Порівняння Acer Nitro VG243YEbii 23.8 " чорний vs Acer Nitro VG240Ybmiix 24 " чорний

Розмір матриці монітора по діагоналі в дюймах.

Даний параметр є одним з найважливіших для будь-якого екрану — він визначає загальний розмір робочої області. Загалом вважається, що більш великі монітори більш комфортні: великий екран дає змогу бачити великий фрагмент тексту, зображення тощо без необхідності прокручувати «картинку». З іншого боку, діагональ безпосередньо впливає на габарити, вагу і вартість монітора. Крім того, варто пам'ятати, що екрани з однаковою діагоналлю можуть мати різне співвідношення сторін і різну спеціалізацію: так, широкоформатні моделі зручні для ігор і перегляду фільмів, а для роботи з документами краще підходять класичні рішення 4:3 або 5:4. Зараз на ринку представлені монітори різної діагоналі, серед них найбільш популярні: 19-20", 22", 23 – 24", 25 – 26", 27 – 28", 29 – 30", 32", 34" і більше.

Час, що витрачається кожною окремою точкою на моніторі перемикання з одного стану в інший. Чим менший час відгуку — тим швидше матриця реагує на сигнал, що управляє, тим менша затримка і тим краще буде якість зображення в динамічних сценах.

Зазначимо, що у цьому випадку використовується метод gray-to-gray (час включення від 10% до сірого до 90%). Звертати увагу на цей параметр варто у тому випадку, якщо монітор спеціально купується для динамічних ігор, перегляду кіно та іншого застосування, пов'язаного зі швидким рухом на екрані. І навіть у таких випадках швидкості реакції на рівні 8 мс цілком достатньо; подальше зменшення часу відгуку не впливає на якість зображення, що сприймається.

Максимальна частота зміни кадрів, підтримувана монітором на рекомендованому (максимальному) роздільній здатності.

Чим вище частота кадрів — тим більш згладженим буде виглядати рух на екрані, тим менш помітні на ньому будуть ривки і змазування. Зрозуміло, фактична якість зображення прямо залежить також від відеосигналу, але для нормального перегляду відео з великою частотою кадрів її має підтримувати і монітор.

При виборі за цим параметром варто мати на увазі, що на більш низьких роздільних здатностях, ніж максимальне, підтримувана частота кадрів може бути вище. Наприклад, модель з матрицею 1920х1080 і заявленою частотою кадрів у 60 Гц на зниженому роздільній здатності може давати 75 Гц; але частота кадрів 75 Гц вказується в характеристиках тільки в тому випадку, якщо вона підтримується на власному (максимальному) роздільній здатності монітора.

Зазначимо також, що висока частота кадрів особливо важлива для ігрових моделей (див. «Тип»). У більшості з них цей показник становить 120 Гц і вище; оптимальним варіантом по співвідношенню ціни і якості багато вважають монітори з частотою 144 Гц, однак зустрічаються і більш високі значення — 165 Гц і 240 Гц. А монітори на 100 Гц можуть являти собою як н...едорогі ігрові моделі, так і прогресивні домашні.

Оцінити всі частоти кадрів, на яких здатний працювати даний монітор, можна за заявленою в характеристиках частоті вертикальної розгортки (див. нижче).

Частота вертикальної розгортки, підтримувана монітором.

Першопочатково термін «частота розгортки» використовувався в характеристиках ЕПТ-моніторів, які працюють з аналоговим сигналом. За традицією його продовжують застосовувати і для РК-матриць, однак для таких екранів частота розгортки — це фактично частота зміни кадрів. Детальніше про частоту кадрів див. вище; тут же відзначимо, що в даному випадку не вказується максимальна частота, а діапазон частот, підтримуваних монітором — від мінімальної до максимальної. Це дозволяє оцінити сумісність з певними відеокартами і режимами роботи: частота кадрів відеосигналу повинна відповідати частоті кадрів монітора (або хоча б бути кратною їй), інакше можливі посмикування і інші неприємні явища.

Варто відзначити, що монітор зазвичай не підтримує будь-яку частоту розгортки з наведеного в характеристиках діапазону, а тільки певні стандартні значення — наприклад, 50 Гц, 60 Гц і 75 Гц для моделі 50 – 75 Гц.

Частота горизонтальної розгортки зображення на екрані монітора.

