Порівняння Grunhelm GEB4-12E 12 кВт

230 В / 400 В

vs Tenko SKE 12/380 12 кВт

400 В

Залежно від набору функцій котли поділяють на одноконтурні та двоконтурні.

— Одноконтурні котли оснащуються одним теплообмінником, в якому тепло від згоряння палива передається теплоносію системи опалення. Єдиною функцією таких котлів є опалення приміщень. Технічно можливо застосовувати одноконтурні котли для забезпечення гарячого водопостачання, однак для цього потрібен додатковий бойлер (т. зв. бойлер непрямого нагріву).

— У двоконтурних котлах первинний теплообмінник доповнено вторинним, за рахунок цього такий котел, крім опалення приміщення, забезпечує також гаряче водопостачання. При цьому може використовуватися як проточна вода, так і вода, накопичена в спеціальній ємності (див. Вбудований бойлер).

Тип електричного живлення необхідного для нормальної роботи котла. Електроживлення може знадобитися не тільки для електричних моделей, а й для інших видів котлів (див. «Джерело живлення») — зокрема, для роботи автоматики, що управляє. Варіанти підключення можуть бути такими:

- 230 В. Робота від звичайної побутової мережі напругою 230 В. При цьому моделі зі споживаною потужністю до 3,5 кВт можуть підключатися до звичайної розетки, а ось для більше «ненажерливих» пристроїв потрібне підключення безпосередньо до щитка. Багато електричних котлів з подібним підключенням допускають також роботу від 400 В (див. нижче).

- 400 В. Робота від трифазної мережі напругою 400 В. Таке живлення підходить для котлів з будь-якою споживаною потужністю, проте зустрічається не наприклад часто, як 230 В: зокрема, у житловому приміщенні з ним можуть виникнути складнощі. Тому даний варіант передбачається в основному в пристроях високої потужності, для яких живлення від 230 не підходить в принципі.

- Автономна робота. Робота в автономному режимі, без підключення електрики. Такій формат роботи зустрічається у всіх котлах, які не використовують електричного нагріву (див. «Джерело енергії»), за винятком чисто рідкопаливних - в них електрика необхідна для роботи систем подачі палива.

Мінімальна температура теплоносія, забезпечувана котлом при вмиканні його в режимі опалення.

Максимальна робоча температура теплоносія в системі котла під час роботи в режимі опалення.

Максимально допустимий тиск у контурі опалення котла, при якому він зберігає працездатність та відсутній ризик фізичного пошкодження конструкції. Для системи опалення максимальний тиск становить приблизно 3 бар, для системи гарячого водопостачання до 10 бар. При перевищенні максимального тиску спрацьовує захист (запобіжний клапан) і частина води скидається із системи до досягнення нормального рівня тиску.

Режим роботи котла, розрахований на теплу пору року. У цьому режимі він працює тільки на забезпечення гарячого водопостачання (якщо така послуга передбачена), опалення вимикається. Якщо котел оснащений датчиком зовнішньої температури, у літньому режимі цей датчик також відключається, щоб опалення не включалося вночі, коли температура зовнішнього повітря знижується.

Наявність у котла спеціального режиму для систем «тепла підлога».

Від звичайних систем опалення теплі підлоги відрізняються насамперед більш низькою температурою теплоносія — інакше підлога могла б виявитися занадто гарячою для комфортного використання (плюс для покриття підлоги і встановлених на ній меблів високі температури також небажані). Крім того, котли з даною функцією характеризуються підвищеною потужністю насосів — які для того, щоб забезпечити ефективну циркуляцію теплоносія по розгалуженим контурам обігріву, які мають досить високий опір.

Коефіцієнт корисної дії котла — основний показник, що характеризує ефективність його роботи.

Для електричних моделей (див. «Джерело енергії») цей показник обчислюють як відношення корисної потужності до споживаної; в таких моделях не рідкістю є показники в 98 – 99 %. Для котлів на сгораемом паливі ККД — це співвідношення кількості тепла, безпосередньо передається теплоносію, до загальної кількості тепла, що його виділяє при згорянні. У таких пристроях ефективність нижче, ніж в електричних, для них хорошим вважається показник більш ніж в 90 %. Виняток становлять собою конденсаційні котли (див. відповідний пункт), у яких ККД може бути навіть вище 100 %. Ніякого порушення законів фізики тут не відбувається, це свого роду рекламна хитрість: при підрахунках ККД використовується не зовсім коректна методика не враховує енергії, витраченої на утворення водяної пари. Тим не менш, формально все правильно: котел видає на теплоносій більше теплової енергії, що виділяється при згорянні палива, так як до енергії згоряння додається енергія конденсації.

Ємність розширювального бака, що поставляється в комплекті з котлом.

Розширювальний бак призначений для відведення надлишків води з опалювальної системи, коли загальний об'єм рідини збільшується в результаті нагрівання. Він складається з двох частин, з'єднаних гнучкою мембраною: в одній, герметично закритої, перебуває повітря під тиском, в іншу надходить «зайва» вода, стискаючи при цьому мембрану. Таким чином вдається уникнути катастрофічного зростання тиску в контурі опалення. Оптимальний об'єм розширювального бака залежить від ряду параметрів системи, насамперед обсягу та складу теплоносія; детальні рекомендації з розрахунками можна знайти в спеціальних джерелах.