Порівняння Samsung QE-55QN700B 55 " vs Samsung QE-55QN91B 55 "

— Sony X1. Процесор Sony X1 використовується в телевізорах фірми Sony з декількох серій: XH і XG. Такі телевізори займають відразу кілька ніш: бюджетна категорія і середній клас. Найдорожчі моделі показують картинку в роздільній здатності 4К без підтримки динамічного діапазону, у більш прогресивних моделях використовується 4К HDR. В основному це прості моделі, які призначені лише для перегляду відео. Для розваг в динамічні ігри телевізори з таким процесором підходять менше.

— Sony X1 Extreme. Процесор Sony X1 Extreme на 40% потужніше за свого попередника в особі Sony X1, призначений для роботи з зображенням 4K HDR. Робота з динамічним діапазоном HDR дає можливість виводити на екран реалістичну картинку підвищеної якості. Телевізори з процесором Sony X1 Extreme — це моделі середнього і високого класу. Якість зображення в них покращено за рахунок підтримки динамічного підсвічування матриці. Важливою особливістю Sony X1 Extreme є використання двох незалежних баз даних кольору (Dual database processing). Технологія Object-based HDR remaster аналізує виведену на екран картинку, зіставляє кольори з базою даних і підганяє їх під перегляд на конкретно взятому телевізорі. Завдяки технології Super Bit Mapping 4K HDR колірні переходи стають більш плавними і природними, що робить зображення ще більш реалістичним.

— Sony X1 Ultimate. Процесори Sony X1...Ultimate можуть працювати з зображенням як 4K (3840 × 2160), так і 8K HDR (7680x4320), залежно від діагоналі екрану. Телевізори з таким процесором забезпечують картинку з найглибшою деталізацією і максимально якісним промальовуванням текстур. Телевізори з процесором Sony X1 Ultimate — це в основному прогресивні моделі з середнього та дорогого сегмента. Такі телевізори забезпечують ефект повного занурення в атмосферу перегляду відео. Sony X1 Ultimate підтримує технологію X-Reality PRO з ексклюзивною базою зразків колірної передачі. Навіть при виведенні на екран телевізора картинки з невисокою роздільною здатністю якість зображення автоматично доводиться до рівня 8K (4К) з розширеним динамічним діапазоном HDR. Є підтримка технології X-tended Dynamic Range PRO, яка розподіляє підсвічування матриці у відповідності зі сценами, що відображаються. Динамічне підсвічування покращує контрастність і робить картинку максимально яскравою, а чорний колір при цьому стає як ніколи насиченим.

– Sony Cognitive XR. Телевізори з процесором Sony XR здатні виводити на екран картинку в роздільній здатності 4К при 120 Гц і 8К при 60 Гц. Це високотехнологічні моделі, що працюють під управлінням прогресивного штучного інтелекту. Sony XR є одним з перших в світі «когнітивних» процесорів. Він займається обробленням відео- та аудіоскладової трансляцій для підвищення якості зображення і звуку, завдяки чому складається реалістична картина того, що відбувається на екрані. Програмні алгоритми процесора обробляють інформацію про аудіо та відео єдиним потоком. Виробник запевняє, що процесор працює схоже на людський мозок і виходить за рамки можливостей рядових алгоритмів штучного інтелекту.

- LG. В ієрархії телевізійних процесорів обробки зображень від LG існує три великі сімейства: α5, α7 і α9.

Процесори першого порядку (Alpha 5) використовуються в недорогих ТВ-панелях бренду. Вони покривають базовий спектр завдань на кшталт покращення кольору, масштабування відео до 4К та створення об'ємного віртуального звуку.

Процесори лінійки Alpha 7 зустрічаються на борту телевізорів LG середнього класу з матрицями NanoCell та OLED. Їх розширена функціональність передбачає автоматичне налаштування параметрів зображення та звуку відповідно до жанру трансляції, а також авторегулювання яскравості та тонів підвладно навколишньому простору.

У флагманські телевізори LG ставляться процесори рангу α9 - у справі вони покладаються на алгоритми глибокого машинного навчання для аналізу жанру відеоконтенту, що транслюється, і адаптації під нього параметрів зображення і звуку. Процесори Alpha 9 працюють з усіма застосовуваними специфікаціями технології розширеного динамічного діапазону зображення в телевізорах LG і мають професійну систему ідентифікації звуків.