Цей параметр був актуальний для ЕПТ-моніторів, у яких зображення формувалося через електронний промінь, який «пробігав» кожен окремий рядок на екрані й підсвічував пікселі. Частота горизонтальної розгортки описувала кількість промальованих за секунду рядків. Однак сучасні РК-матриці використовують не розгортку, а повнокадрове зображення. Тому нині цей параметр у моніторах наводиться рідко, і описує він максимальну частоту горизонтальної розгортки в аналоговому відеосигналі (наприклад, через інтерфейс VGA), з яким може нормально працювати екран.

Статична контрастність, що забезпечується екраном монітора.

Цей показник описує різницю між найяскравішим білим і найтемнішим чорним кольором, які здатний видати екран. При цьому, на відміну від динамічної контрастності (див. нижче), різниця вказується за умови того, що яскравість підсвічування екрану залишається незмінною. Іншими словами, це контрастність, гарантовано досяжна в межах одного кадру. Статична контрастність неминуче виявляється нижче динамічної. Однак саме вона описує базові можливості екрану.

Мінімальним значенням статичної контрастності для прийнятної якості зображення вважається 250:1, однак навіть найскромніші сучасні монітори видають близько 400:1 (і значення 1000:1 не є вищим класом), а у висококласних моделях цей показник може досягати 2000:1 і навіть більше.

Охват монітора по колірній моделі NTSC.

Будь охват вказується у відсотках, однак не щодо всього різноманіття видимих кольорів, а щодо умовного простору (колірної моделі). Це пов'язано з тим, що жоден сучасний екран не здатний відобразити всі видимі людиною кольору. Тим не менш, чим більше колірне охоплення — тим ширше можливості монітора, тим якісніше виходить його перенесення кольорів.

Конкретно ж NTSC являє собою одну з перших кольорових моделей, створених ще в 1953 році з появою кольорового телебачення. Вона не застосовується при виробництві сучасних моніторів, однак часто використовується для їх опису та порівняння. NTSC охоплює більший діапазон кольорів, ніж стандартно застосовувана в комп'ютерній техніці sRGB: наприклад, охоплення всього в 85 % по NTSC дає близько 110% sRGB. Так що колірне охоплення по даній моделі зазвичай наводиться в рекламних цілях — як підтвердження високого класу монітора; дуже хорошим показником в таких випадках вважається 75 % і більше.

Колірне охоплення монітора за колірною моделлю по sRGB.

Будь-яке колірне охоплення вказується у відсотках, проте не щодо всього різноманіття видимих кольорів, а щодо умовного колірного простору (колірної моделі). Це з тим, що жоден сучасний екран неспроможний відобразити всі видимі людиною кольори. Тим не менш, чим більше колірне охоплення - тим ширші можливості монітора, тим якісніше виходить його перенесення кольорів.

В наш час sRGB фактично є стандартною моделлю кольорів, прийнятої для комп'ютерної техніки; саме її використовують при розробці та виробництві більшості відеокарт. Для телебачення використовується аналогічний за параметрами стандарт Rec. 709. За діапазоном кольорів ці моделі ідентичні, і відсоток охоплення з них виходить однаковим. У найбільш просунутих моніторах він може досягати і навіть перевищувати 100% ; саме такі значення вважаються необхідними висококласних екранів, зокрема. професійні.

— VGA. Роз'єм, який розроблений для передачі аналогового відеосигналу ще в епоху ЕПТ-моніторів (спеціально під них). Нині вважається застарілим і поступово виходить з ужитку, зокрема, через слабку пропускну здатність, що не дає змогу повноцінно працювати з HD-контентом, а також подвійне перетворення сигналу при використанні VGA в РК-моніторах (що може стати потенційним джерелом перешкод).

— DVI. Роз'єм для передачі відеосигналу, який розроблений спеціально під РК-пристрої, включаючи монітори. Хоча першопочатково абревіатура DVI розшифровується як «цифровий відеоінтерфейс», цей інтерфейс допускає також аналогову передачу даних. Власне, існує три основних різновиди DVI: аналоговий, комбінований і цифровий. Перший різновид у сучасній комп'ютерній техніці майже вийшов з ужитку (цю функцію фактично виконує роз'єм VGA), а виключно цифровий роз'єм — DVI-D — у нашому каталозі вказується окремо (див. нижче). Тому, якщо в характеристиках монітора вказаний «просто DVI» — швидше за все, мова йде про комбінований роз'єм DVI-I. За характеристиками аналогового відеосигналу він аналогічний до описаного вище VGA (і навіть сумісний із ним через найпростіший перехідник), за цифровими можливостями — DVI-D (одноканальному, не Dual Link). Утім, у зв'язку з поширенням суто цифрових стандартів DVI-I зустрічається дедалі рідше.

