Порівняння Kenwood DPX-3000U vs Pioneer FH-X380UB

Типи носіїв даних, підтримувані автомагнітолою.

— Компакт-диски. Підтримка оптичних дисків зазвичай передбачає як мінімум сумісність з CD, дещо рідше зустрічається можливість роботи з DVD. Докладніше про цих типах див. «Типи дисків». Тут же відзначимо, що в наш час диски поступово витісняються більш компактними і функціональними носіями — зокрема, картами памяті та USB-пристроями; так що чимало сучасних магнітол, в тому числі висококласних, взагалі не мають оптичних приводів.

— Карти пам'яті. Можливість роботи зі змінними картами пам'яті, зазвичай формату SD або microSD; модуль для їх читання називають кардридером. Ця функція зручна насамперед тим, що такі карти підтримуються безліччю інших пристроїв — зокрема, ноутбуками і фото/відеокамерами. Кардридер полегшує обмін даними між цими пристроями: приміром, на карту пам'яті можна записати добірку музики з ноутбука. Зазначимо, що конкретний тип підтримуваних карт не завадить уточнити окремо — формат (micro)SD включає кілька різновидів, не цілком сумісних між собою.

— USB-накопичувач (фронтальний). Можливість роботи магнітоли з зовнішніми USB-носіями — «флешками», жорсткими дисками, MP3-плеєрами і т. ін. — для відтворення вмісту безпосередньо...з них. У цьому разі мається на увазі підключення таких носіїв до роз'єму USB, розташованому на передній панелі магнітоли — це зручно тим, що роз'єм знаходиться в безпосередній близькості, прямо під рукою.

— USB-накопичувач (тиловий). Підключення USB-накопичувачів (див. вище) через задню панель. Втім, зовнішнє пристрій при цьому підключається не прямо до тиловій панелі, а до виносного USB-роз'єму, який, зі свого боку, з'єднаний з задньою панеллю за допомогою кабелю. Такий роз'єм не займає місця на передній панелі, а розмістити його можна на поличці під приладовою панеллю і підключений накопичувач буде не стирчати з магнітоли, а охайно лежати на поличці. А от у штатних магнітолах (див. вище) «тилове» підключення може здійснюватися трохи інакше — там кабель від задньої панелі за допомогою спеціального конектора може підключатися до штатного USB-гнізда на панелі приладів.

— Підключення iPod/iPhone. Можливість підключення до магнітоли портативних пристроїв від Apple — насамперед плеєрів iPod і смартфонів iPhone — через спеціальний док-роз'єм. Навіть найпростіші варіанти такого підключення, крім відтворення музики, забезпечують ряд додаткових можливостей, зокрема, управління функціями плеєра (наприклад, перемикання треку) з панелі управління або пульта ДУ самої магнітоли. А найбільш прогресивні моделі мають фірмову систему CarPlay; детальніше про неї див. «Ф-ції управління».

— Підключення Android. Можливість підключення до магнітоли смартфонів та інших пристроїв на базі операційної системи Android. Способи підключення можуть розрізнятися: так, одні моделі магнітол підтримують тільки дротове з'єднання, інші можуть використовувати Bluetooth (див. «Мультимедіа»). Те ж стосується і набору функцій, доступних в кожному разі, цей момент варто уточнювати за офіційними даними виробника. Конкретні ж можливості включають пряме відтворення музики з телефону (з управлінням через магнітолу), роботу з вмістом його накопичувача, перегляд відео, використання магнітоли в якості автокомплекту для прийому дзвінків та ін. А у висококласних моделях зустрічається підтримка технології інтеграції смартфонів Android Auto; детальніше про неї див. «Ф-ції управління».

Кількість смуг в еквалайзері магнітоли.

Під смугою в даному випадку мається на увазі окрема частина частотного діапазону, гучність якої можна за допомогою еквалайзера регулювати незалежно від інших частин. Чим більше смуг має еквалайзер — тим більш точно він дозволяє настроїти загальні звучання акустики автомагнітоли. Однак варто враховувати, що багатосмугові еквалайзери досить складні в налаштуванні, тому рекомендуються насамперед досвідченим користувачам.

