Порівняння Vinga Advanced D57 Advanced D5759 vs Vinga Advanced B00 Advanced B0023

Модель чипсета, використовуваного в штатній комплектації ПК.

Чипсет можна описати як набір мікросхем, що забезпечує спільне функціонування центрального процесора, оперативної пам'яті, пристроїв введення-виведення і т. ін. Саме такий набір мікросхем лежить в основі будь-якої материнської плати. Знаючи модель чипсета, можна знайти і оцінити його детальні характеристики; більшості користувачів така інформація нема чого, проте для фахівців вона буває вельми корисною.

Результат, показаний процесором ПК в тесті (бенчмарку) Passmark CPU Mark.

Passmark CPU Mark — комплексний тест, що дозволяє оцінити продуктивність CPU в різних режимах і з різною кількістю потоків. Результати виводяться у балах; чим більше балів — тим вище загальна продуктивність процесора. Для порівняння: станом на 2020 рік в бюджетних рішеннях результати вимірюються сотнями балів, в моделях середнього рівня вони варіюються від 800 – 900 до більше ніж 6 000 балів, а окремі топові чипи здатні показати 40 000 балів і більше.

Тактова частота оперативної пам'яті, що поставляється в комплекті з ПК. Це один з параметрів, що визначають можливості RAM: при однаковому обсязі і типі пам'яті (див. вище) більш висока тактова частота буде означати більшу швидкодію. Правда, такі подробиці рідко потрібні пересічному користувачеві, зате вони бувають важливими для ентузіастів і професіоналів

Зазначимо також, що за даним показником можна визначити можливості для апгрейда системи: материнська плата зможе нормально працювати з планками, які мають таку ж або меншу тактову частоту, а ось сумісність з більш «швидкої» пам'яттю варто уточнювати окремо.

Об'єм основного накопичувача, що поставляється в комплекті з ПК. Для моделей з комбінованими сховищами (наприклад, HDD+SSD, див. «Тип накопичувача») основним в даному випадку вважається більш ємний жорсткий диск; а якщо в комплекті два HDD, то вони зазвичай мають однакову ємність.

З чисто практичного боку, чим більше даних вміщує накопичувач — тим краще. Так що вибір за даним показником впирається в основному в ціну: велика ємність неминуче означає і більш високу вартість. Крім того, нагадаємо, що SSD-модулі в перерахунку на гігабайт місткості коштують помітно дорожче жорстких дисків; так що порівнювати по поєднанню обсягу та вартості можна тільки носії одного типу.

Що стосується конкретної місткості, то обсяг до 250 ГБ і менше в сучасних ПК можна зустріти основному серед SSD. Жорсткі диски такого об'єму практично не зустрічаються, для них ємність від 250 до 500 ГБ все ще вважається досить скромною. 501 – 750 ГБ є досить непоганим значенням для SSD і серед них в основному і використовується. 751 ГБ – 1 ТБ — значний показник для SSD і середній рівень для жорстких дисків, 1,5 – 2 ТБ є досить солідною ємністю навіть для HDD. А дуже висока ємність — більше ніж 2 ТБ — як ні парадоксально, зустрічається навіть серед чистих SSD: такі накопичувачі вст...ановлюються в висококласні робочі станції, де швидкість роботи не менш важлива, ніж ємність.

Підтримка материнської платою ПК технології NVMe.

NVMe — стандарт, спеціально розроблений для підключення SSD-накопичувачів по шині PCI-E. Найчастіше він використовується при установці в роз'єм M. 2, проте може застосовуватися і з іншими інтерфейсами. Даний стандарт першопочатково враховує особливості твердотільної пам'яті, даючи змогу максимально розкрити її можливості. Так що наявність NVMe обов'язково в тому випадку, якщо ви плануєте використовувати в системі максимально швидкі SSD-модулі. Такі модулі можуть як входити, так і не входити в комплект поставки, цей момент не завадить уточнити окремо; а необхідність в них виникає при ресурсномістких завданнях, зокрема, вимогливих сучасних іграх.

Наявність хоча б одного роз'єму M. 2 на материнській платі комп'ютера.

Технічно це невеликий слот для компактних комплектуючих і плат розширення, що дозволяє використовувати відразу два інтерфейси підключення SATA і PCI-E; найчастіше в такому роз'ємі підтримуються відразу обидва, однак цей момент не завадить уточнити окремо. Один з найпопулярніших способів застосування M. 2 — підключення високошвидкісних SSD-накопичувачів, що працюють через PCI-E: цей інтерфейс дозволяє на повну використовувати можливості твердотільної пам'яті, тоді як в SATA-підключення на це часто не вистачає пропускної здатності. Крім того, під M. 2 випускаються і плати розширення — зокрема, бездротові адаптери Wi-Fi і Bluetooth.

