Порівняння Indesit LI6 S1E W білий vs Liebherr CU 2831 білий

Загальний об'єм холодильника — це сумарний об'єм усіх основних робочих камер: холодильної, морозильній, нульовий, камери для вина. Набір цих камер, зрозуміло, в різних моделях буде різним, докладніше про них див. вище. Тут же відзначимо, що великі обсяги, з однієї сторони, спрощують зберігання великої кількості продуктів, з іншого — впливають на габаритах і ціною агрегата. Також варто враховувати, що холодильники одного й того ж загального об'єму можуть розрізнятися по місткості окремих камер.

Загальний обсяг холодильної камери - основний робочої камери холодильника. За наявності окремих нульових камер, відсіків для вина та інших додаткових функцій у цьому пункті враховується лише обсяг самої холодильної камери без додаткового оснащення. У найбільш мініатюрних сучасних агрегатах цей показник не досягає і 100 л, у найбільших може перевищувати 400 л.

Вибір місткості залежить від реальних потреб у зберіганні продуктів. При цьому мають значення як обсяги запасів, наприклад і частота їх поповнення (щодня, раз на тиждень тощо). Камера не повинна бути забита «вщент», це негативно позначається на якості роботи холодильника. З іншого боку, варто пам'ятати, що великі об'єми позначаються на габаритах і ціні агрегата.

Загалом на одного-двох осіб вважається цілком достатнім об'ємом у 200 – 250 л, а то й менше. Оптимальна ємність для сім'ї з трьох осіб становить близько 250 - 300 л, для чотирьох - п'яти осіб - 300 - 350 л, а великі обсяги реально необхідні в основному для специфічних ситуацій, коли продукти доводиться запасати багато і надовго.

Окремі зони, які допомагають розширити можливості зберігання продуктів. Серед таких зустрічаються мультизона, зона свіжості, зона вологості, a href="/list/149/pr-50838/">низькотемпературний відсік, камера для вина, полиця для пляшок. Більш докладно про них:

– Зона свіжості. Спеціальний відсік, призначений для тривалого зберігання свіжих овочів, зелені та інших аналогічних продуктів. Такий відсік може бути виконаний у вигляді повністю окремої камери – в таких варіантах його називають «нульовою камерою» і окремо вказують в характеристиках її об'єм. Втім, набагато частіше зона свіжості розташовується всередині основного відділення. В будь-якому разі, вологість в цій зоні трохи вище, ніж в холодильній камері, а температура — трохи нижче: в одних моделях вона становить близько нуля (що дає змогу зберігати сире м'ясо або рибу), в інших — близько +1...3 °С (це підходить лише для фруктів, овочів і сирів). У будь-якому разі волога з продуктів в зоні свіжості випаровується не так швидко, як в основній камері, і вміст довше зберігає первинний вигляд і смак. Дана функція буває особливо корисна при наявності системи No Frost (див. вище) в холодильній камері агрегату.

– Зона вологості. Ще одна функція, призначена для тривалого зберігання свіжих продуктів — аналогічно описаній вище зоні свіжості. Відмінність полягає в тому, що в даному разі свіжість зберігається виключно за рахунок підвищеної вологості повітря (звідси і назва); температура ж відповідає температурі в холодильному відділенні. Зона вологості призначається в основному для зберігання овочів і фруктів; в деяких холодильниках цей відсік має регулювання вологості, що дає можливість оптимально підлаштовувати його під різні види вмісту (докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах)

– Низькотемпературний відсік. Відсік, в якому забезпечується підтримка нижчої температури, ніж в основній камері холодильника. Зазвичай у низькотемпературному відсіку передбачається зберігати свіже м'ясо чи рибу. Наявність такого відсіку дозволяє більш ефективно організовувати тривале зберігання продуктів у холодильнику та довше зберігати їхню свіжість.

– Мультизона. Відсік, що поєднує в собі функції відразу декількох камер. Найпростіший варіант – можливість роботи в режимі холодильної або морозильної камери; однак в сучасних холодильниках зустрічаються мультизони з більш широкими можливостями. Ці можливості можуть бути досить специфічними – на зразок швидкого охолодження напоїв, повільного розморожування і навіть охолодження гарячих страв. Так що конкретні особливості мультизони варто уточнювати окремо; однак її наявність, в будь-якому разі, помітно розширює можливості холодильника. Відзначимо також, що в деяких моделях функцію подібної камери виконує вся морозилка цілком; однак найчастіше мультизона все ж виконується окремо від інших камер.