Зазначимо, що з кожною наступною редакцією процесори обробки зображень LG збільшують функціональність. Позначаються їх покоління приставкою Gen із порядковим номером генерації.

— LG α 7 Gen 4. Інтелектуальний процесор четвертого покоління, який використовується в телевізорах LG міцного середнього рівня з матрицями NanoCell і OLED. Обробляє відеотрансляції високої роздільної здатності 4К, проводить масштабування зображень до цього ж формату з більш низької роздільної здатності кадру, має в рази збільшену обчислювальну потужність. В роботі процесор LG α 7 Gen 4 покладається на спеціальні алгоритми, які аналізують тип відеоконтенту в режимі реального часу з метою налаштування параметрів зображення і звуку відповідно до жанру трансляції. Тона і яскравість картинки на екрані також автоматично коригуються підвладно освітленню навколишнього простору. Попутно процесор покращує якість звучання телевізора – залежно від контенту, що проглядається, і розташування глядачів у кімнаті (визначається за допомогою пульта Magic Remote).

— LG α 9 Gen 4. Продуктивний нейронний процесор для топових панелей LG з матрицями OLED, Mini LED і NanoCell модельного ряду 2021 року і свіжіше. Використовує алгоритми глибокого машинного навчання для аналізу жанру трансльованого відеоконтенту і адаптації під нього параметрів зображення і звуку. Процесору «по зубах» масштабування відео з роздільних здатностей 2К і 4К в ультра-формат 8К з набагато більш високими показниками деталізації і чіткості зображення. Ще одна його фіча – функція AI Picture Pro, яка розпізнає об'єкти в кадрі (обличчя, тіла, предмети) і обробляє кожен з них окремо, завдяки чому зображення виглядають більш природними в цілому. Контент в HDR-форматі оптимізується за допомогою коригування яскравості – процесор працює з усіма застосовуваними специфікаціями технології розширеного динамічного діапазону зображення в телевізорах LG. Вишенька на торті – професійна система ідентифікації звуків, що припускає авторегулювання гучності в різних типах контенту і мікшування двоканального звучання в об'ємне (формату 5.1.2).

— Samsung Crystal 4K. Процесор Samsung Crystal 4K використовується в основному в телевізорах серії Crystal UHD від Samsung. Дана категорія телевізорів характеризується доступною ціною. Це прості моделі, екран яких видає картинку в роздільній здатності Ultra 4K. Продуктивності процесора Samsung Crystal 4K вистачає, щоб доводити якість передачі кольору до рівня HDR. З використовуваних технологій можна відзначити Contrast Enhancer і Dynamic Crystal Color, завдяки яким здійснюється тонке налаштування контрасту і яскравості зображення.

— Samsung Quantum 4K. Процесор Samsung Quantum 4K використовується в телевізорах Samsung з підсвічуванням матриці QLED. Висока продуктивність дає змогу масштабувати зображення Full HD до рівня 4K, причому в розширеному динамічному діапазоні HDR. В процесорі Samsung Quantum 4K реалізована унікальна технологія Quantum HDR, завдяки якій зображення стає більш детальним, насиченим і виразним. Процесор підтримує технологію динамічного підсвічування Dual LED, з якою картинка набуває граничного контрасту і в той же час високої яскравості. Також в телевізорах передбачений спеціальний ігровий режим Real Game Enhancer+ з підтримкою технології AMD FreeSync.

— Samsung Quantum 8K. Процесор Samsung Quantum 8K використовується в телевізорах Samsung QLED починаючи з 2020 року. Моделі цієї серії здатні відтворювати зображення 8K HDR, причому картинка настільки високої якості може виходити навіть з джерела з роздільною здатністю від 4К до Full HD. Як правило, це моделі ТОПового рівня. Телевізори цього класу можна використовувати в складі професійного домашнього кінотеатру. Глибока деталізація картинки гарантує повне занурення у відеоконтент. За оброблення зображення відповідає штучний інтелект QLED TV.