Кількість фіксованих налаштувань (пресетів), передбачених в еквалайзері автомагнітоли.

Наявність таких налаштувань може помітно спростити регулювання: вибрати відповідний стиль простіше, ніж вручну регулювати кожну смугу еквалайзера. При цьому пресети часто підбираються виробником під певні жанри музики і мають відповідні назви — «Рок», «Поп», «Джаз» тощо; це ще більше спрощує завдання. А чим більше в пристрої фіксованих налаштувань — тим ширший вибір у користувача. У деяких магнітолах, крім заздалегідь прошитих, передбачаються і власні пресети — їх можна запрограмувати заздалегідь і включати таким же чином, як і передустановлені.

Можливість налаштовувати зріз високих частот, не зачіпаючи інших частотних діапазонів. Завдяки цьому можна поліпшити загальний тембр звучання, повністю прибравши високі частоти, якщо це потрібно (наприклад для сабвуфера). Причому такий спосіб регулювання значно простіше, ніж підстроювання окремих смуг еквалайзера (див. вище). Зазвичай, дана функція поєднується з регулюванням низьких частот (див. нижче).

Кількість лінійних виходів (див. вище), передбачених у конструкції магнітоли. Потрібно відзначити, що зазвичай ці виходи використовують роз'єми RCA («тюльпан»), а аналоговий формат дозволяє передавати через один такий тільки один аудіоканал. Тому для роботи з стереосигналом потрібно два роз'єму RCA, і за один лінійний вихід вважається саме пара таких гнізд — набір, розрахований на один комплект стереоколонок. Головною ж відмінністю даного інтерфейсу від такого ж RCA, застосовуваного для підключення АС (див. вище) є те, що на лінійний вихід надходить сигнал з підсилювача, непридатний для подачі на пасивну акустику. Такий сигнал потрібно направляти на активні колонки або зовнішній підсилювач (тоді як АС підключається до виходу підсилювача потужності, розрахованому на пасивні колонки).

Стандартний вхід для аналогової передачі звуку. Наявність такого роз'єму дозволяє підключати до магнітоли зовнішнє джерело звуку (наприклад, аудіоплеєр) для відтворення музики через акустику автомобіля. Конкретний тип роз'єму, використовуваний в такому вході, може бути різним. Те ж стосується його розташування; найзручніше AUX на передній панелі, дана особливість в нашому каталозі вказується окремо (див. нижче).

Можливість вибрати колір підсвічування панелі управління, а іноді — ще й для дисплеї магнітоли. Конкретний діапазон доступних відтінків може бути різним, будь то кілька кольорів або вся палітра RGB; докладніше див. «Колір підсвічування». У будь-якому разі дана можливість не грає функціональної ролі, однак дозволяє налаштувати зовнішній вигляд пристрою так, щоб він гармоніював з зовнішнім виглядом приладової панелі і відповідав настрою користувача.

Колір підсвічування грає насамперед естетичну роль, даючи змогу вибрати магнітолу під оформлення приладової панелі і уподобання користувача. Крім того, деякі кольори мають і практичне значення. Так, червона підсвічування надзвичайно популярна в наш час ще й тому, що вона чи не ідеально підходить для темного часу доби: цей відтінок не збиває «нічний зір» і має стимулюючий вплив на нервову систему. А зелений колір, навпаки, знімає зайву нервозність і сприяє душевній рівновазі. Інші популярні в наш час кольори включають білий, синій, помаранчевий, жовтий, фіолетовий; вони не мають таких виражених ефектів, тут вже основний критерій вибору — «подобається чи не подобається».

Також відзначимо, що в багатьох моделях вказується відразу кілька кольорів підсвічування. Це означає, що пристрій має підсвічування з регульованим вибором кольором. При цьому існують моделі з вибором з повного спектру кольорів RGB.