– Камера для вина. Спеціалізований відсік для тривалого зберігання вина. Зазвичай в такому відсіку підтримується температура в +10..12 °С – саме вона вважається оптимальною для даної задачі; а в деяких моделях може також передбачатися можливість більш точного налаштування температури — під різні види вина. Традиційне оснащення камери для вина включає систему амортизації, що гасить вібрації від компресора і інші струси, а також вугільні фільтри для захисту від сторонніх запахів; а дверцята такої камери традиційно робляться прозорими — щоб можна було бачити колекцію вин, не відкриваючи холодильник.
Варто відзначити, що в наш час дана функція зустрічається лише в одиничних холодильниках преміумкласу. Пов'язано це з тим, що більшість цінителів вин воліє використовувати спеціалізовані винні шафи...: такі пристрої менш громіздкі і нерідко більш функціональні, ніж вбудовані камери холодильників.

– Полиця для пляшок. Полиця особливої конструкції для зручності зберігання пляшок в холодильній камері. Має вигляд решітки або підставки характерної хвилястої форми. У виїмках таких «хвиль» зручно тримати пляшки невеликого або середнього розміру: вони не перекочуються по холодильнику і виявляються під рукою, варто лише відкрити дверцята.

Режим форсованого охолодження, при якому інтенсивність роботи холодильної камери значно підвищується; по суті — аналог описаного вище швидкого заморожування, що застосовується в холодильному відділенні. Швидке охолодження також призначається в основному для ситуацій, коли всередину потрібно завантажити велику кількість продуктів за раз — воно дає змогу уникнути критичного підвищення температури всередині холодильника. Даний режим також потрібно вмикати заздалегідь і вимикати через певний час; в деяких моделях вимикання відбувається автоматично, проте наявність цієї можливості не завадить уточнити окремо.

Внутрішнє освітлення на основі вбудованих світлодіодів (LED) має ряд переваг перед більш традиційними змінними лампочками. По-перше, завдяки високому ККД воно дає відмінну яскравість при низькому енергоспоживанні, а також практично не виділяє тепла. По-друге, невеликі LED-світильники можна рівномірно розподілити по стінках камери, забезпечивши яскраве освітлення всього об'єму холодильника. До недоліків подібного освітлення можна віднести хіба що певну складність в ремонті і заміні; однак сучасні світлодіоди досить довговічні, так що цей момент не можна назвати критичним.

Об'єм морозильної камери, встановленої в холодильнику. Така камера призначена для зберігання продуктів при температурах значно нижче нуля (в середньому -18 °С). Її ємність пов'язана з загальною місткістю холодильника (і об'ємом основної, холодильної камери), однак строгої залежності тут немає — моделі зі схожим об'ємом холодильної камери можуть оснащуватися морозильниками різних розмірів.

При виборі за об'ємом варто враховувати, як багато заморожених продуктів ви плануєте зберігати за раз. При цьому варто мати на увазі, що морозилку небажано набивати «під зав'язку» — це негативно позначається на ефективності роботи. Втім, якщо цю камеру планується використовувати лише епізодично, і ви не плануєте тримати в ній велику кількість продуктів — за місткістю можна не гнатися: для подібних варіантів цілком вистачає 25 – 50 л, а то й менших об'ємів. У наймініатюрніших сучасних холодильниках ємність морозилки не перевищує 10 л. Трапляються і навпаки, дуже місткі морозильники — на 176 – 200 л і навіть більше. Такі об'єми характерні в основному для агрегатів side-by-side і French door (див. «Тип»), проте вони зустрічаються і в моделях класичного двокамерного компонування.

Робоча температура морозильної камери холодильника.

Загальноприйнятим стандартом для морозильних камер фактично є температура -18 °С. Вона дає змогу ефективно зберігати заздалегідь заморожені продукти, а також здійснювати заморожування (з певними застереженнями). Водночас для більшості сучасних холодильників заявлені більш низькі температури — в -24 °С, а в окремих моделях ще нижче. Правда, подібні показники не завжди є штатними — у багатьох агрегатах вони досягаються тільки в режимі швидкого заморожування (див. «Функції»); цей нюанс при виборі варто уточнювати окремо. Однак у будь-якому разі температура морозилки нижче -18 °С означає непогані можливості по заморожуванню.

Зі свого боку, камери зі скромнішими значеннями мінімальної температури — -12 °, а то й -6 °С — підходять лише для зберігання попередньо заморожених продуктів; для заморожування скільки-небудь значної кількості вмісту вони не придатні. Втім, холодильників з такими показниками на ринку дуже небагато — в основному це бюджетні або застарілі моделі.

Для позначення температури морозилки часто використовується маркування у вигляді зірочок (сніжинок), кожна з яких означає зниження температури на 6 °С. Наприклад, в моделях на -24 °С можна зустріти позначення *(***) — чотири зірочки, з них одна виділена. Це зазвичай означає, що в стандартному режимі морозильна камера працює на -18 °С (три зірочки), а ще на 6 °С до -24 °С) температура падає при швид...кому заморожуванні.