— Philips P5 Perfect Picture. Процесор Philips P5 Perfect Picture використовується в телевізорах Philips з матрицею OLED. Обчислювальної потужності процесора вистачить для відтворення зображення 4К. В старших моделях зустрічається розширений динамічний діапазон кольорів HDR. Телевізори з процесором Philips P5 Perfect Picture охоплюють одразу кілька вартісних категорій, бюджетний сегмент і середній ціновий діапазон. На екран таких моделей виводиться картинка високої якості, але до еталонного Ultra 4K HDR вона, як правило, не дотягує, оскільки для цього потрібна більш професійна матриця. Процесор P5 Perfect Picture — це перший CPU фірми Philips, в якому використаний штучний інтелект. Philips P5 Perfect Picture підтримує такі технології, як Dolby Vision, HDR10+, Perfect Natural Motion і Micro Dimming Pro.

— Philips P5 Pro Perfect Picture. Процесор Philips P5 Pro Perfect Picture застосовується в телевізорах Philips з поліпшеною матрицею OLED. Моделі з цим процесором здатні виводить на екран зображення в роздільній здатності Ultra 4K HDR. Як правило, зустрічається в телевізорах прогресивного класу. Телевізори з процесором Philips P5 Pro Perfect Picture використовують нейромережевий інтерфейс машинного інтелекту. Підтримуються голосові помічники Google Assistant і Amazon Alexa. Процесор використовує такі технології для роботи з зображенням та звуком: Dolby Vision, Dolby Atmos, HDR10+, Micro Dimming Perfect і Wide Color Gamut.

Власна роздільна здатність екрана — розмір у пікселях по горизонталі й вертикалі. За інших однакових умов вища роздільна здатність забезпечує кращу якість зображення, однак такий екран коштує дорожче й вимагає відповідного контенту.

Набір роздільних здатностей, які зустрічаються в сучасних телевізорах, досить великий, проте їх можна розділити на декілька умовних груп: HD, Full HD, Ultra HD 4K, Ultra HD 5K і Ultra HD 8K. Ось головні особливості кожного варіанта:

— HD. Екрани, які розраховані на стандарт HD 720p. Штатний розмір кадру в такому відео — 1280x720, проте з низки причин більшість HD-телевізорів має дещо великі розміри — 1366х768. Крім того, до цієї категорії прийнято відносити моделі з роздільною здатністю від 1280х768 до 1680х1050, а також, із деякими зауваженнями, екрани 1024х768. Загалом роздільні здатності стандарту HD 720p притаманні переважно для недорогих телевізорів із відносно невеликими екранами.

— Full HD. Телевізори, які розраховані на відео стандарту Full HD 1080p, із розміром кадру 1920х1080. Більшість моделей із цієї категорії мають саме таку роздільну здатність екрана 1920х1080; помітно рідше зустрічаються інші варіанти — зокрема, 1920х1200 і 2560х1080. Загалом екрани Full HD дають непогану деталізацію при порівняно невисокій вартості, завдяки чому вони надзвичайно популярн...і в моделях середнього класу й недорогих великоформатних телевізорах.

— Ultra HD 4K. Сам собою цей формат передбачає різні варіанти за роздільними здатностями, однак для телевізорів фактичним стандартом є 3840х2160, інші варіанти майже не зустрічаються. Загалом це доволі висока роздільна здатність, яка притаманна переважно для моделей преміумкласу; загальною особливістю таких моделей є великий розмір — від 40" і більше.

— Ultra HD 5K. Формат зображення Ultra HD, більш прогресивний, ніж 4K, проте в телевізорах зустрічається вкрай рідко — зазвичай це дуже широкоформатні моделі з роздільною здатністю 5120х2160.

— Ultra HD 8K. Стандарт, який передбачає розмір близько 8 тис. пікселів по горизонталі; один із варіантів такої роздільної здатності, яка зустрічається в телевізорах — 7680х4320. Таким чином UHD 8K удвічі перевершує 4K за розміром кожної сторони й учетверо — за загальною кількістю пікселів, що дає змогу досягти надзвичайно чіткого й деталізованого зображення. З іншого боку, такі екрани обходяться дуже дорого, притому що в наш час більш скромний 4K уже вважається дуже прогресивним стандартом. До того ж, існує не так багато відеопристроїв і контенту, що відповідають цьому стандарту. Тому 8K-телевізори поки зустрічаються вкрай рідко, здебільшого це висококласні флагманські моделі з діагоналлю не менше 65".

Підтримка телевізором функції Upscaling до 4K.

