергії все одно знадобиться. Дещо розширити автономність можна за рахунок використання змінних батарей, однак ця можливість все одно не усуває описані недоліки, та й доступна далеко не у всіх моделях.

— Пневматичний. Степлери, що працюють за рахунок енергії стисненого повітря, що надходить від компресора. За своїми перевагами (сила удару, продуктивність, низька стомлюваність оператора при роботі) такі моделі аналогічні електричним, при цьому вони мають і певні переваги: інструмент виходить більше «скорострільним», легким і з меншою ймовірністю іскріння між деталями (останнє, в свою чергу, позитивно позначається на пожежній безпеці). Крім того, пневматичні моделі нерідко відрізняються високою потужністю і здатні працювати з досить великим кріпленням. З іншого боку, необхідність використання компресора створює серйозні незручності: весь набір робочого обладнання виходить дорогим, громіздким і незручним при транспортуванні з місця на місце, компресор теж потрібно кудись підключати (або заправляти паливом і обслуговувати, якщо він оснащений ДВЗ), а повітряний шланг обмежує рухливість степлера. Як наслідок, основною сферою застосування пневматичних скобозабивачів є меблеві фабрики та інші промислові об'єкти, де об'єми робіт великі і при цьому є можливість постійно тримати інструмент на одному місці.

– Акумуляторно-газовий. Досить оригінальний різновид «забивачів», за принципом дії схожий з вогнепальною зброєю: кріплення (зазвичай це цвяхи) «вистрілюється» за рахунок енергії, що забезпечується при згорянні невеликої порції газу, а акумулятор відповідає лише за створення іскри для підпалу. Для іскри потрібно порівняно небагато енергії, тому батареї в таких інструментах виходять більш компактними і легкими, ніж в «чисто» акумуляторних. Також з однозначних переваг акумуляторно-газових моделей можна відзначити високе зусилля забивання і відмінну продуктивність (до 180 уд/хв). Та й автономність і здатність роботи незалежно від зовнішнього обладнання ніхто не відміняв. З іншого боку, конструкція все одно виходить досить важкою і громіздкою, «заряджати» такий інструмент потрібно двома видами витратних матеріалів (енергія для батареї і газ), а ціна виходить досить високою. Як наслідок, акумуляторно-газові цвяхозабивачі особливого поширення не отримали, вони використовуються в основному як важкий професійний інструмент — в тих ситуаціях, коли описані переваги переважують недоліки.

— Надолонний. Особливий компактний різновид пневматичних інструментів для забивання цвяхів. Надолонний нейлер являє собою робочу насадку з ударником, але без магазину — по суті, свого роду ручний пневматичний молоток. Кожен цвях при роботі з таким інструментом потрібно притримувати рукою (або заздалегідь «втопити» в робочу поверхню), а забивання, як правило, відбувається за рахунок серії ударів. В цілому подібні нейлери поступаються традиційним за зручністю і швидкістю роботи, проте мають і переваги: надолонні інструменти компактні, мають невелику вагу (що помітно знижує втому в порівнянні зі звичайними), довжина цвяха для них майже не обмежена, а допустима товщина зазвичай помітно більше, ніж в класичних «цвяхометах».

— Підлоговий. Особливий тип інструментів, призначений для забивання скоб і/або цвяхів при укладанні підлогових дощок. Має вигляд V-подібної конструкції, підошва якої при роботі встановлюється на підлогу. Одна половина букви V являє собою робочу частину з ручкою для утримання в руці, друга – магазин; а форма підошви підібрана таким чином, щоб вона щільно контактувала з бічним торцем дошки, що закріплюється, і додатково притискала цю дошку до вже покладеного покриття. Підлогові пристрої використовують одночасно пневматику і ударний вплив, а виглядає це так: встановивши підключений до компресора інструмент в потрібне положення, необхідно досить сильно вдарити комплектною киянкою по спеціальному виступу на торці робочої частини. Це служить сигналом до спрацьовування пневматичного механізму, а енергія удару доповнює енергію стисненого повітря, завдяки чому підлогові моделі здатні працювати з досить довгими скобами/цвяхами.

Загальна потужність, споживана електричним інструментом з живленням від мережі(див. Вважається основним критерієм для оцінки загальних можливостей тієї чи іншої моделі: більш висока потужність дає змогу досягти кращої продуктивності. Крім того, дані про споживаної потужності дозволяють ще й оцінити навантаження на електромережу або інше джерело живлення; в деяких випадках це буває не зайве.