Час збереження холоду, що забезпечується холодильником при відключенні електроживлення.

Найчастіше даний параметр описує можливості морозильної камери. У таких випадках час збереження холоду вказується час, протягом якого при зовнішній температурі до +25 °С температура в заповненій вщерть морозильній камері не піднімається вище -9 °С (цей рівень вважається критичним для зберігання заморожених продуктів). Відповідно, фактичний час утримання холоду може і відрізнятися від заявленого — залежно від навколишньої температури, частоти відкривання холодильника і т. ін. Проте загалом цей параметр досить точно описує якість теплоізоляції, по ньому цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою.

Зазначимо також, що час збереження холоду може наводитися і для моделей без морозилок: в таких випадках мова йде про час, протягом якого температура в холодильній камері залишається на прийнятному рівні приблизно в тих же умовах.

Тип управління для холодильників вказується передусім за типом панелі управління; нерідко також враховується її розташування. За цими критеріями в наш час виділяють такі варіанти: поворотні перемикачі, кнопкове внутрішнє управління, кнопкове зовнішнє, сенсорне внутрішнє і сенсорне зовнішнє. Ось особливості кожного з цих варіантів:

— Поворотні перемикачі. Управління за допомогою поворотних ручок; такі ручки традиційно встановлюються всередині холодильника, тому в даному разі розташування не уточнюється. В цілому це максимально простий і недорогий варіант, який застосовується в агрегатах відповідного рівня. Найчастіше поворотна ручка всього одна, вона безпосередньо пов'язана з термостатом і регулює лише температуру всередині холодильника (і то дуже приблизно); про більш тонкі налаштуваннях мови не йде. Тим не менш, навіть цього нерідко буває цілком достатньо, особливо якщо холодильник працює в більше-менш постійних температурних умовах (наприклад, на домашній або офісній кухні). У багатьох випадках справа обмежується тим, щоб один раз підібрати більше-менш відповідне положення перемикача і після цього взагалі не чіпати налаштування. Крім того, однозначними перевагами даного типу управління є надійність і простота в ремонті.

— Кнопкове внутрішнє. Кнопкові панелі в цілому вважає...ться більше прогресивними, ніж поворотні перемикачі; конкретний функціонал холодильників з таким управлінням може бути різним, проте серед них частіше зустрічаються моделі з додатковими функціями та можливістю точного налаштування температури (і іноді навіть вологості). Що стосується внутрішнього розташування, то воно дає змогу приховати панель за дверима холодильника, забезпечивши акуратний зовнішній вигляд з мінімумом виступаючих деталей. А якщо на двері є «дитячий» замок (вбудований або куплений окремо) — вона в даному разі виконує ще й функцію захисту від дітей. Правда, для доступу до управління доводиться відкривати холодильник — але цей момент в цілому не є критичним: такий доступ необхідний не так часто, а зміна налаштувань не займає багато часу.

— Кнопкове зовнішнє. Як і кнопкове внутрішнє (див. вище), подібне управління характерне в основному для досить прогресивних моделей (хоча можливі і винятки). А зовнішнє розташування зручно тим, що для доступу до налаштувань не потрібно відкривати дверцята. З іншого боку, реальна необхідність в такому розташуванні виникає не так часто, а кнопкову панель треба ще вписати в загальний дизайн агрегата (що не завжди виходить зробити найкращим чином). Як наслідок, зовнішній варіант кнопкового керування зустрічається помітно рідше внутрішнього.

— Сенсорне внутрішнє. Сенсорні панелі вважаються наступним кроком у розвитку управління, після кнопок. Так, вони стильно і технологічно виглядають, на них не треба сильно натискати (досить дотиків), а на поверхні панелі немає виступаючих частин, кутів і щілин, що спрощує очищення від забруднень. Відповідно, наявність сенсорного управління характерна в основному для холодильників середнього і топового рівня; воно обходиться дещо дорожче кнопкового, однак це непомітно на тлі загальної ціни агрегатів. А от конкретно внутрішнє розташування в даному випадку зустрічається помітно рідше зовнішнього. Пов'язано це з тим, що сенсори немає особливого сенсу ховати за дверима — їх можна без проблем вписати в зовнішній дизайн холодильника.

— Сенсорне зовнішнє. Загальні особливості сенсорного управління описані вище. А зовнішні сенсорні панелі в холодильниках використовуються значно частіше, ніж внутрішні: таким панелям можна надати майже будь-якого зовнішнього вигляду, оптимально вписавши їх в дизайн холодильника, до того ж розміщення зовні дає змогу зайвий раз не відкривати дверцята для доступу до налаштувань.