Площа опалення
Максимальна площа приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.
Мін. потужність
Мінімальна теплова потужність на якій може працювати опалювальний котел в постійному режимі. Робота на мінімальній потужності дозволяє зменшити кількість циклів включення і вимикання, які несприятливо позначаються на довговічності опалювальних котлів.
Споживана потужність
Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна в основному для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.
Датчик зовнішньої t
Датчик зовнішньої температури дозволяє відстежувати зовнішні погодні умови і автоматично підлаштовувати під них роботу котла — збільшувати потужність опалення при зниженні зовнішньої температури і зменшувати при підвищенні.
Літній режим роботи
Режим роботи котла, розрахований на теплу пору року. У цьому режимі він працює тільки на забезпечення гарячого водопостачання (якщо така послуга передбачена), опалення вимикається. Якщо котел оснащений датчиком зовнішньої температури, у
літньому режимі цей датчик також відключається, щоб опалення не включалося вночі, коли температура зовнішнього повітря знижується.
Режим «теплі підлоги»
Наявність у котла спеціального
режиму для систем «тепла підлога».
Від звичайних систем опалення теплі підлоги відрізняються насамперед більш
низькою температурою теплоносія — інакше підлога могла б виявитися занадто гарячою для комфортного використання (плюс для покриття підлоги і встановлених на ній меблів високі температури також небажані). Крім того, котли з даною функцією характеризуються підвищеною потужністю насосів — які для того, щоб забезпечити ефективну циркуляцію теплоносія по розгалуженим контурам обігріву, які мають досить високий опір.
Програматор
Наявність програматора в конструкції котла.
Програматором називають програмований термостат — пристрій, що дозволяє не просто підтримувати температуру, але ще й програмувати роботу котла на певний період часу. Найпростіші програматори охоплюють добу, більш прогресивні дають змогу задавати режим роботи по окремим дням роботи. У будь-якому разі дана функція забезпечує додаткову зручність і усуває необхідність постійно регулювати роботу котла вручну. З іншого боку, наявність програматора позначається на вартості.
ККД
Коефіцієнт корисної дії котла — основний показник, що характеризує ефективність його роботи.
Для електричних моделей (див. «Джерело енергії») цей показник обчислюють як відношення корисної потужності до споживаної; в таких моделях не рідкістю є показники в 98 – 99 %. Для котлів на сгораемом паливі ККД — це співвідношення кількості тепла, безпосередньо передається теплоносію, до загальної кількості тепла, що його виділяє при згорянні. У таких пристроях ефективність нижче, ніж в електричних, для них хорошим вважається показник більш ніж в 90 %. Виняток становлять собою конденсаційні котли (див. відповідний пункт), у яких ККД може бути навіть вище 100 %. Ніякого порушення законів фізики тут не відбувається, це свого роду рекламна хитрість: при підрахунках ККД використовується не зовсім коректна методика не враховує енергії, витраченої на утворення водяної пари. Тим не менш, формально все правильно: котел видає на теплоносій більше теплової енергії, що виділяється при згорянні палива, так як до енергії згоряння додається енергія конденсації.
Діаметр димаря
Діаметр труби, по якій з камери згоряння відводяться продукти згоряння.
У котлах із закритою камерою згоряння часто використовується так званий коаксіальний димар, що складається з двох труб, вкладених одна в іншу. При цьому по внутрішній трубі з камери згоряння відводяться продукти згоряння, а по проміжку між внутрішньою і зовнішньою подається повітря. Для таких димарів діаметр зазвичай вказується у вигляді двох цифр — діаметра внутрішньої і зовнішньої труби відповідно. Найпопулярнішими значеннями вважаються
60/100,
80/80 і
80/125. Класично ж димар (не коаксіальний) може бути
100,
110,
125,
130,
140,
150,
160,
180 і
200 мм.