Дана функція зустрічається тільки в моделях з екранною роздільною здатністю 4K і вище (див. «Роздільна здатність»). Вона дозволяє збільшити роздільна здатність вихідної «картинки» до 4K (3840х2160), якщо воно нижче — наприклад, проглядати в 4K фільм, першопочатково записаний в Full HD (1920х1080). При цьому мова йде не просто про «розтягуванні» зображення на весь екран (це здатні робити все телевізори), а про спеціальній обробці, завдяки якій збільшується реальна роздільна здатність відео. Зрозуміло, таке відео все одно буде поступатися контенту, першопочатково записаному в 4K; тим не менш, апскейлінг забезпечує помітне поліпшення якості порівняно з необробленим сигналом.

Підтримка телевізором функції Upscaling до 8K.

Дана функція зустрічається тільки в моделях з екранами з роздільною здатністю 8K . Вона дозволяє збільшити роздільну здатність вихідної «картинки» до 8K (7680х4320 або аналогічної), якщо першопочатково вона нижче — наприклад, переглядати в 8K фільм, першопочатково записаний в 4K (3840х2160) або навіть Full HD (1920х1080). При цьому мова йде не просто про «розтягування» зображення на весь екран (це здатні робити все телевізори), а про спеціальне оброблення, завдяки якому збільшується реальна роздільна здатність відео. Зрозуміло, таке відео все одно буде поступатися контенту, першопочатково записаному в 8K; тим не менш, апскейлінг забезпечує помітне поліпшення якості порівняно з необробленим сигналом.

Найбільша частота зміни кадрів, що підтримується телевізором.

Зазначимо, що в даному разі мова йде саме про власну частоту кадрів екрану, без додаткового оброблення зображення (див. «Індекс динамічних сцен»). Ця частота має бути не нижче, ніж швидкість зміни кадрів у відтворюваному відео — інакше можливі ривки, перешкоди та інші неприємні явища, що погіршують якість картинки. Крім того, чим вище частота кадрів — тим більш плавним і згладженим буде виглядати рух в кадрі, тим краще буде деталізація рухомих предметів. Проте тут варто відзначити, що швидкість відтворення нерідко обмежується властивостями контенту, а не характеристиками екрану. Приміром, фільми нерідко записуються з частотою 30 к/с, а то і 24 – 25 к/с, тоді як більшість сучасних телевізорів підтримує частоти 50 або 60 Гц. Цього достатньо навіть для перегляду висококласного контенту в роздільній здатності HD (швидкості вище 60 к/с у такому відео зустрічаються вкрай рідко), проте на ринку зустрічаються і більш «швидкі» екрани: на 100 Гц, 120 Гц і 144 Гц. Подібні швидкості, зазвичай, свідчать про досить високий клас екрана, також вони нерідко передбачають застосування різних технологій, покликаних поліпшити якість динамічних сцен.

Індекс динамічних сцен (ІДС), забезпечуваний екраном телевізора.

ІДС — досить специфічний параметр, який можна назвати «видима частота кадрів». Його поява пов'язана з тим, що для динамічних сцен вкрай бажана висока швидкість зміни кадрів — вона забезпечує плавність зображення і хорошу деталізацію рухомих об'єктів. Однак з технічних причин у більшості екранів неможливо досягти показників вище 200 Гц. Для того, щоб виправити ситуацію, виробники застосовують спеціальні технології, що створюють ефект збільшення частоти кадрів.

Такі технології можуть мати різні назви, проте принцип роботи у них один — вставка додаткових кадрів між «власними» кадрами відео, що відтворюється. А індекс динамічних сцен описує загальну ефективність такої технології, використовуваної в телевізорі. Приміром, ІДС 200 Гц означає, що якість зображення на екрані приблизно відповідає частоті кадрів 200 Гц, хоча реальна швидкість зміни кадрів нерідко становить 50 – 60 Гц.

У найбільш прогресивних моделях індекс динамічних сцен може становити до 3000 Гц, а телевізорами з високим індексом динамічних сцен вважаються варіанти з показником понад 3000 Гц. Проте варто відзначити, що подібні характеристики є скоріше рекламним ходом, ніж реальною перевагою: фактично порогом для людського сприйняття є 400 – 500 Гц, подальше підвищення ІДС не дає явно видимого поліпшення зображення.

