Порівняння Xiaomi Mi Power Strip 2 sockets / 2 USB vs EnerGenie SPG5-C-5

— Подовжувач. Традиційні подовжувачі, які призначені для виведення живлення до приладів, розташованих далеко від розеток, а також для збільшення кількості самих розеток. Не мають вбудованих фільтрів і не забезпечують практично ніякого захисту. З іншого боку, такі пристрої дуже прості і недорогі.

— Подовжувач на котушці. Подовжувачі, в яких дріт намотується на котушку. Мають значно більшу довжину, ніж моделі без котушок; крім того, довжину дроту користувач може регулювати на свій розсуд. З іншого боку, вага і габарити таких пристроїв теж виходять досить значними. Внаслідок цього подовжувачі на котушці погано підходять для домашнього застосування, зате можуть виявитися незамінними для деяких специфічних задач. Наприклад, за допомогою такого пристрою можна протягнути живлення через двір приватного будинку, для робот в гаражі або сараї.

— Подовжувач на рамці. Подовжувачі, в яких дріт намотується на рамку — спеціальний тримач, що нагадує двосторонню рогатину. Конструкція самої рамки дає змогу зручно розмотувати і намотувати мережевий шнур, при цьому дріт не піддається скручуванню у вузли і сплутуванню. Подовжувач на рамці зазвичай має всього одне гніздо для підключення споживача електроструму.

— Подовжувач-рулетка. Різновид подовжувача з круглим корпусом, в який замотується шнур на манер, як це реалі...зовано в будівельних рулетках. У його верхній частині розташовані розетки (їх число і тип можуть відрізнятися), а зі зворотного боку передбачена ручка для повернення шнура в корпус. Автоматичного намотування шнура на котушку всередині корпусу немає.

— Фільтр в розетку. Найпростіший різновид мережевих фільтрів — компактні пристосування, що кріпляться безпосередньо в розетці. Можливості таких пристосувань максимально прості: інші роз'єми, крім звичайних розеток, зустрічаються у них надзвичайно рідко, а самих розеток зазвичай передбачається не більше однієї (хоча можливі і винятки). З іншого боку, невеликі розміри в деяких ситуаціях можуть виявитися важливою перевагою. Крім того, подібний фільтр можна постійно тримати надягнутим на вилку пристрою, з яким він використовується.

— Фільтр-подовжувач. Пристрої, що поєднують функції мережевого фільтра і подовжувача: дають змогу підключати до мережі електроприлади, віддалені від розеток, при цьому згладжують перешкоди, що виникають у мережі. Крім того, більшість моделей має кілька розеток, що дає змогу підключати на один такий фільтр відразу декілька приладів. Відзначимо, що моделі на 3 – 5 розеток дуже популярні як засіб підключення до мережі настільних ПК: вони дають змогу живити від однієї розетки і системний блок, і периферію (монітор, колонки, принтер тощо), та додаткові пристрої на зразок настільної лампи.

— Фільтр на котушці. Мережеві фільтри, оснащені котушкою для намотування дроту. За особливостями застосування повністю аналогічні описаним вище подовжувачам на котушці, з поправкою на те, що в даному разі пристрій не просто працює як зовнішня розетка, але ще й захищає навантаження від перешкод в мережі.

Довжина кабелю, що застосовується для підключення мережного фільтра до мережі.

Чим довший кабель — тим далі від розетки можна встановити пристрій. З іншого боку, довгий кабель може створювати незручності на невеликих відстанях. Цього недоліку позбавлені моделі на котушці (див. «Тип») цей момент компенсується власне наявністю котушки, але вони відрізняються великими габаритами і великою вагою. Так що при виборі далеко не завжди варто гнатися за максимальною довжиною дроту.

Найбільша споживана потужність підключених пристроїв, яку мережевий фільтр здатний перенести без наслідків (якщо точніше — з якої він може пропрацювати необмежено довгий час без перевантажень, перегріву і т. ін.).

Це обмеження обумовлене тим, що чим вище потужність при тому ж напрузі — тим вище струм, що проходить через обладнання (в даному випадку — через мережевий фільтр); а нерозраховані струми можуть призвести до поломок і навіть аварій. І хоча щоб уникнути цих наслідків у сучасних фільтрах часто передбачаються різні види захисту (див. вище), проте спрацьовування захисту — це все одно нештатна ситуація, якої краще не допускати. Тому вибирати модель за цим параметром варто з таким розрахунком, щоб максимальна потужність фільтра була як мінімум не нижче сумарної споживаної потужності навантаження. А краще всього мати запас у 20 – 30% — це дасть додаткові гарантії на випадок різних відхилень в роботі підключеного обладнання.