Максимальна продуктивність цвяху/скобозабивателя — найбільша кількість ударів, що він може зробити за хвилину. Зазначимо, що в даному випадку зазвичай вказується теоретичний максимум — найбільша швидкість роботи, досяжна в ідеальних умовах, по суті — темп роботи автоматики, який у багатьох моделях перевищує 120 уд/хв. На практиці така швидкість досягти буде важко, оскільки продуктивність степлера помітно обмежується навичками оператора і особливостями функціоналу: наприклад, інструмент з контактним спрацьовуванням (див. нижче) потрібно кожен раз притискати, що знижує швидкість роботи. Тим не менш, висока продуктивність однозначно свідчить про хорошою надійності та придатності для великих обсягів роботи.

Пристосування, що захищає інструмент від спрацьовування в невідповідний момент.

Найчастіше в сучасному інструменті зустрічаються ручні запобіжники у вигляді кнопки або перемикача. Таке пристосування блокує спускову кнопку або розмикає ланцюг живлення; таким чином, коли запобіжник включений-інструмент не спрацює, що б не робив Користувач. Це знижує ймовірність» вистрілювання " кріплення в небажаному напрямку і зменшує ризик травм людей і пошкоджень майна.

Найбільша ширина скоб (див. «Тип кріплення»), з якими може працювати степлер.

Ширина скоби — це, грубо кажучи, відстань між її ніжками. Для різних ситуацій і видів робіт потрібні різні розміри скоб, і іноді ширина повинна бути досить великою. Проте занадто велика скоба просто не влізе в магазин, не кажучи вже про те, щоб степлер зміг її нормально «вистрілити». Тому перевищувати дане обмеження не можна, і, якщо планується працювати зі скобами, на максимальну ширину варто звертати особливу увагу при виборі.

Найменша довжина скоб (див. «Тип кріплення»), з якими може працювати степлер.

Під довжиною в даному випадку мається на увазі довжина ніжки — іншими словами, глибина, на яку проникає в матеріал забита «до упору» скоба. Для забивання скоб невеликої довжини не потрібно особливої потужності, проте інструмент може бути не розрахований на дуже короткий кріплення по інших параметрах — наприклад, за конструкцією магазину. Тому для багатьох моделей дане обмеження є цілком актуальним, причому в потужних професійних моделях мінімум по довжині може бути досить великим — понад 20 мм.

Найбільша довжина скоб (див. «Тип кріплення»), з якими може працювати степлер.

Під довжиною в даному випадку мається на увазі довжина ніжки — іншими словами, глибина, на яку проникає в матеріал забита «до упору» скоба. Це означає, що для роботи зі скобами великої довжини потрібно не тільки відповідна конструкція магазину і і механізму подачі — степлер до того ж повинен бути досить потужним, щоб забезпечити необхідну для ефективного забивання зусилля. А це, зі свого боку, позначається на габаритах, вазі і ціною інструменту. На практиці це означає, що далеко не завжди має сенс спеціально шукати модель, здатну працювати з довгими скобами — потрібно оцінювати специфіку передбачуваних робіт: нерідко оптимальним вибором є порівняно «короткий», але водночас недорогий та компактний інструмент.

Загалом обмеження в 10 – 15 мм характерно для скобозабивачів початкового рівня, а в професійних моделях цей параметр може перевищувати 50 мм.

Найменша довжина цвяхів (див. «Тип кріплення»), з якими може працювати степлер.

Чим коротше кріплення, при тій же товщині — тим менше зусиль потрібно для його забивання, однак занадто короткий цвях просто не зможе нормально встати під удар. Тому для багатьох інструментів прямо вказується дане обмеження. На нього варто звертати увагу насамперед у тому випадку, якщо планується працювати з невеликими короткими цвяхами.

Найбільша довжина цвяхів (див. «Тип кріплення»), з якими може працювати степлер.

При тій же товщині для більш довгого цвяха потрібно не тільки відповідну простір в магазині і механізм подачі, але і більш висока енергія удару — інакше забити його «капелюшок» просто не вийде. Це означає, що максимальна довжина кріплення безпосередньо пов'язана з потужністю і, відповідно, загальним рівнем інструменту. Нагадаємо, що потужний професійний інструмент має відповідні розміри і вагу, до того ж часто робиться пневматичним (докладніше див. «Тип»). Тому шукати моделі, сумісні з довгими цвяхами, має сенс тільки в тому випадку, якщо це критично для запланованих робіт.