Види цифрових тюнерів (приймачів), передбачених у конструкції телевізора.

Подібні тюнери необхідні для прийому цифрового телемовлення; при цьому для нормальної роботи стандарт мовлення повинен відповідати типу тюнера (за окремими винятками, див. нижче). Зазначимо, що приймачі випускаються і у вигляді окремих пристроїв; однак простіше (а нерідко і дешевше) відразу придбати телевізор з вбудованим тюнером потрібного формату. В сучасних TV можна зустріти ефірні тюнери DVB-T2, кабельні DVB-C і супутникові DVB-S і DVB-S2, ось їхні основні особливості:

— DVB-T2 (ефірне). Основний сучасний стандарт цифрового ефірного мовлення. Таке мовлення має цілу низку переваг перед традиційним аналоговим: воно дозволяє передавати більш високий роздільна здатність і багатоканальне аудіо, з кращою якістю звуку і картинки, причому ця якість повністю зберігається до тих пір, поки сигнал не ослабне до критичного рівня. Проте в деяких країнах цифрове ефірне мовлення лише вводиться в експлуатацію, так що наявність DVB-T2 покриття у вашому регіоні не завадить уточнити окремо.

— DVB-C (кабельне). Основний сучасний стандарт цифрового мовлення в кабельних мережах. Незважаючи на появу більш прогресивного DVB-C2, все ще продовжує широко застосовуватися, і, швидше за все, ця ситуація ще довго не зміниться.

— DVB-S (супутникове). Пе...рше покоління цифрового стандарту DVB для супутникового мовлення. В наш час зустрічається порівняно рідко в зв'язку з появою більш досконалого DVB-S2, який до того ж зворотно сумісний з оригінальним DVB-S.

— DVB-S2 (супутникове). Найбільш прогресивний і популярний з сучасних стандартів цифрового супутникового мовлення. Будучи спадкоємцем DVB-S, зберіг сумісність з них; тому виробники нерідко обмежуються встановленням в свої телевізори лише тюнера DVB-S2 — він дозволяє приймати обидва основних формату супутникового мовлення.

Можливості підключення телевізора ґрунтуються не тільки на технологіях бездротового зв'язку (описані вище), а й на дротовому підключенні. Зокрема передача відео може здійснюватися через роз'єми VGA, Компонентний, Композитний, SCART. Деякі з них передбачають і передачу звуку, на додаток до яких може бути mini-Jack (3.5 мм) . І інші порти для взаємозв'язку з зовнішніми пристроями. Детальніше про них:

— USB. Роз'єм для підключення зовнішніх периферійних пристроїв. Наявність USB означає як мінімум те, що телевізор здатний відтворювати контент з флешок та інших зовнішніх USB-носіїв. Крім цього, можуть передбачатися й інші способи застосування цього входу: запис телепрограм на зовнішній носій, підключення WEB-камери (див. там само), клавіатури і миші для використання вбудованого браузера і іншого ПЗ тощо. Конкретний набір варіантів залежить від функціоналу телевізора, його в кожному випадку варто уточнювати окремо.

— Кардридер. Пристосування для роботи з картами пам'яті, найчастіше формату SD. Основне застосування картрідера — відтворення контенту з таких карт на телевізорі; така можливість буває особливо зручною для перегляду матеріалів з фото - і відеокамер — саме в таких прис...троях широко використовуються карти пам'яті. Можуть передбачатися й інші способи використання даної функції — наприклад, запис з ефіру або навіть обмін файлами між картою і накопичувачем телевізора. Варто мати на увазі, що карти SD мають кілька підвидів — оригінальні SD, SD HC і SD XC, і не всі з них можуть підтримуватися кардридером.

— LAN. Стандартний роз'єм для дротового підключення до комп'ютерних мереж (як «локалок», так і Інтернету). Зустрічається в основному у моделях з підтримкою Smart TV (включаючи пристрої на Android TV; див. відповідні пункти). Дротове підключення менш зручне, ніж Wi-Fi, не таке естетичне, тому виробники роблять більший наголос саме на бездротовому підключенні, в результаті чого швидкісні показники роз'єму LAN не зазначаються, а в деяких випадках можуть бути неприйнятні для 4K трансляцій.