Відзначимо, що в штатній комплектації ПК даний роз'єм може бути як вільним, так і зайнятий — це варто уточнювати окремо.

Кількість у комп'ютері внутрішніх відсіків під комплектуючі форм-фактора 3,5". Цей форм-фактор є стандартним для жорстких дисків, а також нерідко використовується в інших типах накопичувачів; відповідно, чим більше відсіків — тим більше накопичувачів можна встановити на комп'ютер.

Приділяти увагу кількістю внутрішніх відсіків 3,5" має сенс перш за все в тому випадку, якщо ви купуєте конфігурацію без накопичувачів або в майбутньому плануєте апгрейд ПК. При цьому варто відзначити, що накопичувачі рекомендується встановлювати не підряд, а через один слот для ефективності охолодження; так що в ідеалі кількість слотів має бути вдвічі більше числа встановлюваних пристроїв.

Кількість у комп'ютері внутрішніх відсіків під комплектуючі форм-фактора 2,5". Цей форм-фактор популярний, зокрема, серед SSD-накопичувачів, а також компактних («ноутбучних») жорстких дисках.

Приділяти увагу кількістю внутрішніх відсіків 2.5" має сенс перш за все в тому випадку, якщо ви купуєте конфігурацію без накопичувачів або в майбутньому плануєте апгрейд ПК. При цьому варто відзначити, що накопичувачі рекомендується встановлювати не підряд, а через один слот для ефективності охолодження; так що в ідеалі кількість слотів має бути вдвічі більше числа встановлюваних пристроїв.

У більшості настільних ПК цей асортимент визначається роз'ємами як на «материнці», так і на дискретній відеокарті, серед яких можуть бути представлені VGA, DVI, HDMI вихід (зустрічаються моделі, де HDMI 2 шт), HDMI вхід, DisplayPort, miniDisplayPort. Більш докладно про них.

— VGA. Він же D-Sub. Аналоговий відеовихід з максимальною роздільною здатністю до 1280х1024 і без підтримки звуку. У сучасних пристроях встановлюється вкрай рідко, зате може знадобитися для підключення окремих моделей проєкторів і телевізорів, а також застарілої відеотехніки.

— DVI. Сучасні ПК можуть оснащуватися як чисто цифровим DVI-D, так і гібридним DVI-I; останній допускає також аналогове підключення, зокрема роботу з VGA-пристроями через перехідник, і в аналоговому форматі має роздільну здатність 1280х1024. У цифровому DVI цей параметр може досягати 1920х1200 в одноканальному режимі (single link) і 2560х1600 в двоканальному (dual link). Наявність двоканального режиму необхідно уточнювати окремо.

— HDMI вихід. Цифровий вихід, першопочатково призначений для HD-контенту — відео високої роздільної здатності і багатоканального звуку. Інтерфейс HDMI практично обов'язковий для сучасної мультимедійної техніки з підтримкою HD..., також він надзвичайно популярний і в комп'ютерних моніторах — так що наявність у ПК такого виходу дає досить широкі можливості з підключення зовнішніх екранів і навіть висококласних аудіопристроїв. У деяких пристроях може бути навіть 2 виходи HDMI.

– HDMI вхід. Наявність в ПК хоча б одного входу HDMI. Детальніше про сам інтерфейсі див. вище; тут же відзначимо, що саме входи даного формату зустрічаються переважно в моноблоках (див. «Тип»). Це як мінімум дає змогу використовувати власний дисплей моноблока як екран для іншого пристрою (наприклад, в ролі зовнішнього монітора для ноутбука). Втім, можливі й інші, більш специфічні варіанти застосування входу HDMI - наприклад, запис вхідного відеосигналу, або його передача (комутація) на один з відеовиходів ПК.
І входи, і виходи HDMI в сучасних ПК можуть відповідати різним версіям:

• v 1.4. Найбільш ранній стандарт з тих, що широко застосовуються в наш час. Підтримує роздільні здатності до 4096х2160 і частоту кадрів 120 к/с (щоправда, тільки на роздільній здатності 1920х1080 або нижче), може застосовуватися і для передачі 3D-відеосигналу. Крім оригінальної версії 1.4, можна зустріти поліпшені v 1.4a і v 1.4b — в обох варіантах поліпшення торкнулися в основному роботи з 3D.
• v 2.0. Стандарт, також відомий як HDMI UHD — саме в ньому вперше з'явилася повноцінна підтримка UltraHD 4K, з частотою кадрів до 60 к/с, а також сумісність з форматом кадру 21:9. Крім цього, кількість каналів і потоків аудіо, що передаються одночасно, збільшилася до 32 і 4 відповідно. Також варто відзначити, що першопочатково версія 2.0 не передбачала підтримку HDR, проте вона з'явилася в оновленні v 2.0a; якщо ця функція важлива для вас — не завадить уточнити, яка саме версія 2.0 передбачена в ПК, оригінальна чи оновлена.
• v 2.0b. Друге оновлення описаної вище v 2.0. Основним оновленням стало розширення можливостей по роботі HDR, зокрема, підтримка двох нових форматів.
• v 2.1. Вона ж — HDMI Ultra High Speed: пропускна здатність була збільшена до такої міри, що з'явилася можливість передачі 10K відео на 120 к/с (не кажучи вже про більш скромні роздільні здатності) а також роботи з розширеними колірними схемами розрядністю 16 біт. Останнє може знадобитися для деяких професійних завдань. Однак варто враховувати, що всі можливості HDMI v 2.1 доступні тільки при використанні кабелів, розрахованих на цей стандарт.

— DisplayPort. Цифровий мультимедійний інтерфейс, який багато в чому схожий з HDMI, проте застосовується в основному в комп'ютерній техніці, зокрема, широко використовується в комп'ютерах і моніторах Apple. Однією з цікавих особливостей даного стандарту є можливість роботи у форматі daisy chain — підключення декількох екранів до одного порту послідовно, з передачею власного сигналу на кожен з них (хоча дана функція технічно доступна далеко не з усіма екранами під даний інтерфейс). DisplayPort також представлений на ринку в декількох версіях, актуальні в наш час такі:

• v 1.2. Найбільш рання з широко застосовуваних версій (2010 рік). Однак вже в цій версії з'явилася сумісність 3D і режим daisy chain. Максимальна повноцінно підтримувана роздільна здатність при підключенні одного монітора складає 5K (30 к/с), з певними обмеженнями можлива передача до 8K; частота кадрів у 60 Гц підтримується аж до роздільної здатності 3840х2160, а 120 Гц — до 2560х1600. А при використанні daisy chain можна підключити одночасно до 2 екранів 2560x1600 на 60 кадрах в секунду або до 4 екранів 1920х1200. Крім оригінальної версії 1.2, існує покращена v 1.2a, основним нововведенням якої стала підтримка AMD FreeSync — технології для синхронізації частоти кадрів монітора з сигналом від відеокарти AMD.
• v 1.3. Оновлення, представлене в 2014 році. Підвищена пропускна здатність дозволила передбачити вже повноцінну, без обмежень, підтримку 8K на 30 к/с, а також передавати 4K зображення з частотою 120 к/с, достатньої для роботи з 3D. Роздільні здатності в режимі daisy chain також зросли — до 4K (3840x2160) на 60 к/с для двох екранів і 2560х1600 на тій же частоті кадрів — для чотирьох. Із специфічних нововведень варто згадати режим Dual Mode, що дає змогу підключати до такого роз'єму HDMI і DVI-пристрої через найпростіші пасивні перехідники.
• v 1.4. Найновіша версія з широко застосовуваних у сучасних ПК. Формально максимальна швидкість підключення в порівнянні з попередньою версією не збільшилася, але завдяки оптимізації сигналу з'явилася можливість роботи з 4K і 5K роздільними здатностями на 240 к/с 8K — на 120 к/с. Щоправда, для цього підключений екран повинен підтримувати технологію кодування DSC — в іншому варіанті доступні роздільні здатності не будуть відрізнятися від показників версії 1.3. Крім цього, в v 1.4 додалася підтримка ряду спеціальних функцій, в тому числі HDR10, а максимальна кількість каналів звуку, що одночасно передаються, збільшилася до 32.

— miniDisplayPort. Зменшена версія описаного вище роз'єму DisplayPort, також може відповідати різним версіям (див. вище). Зазначимо, що такий же апаратний роз'єм використовується в інтерфейсі Thunderbolt версій 1 і 2, а графічна частина цього інтерфейсу заснована саме на DisplayPort. Тому до miniDisplayPort можна напряму підключати навіть деякі Thunderbolt-монітори (хоча таку можливість бажано все ж уточнити окремо).

— COM-порт (RS-232). Послідовний порт, що першопочатково застосовувався для підключення dial-up модемів і деякої периферії, зокрема, мишей. Однак на сьогоднішній день цей інтерфейс використовується як службовий в різних пристроях — телевізорах, проєкторах, мережевому обладнанні (маршрутизаторах і комутаторах) тощо. Підключення до ПК через RS-232 дає змогу управляти параметрами роботи зовнішнього пристрою з комп'ютера.