— DVI-D....Різновид описаного вище інтерфейсу DVI, який підтримує виключно цифровий формат відеосигналу. Стандартний (Single Link) інтерфейс DVI-D дає змогу передавати відео з роздільною здатністю до 1920х1080 при частоті кадрів 75 Гц або 1920х1200 при частоті кадрів 60 Гц, чого вже достатньо для роботи з сучасними роздільними здатностями до Full HD включно. Крім цього, зустрічається двоканальний (Dual Link) різновид цього роз'єму, який має збільшену пропускну здатність і дає можливість працювати з роздільними здатностями аж до 2560х1600 (на 60 Гц; або 2048х1536 на 75 Гц). Відповідно, конкретний тип DVI-D залежить від роздільної здатності монітора. При цьому одноканальний екран можна підключити до двоканальної відеокарти, але не навпаки. Також зазначимо, що з роз'ємами ситуація схожа: порти Single Link і Dual Link дещо відрізняються за конструкцією, і одноканальний кабель сумісний із двоканальним входом/виходом, але, знову ж таки, не навпаки.

— DisplayPort. Інтерфейс, що спочатку створений для передачі відео (втім, може застосовуватися і для аудіосигналу - в цьому DisplayPort аналогічний HDMI). Зустрічається у багатьох сучасних моделях моніторів. Зазначимо, що монітори з входами DisplayPort сумісні також із виходами Thunderbolt (через перехідник).

Конкретні можливості цього роз'єму залежать від його версії. У сучасних моніторах трапляються такі варіанти:

• v.1.2. Найбільш рання із загальнопоширених у наш час версій, випущена у 2010 році. Саме в ній вперше були представлені такі можливості, як підтримка 3D та можливість послідовного (daisy chain) підключення кількох екранів. Версія 1.2 дає змогу передавати 5К-відео на частоті кадрів 30 к/с, робота з вищими дозволами (до 8К) також можлива, але вже з певними обмеженнями.
• v.1.3. Версія DisplayPort, випущена у 2014 році. Має у півтора рази більшу пропускну здатність, ніж v.1.2, і дає змогу передавати відео 8К на 30 к/с, 5К – на 60 к/с та 4К – на 120 к/с. Крім того, у цій версії з'явилася функція Dual-mode, що дає змогу підключатися до виходів HDMI та DVI через найпростіші пасивні перехідники.
• v 1.4. У цій версії максимальна частота кадрів при роботі з одним екраном збільшилася до 120 к/с для стандарту 8K і до 240 к/с для стандартів 4K і 5K (при цьому дані передбачається передавати зі стисненням за технологією DSC — Display Stream Compression). З інших особливостей можна згадати сумісність з HDR10 та можливість одночасної передачі до 32 каналів звуку.
• v 2.1. Версія зразка 2022 року, що використовує ту ж специфікацію фізичного рівня, що USB4. Пропускну спроможність інтерфейсу наростили вдвічі порівняно з v 1.4 (до 80 Гбіт/с, з яких передачі даних доступно 77.37 Гбіт/с). При цьому реалізовано підтримку підключення дисплеїв з роздільною здатністю аж до 16К при 60 к/с, 8К при 120 к/с, 4К при 240 Гц і 2К при 480 Гц (без додаткового використання технології DSC — Display Stream Compression). Довжина кабелів DP40 (з пропускною спроможністю 40 Гбіт/с) тепер може перевищувати два метри, а DP80 (80 Гбіт/с) – більше одного метра.

— Mini Display Port. Зменшена версія описаного вище DisplayPort, яка застосовується переважно в ноутбуках; особливо популярна у лептопах від Apple. Останнім часом намітилася тенденція заміни Mini Display Port на універсальний інтерфейс Thunderbolt; однак цей інтерфейс працює через той же роз'єм і надає ті ж можливості. Іншими словами, монітори можуть підключатися до Thunderbolt (версій 1 і 2) через штатний кабель miniDisplayPort, без використання адаптерів (для v3 перехідник все ж таки знадобиться).

— HDMI. Інтерфейс HDMI спочатку створений для передачі відео високої роздільної здатності та багатоканального звуку в цифровому вигляді по одному кабелю. Це найбільш популярний із сучасних інтерфейсів подібного призначення, виходи HDMI є практично обов'язковими як для комп'ютерних відеокарт, наприклад і для медіацентрів, DVD/Blu-ray програвачів та іншої техніки.