Окремо варто виділити ситуації, коли фільтр планується використовувати для т. зв. реактивної навантаження — електроприладів, широко використовують схеми на конденсаторах та/або котушках індуктивності, наприклад, електроінструментів або холодильних установок. Повна споживана потужність таких приладів (записується у вольт-амперах) може бути значно вище активної (яка вказується у ватах). Рекомендована потужність мережевого фільтра в таких випадках розраховується за спеціальними формулами, які можна знайти у відповідних джерелах.

Максимальний струм, який мережевий фільтр може пропускати через себе протягом необмежено тривалого часу без ризику перегріву, поломок і інших неприємностей.

Цей параметр безпосередньо пов'язаний з максимальною потужністю фільтра (див. вище): потужність — це сила струму, помножена на напругу. Таким чином, наприклад, для моделі на стандартні 230 В з максимальною потужністю 2200 Вт максимальна навантаження становитиме 10 А. Відзначимо, що характеристики сучасних фільтрів можуть не відповідати подібним підрахунками — наприклад, ці ж 10 А можуть бути заявлені для моделі на 2500 Вт. Однак це не є чимось екстраординарним: різниця в цифрах може бути пов'язана з урахуванням активної та реактивної потужності (див. «Максимальна потужність»), характеристики однофазних фільтрів (без розеток 400 В, див. вище) можуть наводитися як для 230 В, так і для 230 В і навіть 240 В, цифри можуть округлятися для зручності читання і т. ін.

У будь-якому разі практичне значення максимального навантаження таке ж, як і максимальної потужності: вона не повинна бути менше, ніж подається на підключені електроприлади струм (інакше можливе спрацьовування захисту, а то й поломки). А використовують цей параметр, поряд з максимальною потужністю, тому, що в деяких випадках простіше оцінити характеристики навантаження (і вимоги до фільтру) за споживаним струмом, а не по потужності.

Максимальне поглинання енергії, забезпечується мережевим фільтром, а саме — максимальна енергія імпульсу, при якій пристрій зможе безпечно його поглинути і розсіяти, цілком захистивши підключене навантаження. Чим вище цей показник — тим надійніше фільтр, тим з більш потужними стрибками напруги він зможе впоратися. У недорогих моделях максимальне поглинання обчислюється десятками джоулів, у найбільш прогресивних воно може перевищувати 1000 Дж і навіть 2000 Дж.

Площа перерізу дроту, що використовується для підключення фільтра до мережі. Чим більше площа перерізу, чим товщий дріт, тим він надійніший і тим більший струм здатний пропустити, не перегріваючись. Відповідно, товсті дроти (1.5 мм² і 2.5 мм²) є обов'язковими для пристроїв високої потужності. Водночас сучасні виробники, зазвичай, вибирають площа перерізу з таким розрахунком, щоб гарантувати безпечну роботу фільтра на заявленої максимальної потужності (див. вище). Тому на практиці модель з більш товстим кабелем, ніж у інших аналогічних пристроїв, варто вибирати в тому випадку, якщо її передбачається використовувати в нестабільних мережах, в яких часто відбуваються скачки напруги. Якщо ж площа перерізу здається Вам занадто маленькою (0.75 мм² або 1 мм²) для заявленої потужності — існують спеціальні формули, які дозволяють перевірити обґрунтованість подібних сумнівів.

Кількість розеток із заземленням типу F передбачена в конструкції мережевого фільтра.

В даному разі йдеться про повнорозмірні розетки європейського типу F з металевими затискачами заземлення з обох боків по краях розеточного гнізда. Під «розеткою» в даному разі мається на увазі роз'єм стандарту CEE 7/4 («Schuko»). Заземлення потрібне для безпечної роботи деяких різновидів електроприладів, зокрема пральних та інших машин, що працюють з водою, холодильників, комп'ютерів, аудіотехніки тощо. Детальний список можна знайти у довідковій літературі. Якщо планується підключати через фільтр подібні пристрої, цей фільтр обов'язково повинен мати розетки із заземленням.

Кількість в фільтрі універсальних розеток, сумісних відразу з декількома видами штепселів.

Найчастіше такі розетки робляться сумісними з трьома видами штекерів: стандартної «євровилкою», яка застосовується в Європі і на пострадянському просторі, американським штекером Type A (два паралельних плоских контакту) і штекером Type I, застосовуваним у Китаї та Австралії (три плоских контакту під кутом). Фільтр під міжнародні штепселі нагоді для тих випадків, коли в господарстві є техніка з різними видами вилок — він дасть змогу обійтися без додаткових перехідників.

Кількість портів USB A для зарядки, передбачена в конструкції мережевого фільтра.

Такі порти не виконують ніякої іншої функції, окрім живлення і зарядки зовнішніх пристроїв — наприклад, смартфонів або планшетів. Наявність подібних роз'ємів в мережевому фільтрі буває особливо зручною, коли адаптера «230-to-USB» під рукою немає, а на комп'ютері або ноутбуці портів USB небагато і використовувати їх для зарядки — «надмірна розкіш».