— VGA. Аналоговий відеовхід, також відомий як D-sub 15 pin. Першопочатково інтерфейс VGA був розроблений для комп'ютерів, однак у зв'язку з появою більш прогресивних стандартів на зразок HDMI (див. нижче) і технічними обмеженнями (максимальна роздільна здатність всього 1280х1024, неможливість передачі звуку) він вважається застарілим і застосовується все рідше. Так що спеціально шукати телевізор з таким роз'ємом має сенс в основному в тих випадках, якщо його планується використовувати в якості монітора для застарілого комп'ютера або ноутбука.

— Компонентний. Відеоінтерфейс з 3 роз'ємами, кожен з яких відповідає за свою частину відеосигналу. Таке розділення забезпечує високу пропускну здатність і зниження рівня перешкод, завдяки чому компонентний вхід є найбільш прогресивним з сучасних аналогових відеоінтерфейсів. Так, він здатний працювати з HD, а по якості зображення значно перевершує S-Video і композитний роз'єм, впритул наближаючись до HDMI (див. нижче).

— Композитний. Комбінований аналоговий аудіо/відеоінтерфейс, саме цей роз'єм зазвичай називають A/V входом. Власне, роз'ємів в композитному інтерфейсі зазвичай три — окремо під відео і лівий/правий канал стереозвуку (в телевізорах з одним динаміком, які не підтримують стерео, один з аудіороз'ємів відсутній). Якість зображення під час роботи через такий вхід є невисокою, а HD-формати взагалі не підтримуються; з іншого боку, композитний інтерфейс надзвичайно широко поширений не тільки в сучасній, але й у відверто застарілій техніці на зразок відеомагнітофонів VHS.

— SCART. Універсальний мультимедійний роз'єм великого розміру — найбільший роз'єм із застосовуваних у сучасній відеотехніці споживчого класу. Працює переважно з аналоговим сигналом, через що вважається застарілим; тим не менш, все ще не виходить з ужитку. Однією з причин такого «довголіття» є універсальність: SCART не має «власного» формату сигналу, цей стандарт описує тільки роз'єм. На практиці ж, маючи відповідні кабелі, можна підключати до такого входу різні види вхідних сигналів — композитний, S-Video тощо. Крім того, технічно можлива робота такого роз'єму і в ролі виходу (за тими ж типами сигналу). Правда, характеристики SCART-роз'ємів в різних телевізорах можуть бути різними, так що конкретний список сумісних інтерфейсів не завадить уточнити окремо.

— COM-порт (RS-232). Роз'єм, першопочатково розроблений для комп'ютерної техніки. В телевізорах використовується в якості управляючого: підключивши пристрій до комп'ютера, можна керувати параметрами ТВ і різними налаштуваннями, іноді — досить специфічними і недоступними при використанні звичайного пульта ДУ.

— Mini-Jack (3.5 мм). Роз'єм, найчастіше використовуваний в якості аналогового аудіовходу (лінійного). Один з варіантів застосування такого роз'єму — підключення звукового супроводу для відеосигналу, що передається по VGA, S-Video (див. вище) або іншого інтерфейсу, який не підтримує бездротову передачу звуку. Втім, маючи відповідний кабель, до порту mini-Jack 3.5 мм можна підключити будь-яке джерело звуку — в тому числі мобільний пристрій на зразок смартфона або кишенькового плеєра. При цьому звук може відтворюватися як через динаміки телевізора, так і на підключеній до нього зовнішній акустиці. Ще один варіант використання даного входу — підключення мікрофона для спілкування в Skype.

Левова частка телевізорів має настінне кріплення VESA, яке може відрізнятися за розміром. Основа для такого кріплення являє собою прямокутну пластину з чотирма отворами під гвинти по кутах. Головною характеристикою такого кріплення є відстань між отворами — вона вимірюється по сторонах прямокутника і виражається двома цифрами. Оригінальний формат VESA — 100х100, такі кріплення застосовуються для більшості РК-телевізорів середнього розміру. Для невеликих екранів передбачені кріплення 75х75, для великих — 200х200 і більше (аж до 800х400).

Однак існують моделі, які оснащені штатним (фірмовим) кріпленням від виробника. Переважно це або ультратонкі телевізори, або дизайнерські лінійки. У будь-якому випадку, наявність кріплення на стіну входить в комплекті і підходить тільки обраній моделі.