Наявність у моніторі кількох виходів даного типу дає змогу тримати його підключеним одночасно до кількох джерел сигналу - наприклад, комп'ютера та супутникового ТВ-тюнера. Таким чином можна перемикатися між джерелами через програмні налаштування, не пораючись з перепідключенням кабелів, а також використовувати функцію PBP.

При цьому сам порт має різні версії, а найпоширеніші в наш час такі:

• - V.1.4. Найраніша версія з активно застосовуваних у наш час; з'явилася у 2009 році. Підтримує роздільну здатність до 4096х2160 при 24 к/с, а в стандарті Full HD (1920х1080) частота кадрів може досягати 120 к/с; можлива також передача 3D-відео.
• - V.2.0. Версія, представлена у 2013 році як масштабне оновлення стандарту HDMI. Підтримує 4K відео з частотою кадрів до 60 к/с (завдяки чому також відома як HDMI UHD), а також до 32 каналів звуку та до 4 аудіопотоків одночасно. Також у цій версії з'явилася підтримка надширокого формату 21:9.
• - v.2.1. Досить значне, порівняно з версією 2.0 оновлення, представлене наприкінці 2017 року. Подальше підвищення пропускної спроможності дозволило передбачити на підтримку дозволів до 8К на 120 к/с включно. Також були внесені покращення щодо роботи з HDR. Зазначимо, що для всіх можливостей HDMI v 2.1 потрібні кабелі типу HDMI Ultra High Speed, хоча базові функції доступні і зі звичайними кабелями.

— Підтримка Adaptive Sync. Підтримка екраном технології адаптивної кадрової синхронізації VESA Adaptive-Sync.

Функція націлена на синхронізацію частоти оновлення дисплея із частотою кадрів графічного процесора, щоб зменшити затримку, мінімізувати артефакти та усунути візуальні розриви зображення. Екрани з сертифікацією Adaptive-Sync повинні працювати з частотою оновлення від 120 Гц за промовчанням, причому кадрова частота повинна бути в змозі знизитися до 60 Гц. Реальний час відгуку таких дисплеїв має становити не менше 5 мс. Важливо, що технологія VESA Adaptive-Sync доступна лише для інтерфейсу DisplayPort версії не нижче 1.2a.

— USB B (для відеосигналу). Різновид інтерфейсу USB, який використовується для передачі відеосигналу. Не вдаючись у технічні подробиці, можна сказати, що під цим терміном об'єднані всі види USB-входів, що не належать до Type A або Type З. Це можуть бути, наприклад, квадратні гнізда, аналогічні тим, що використовуються в принтерах, або невеликі вузькі і довгі роз'єми, які лише трохи перевищують за розміром microUSB. Власне, ключовими перевагами USB B є саме різноманітність варіантів і можливість у кожному окремому випадку передбачити роз'єм, що оптимально підходить під дану модель - наприклад, згаданий вузький роз'єм добре вписується в корпуси портативних екранів невеликої товщини. З іншого боку, такі моделі є менш універсальними за варіантами підключення: для підключення до комп'ютера потрібен спеціальний кабель-перехідник. Такій кабель зазвичай постачається в комплекті, але при його пошкодженні чи втраті знайти заміну може бути непросто.

— USB З (DisplayPort AltMode). Ще один різновид USB-інтерфейсу, який використовується для роботи з відеосигналом. Має невеликі розміри (не набагато більше microUSB) та двосторонню конструкцію, що дає змогу підключати штекер будь-якою стороною – це робить Type З зручнішим, ніж попередні стандарти. При цьому відзначимо, що подібний монітор може бути розрахований на підключення до виходу USB З (принаймні, саме такий кабель-перехідник може поставлятися в комплекті), цей момент не завадить уточнити окремо.

— Інтерфейс Thunderbolt. Thunderbolt є протоколом передачі даних (застосовується у пристроях Apple), пропускна спроможність у якому сягає 40 Гбіт/с. Сам роз'єм як і швидкість залежить від версії: Thunderbolt v1 і v2 використовує miniDisplayPort (див. вище), монітори з входами Thunderbolt не обов'язково сумісні з оригінальними виходами miniDisplayPort - цю сумісність не завадить уточнити окремо. А Thunderbolt v3 оснований на роз'єм USB З (див. вище).