Порівняння BASEUS Wireless Charger Gravity Car Mount vs Xiaomi Mi Wireless Car Charger 20W

Спосіб фіксації в автомобілі, передбачений конструкцією автомобільної бездротової зарядки (див. «Тип»).

Основні способи такої фіксації — це на присоску, на решітку повітропроводу і на клейку поверхню. Зустрічаються пристрої, що поєднують в собі відразу кілька варіантів — наприклад, на присоску і на решітку за допомогою прищіпки. При цьому в одних моделях різні види кріплень першопочатково входять в комплект, в інших спосіб фіксації залежить від модифікації; ці нюанси варто уточнювати при виборі. Що стосується особливостей кожного з окремих типів кріплень, то вони такі:

— Присоска. Присоска дозволяє закріпити пристрій на торпедо, лобовому склі або будь-який інший відносно рівній поверхні. При цьому, на відміну від наклейки, подібне кріплення є багаторазовим. З іншого боку, присоски загалом менш надійні, а на шорстких і фактурних поверхнях вони тримаються погано, а то і не тримаються взагалі. У світлі цього подібні кріплення нерідко передбачаються як доповнення до монтажу на решітку (або як один з альтернативних варіантів комплектного кріплення, поряд з прищіпкою).

— На решітку. Кріплення на решітку повітропровода за допомогою прищіпки. Найбільш популярний спосіб монтажу бездротових автозарядок, широко застосовується як окремо, так і в поєднанні з іншими варіантами. Це обумовлено тим, що прищіпки прості і водночас дуже надійні, до того ж вони мо...жуть застосовуватися необмежену кількість разів; а повітроводи є практично на будь приладової панелі, причому вони зазвичай розміщені досить зручно для використання бездротових автозарядок.

— Клейка поверхня. Кріплення за допомогою спеціальної липкою накладки — аналогічно встановленню на двосторонній скотч (тільки в даному випадку «скотч» першопочатково прикріплений на корпус пристрою, і перед установкою досить зняти захисну плівку на клейкої поверхні). Даний тип кріплення підходить як для повністю гладких, так і для рельєфних поверхонь, він більш міцний, ніж присоски, однак є одноразовим — зняти встановлений пристрій непросто, а сам кріплення зазвичай не передбачає повторного застосування. Тому такі фіксатори рідко застосовуються у чистому вигляді — частіше усього вони передбачаються як запасний (або альтернативний) варіант до кріплення на решітку.

Спосіб кріплення смартфона на зарядний пристрій.

Кріпленнями для смартфона оснащуються в основному автомобільні ЗП – багато з них одночасно грають ще й роль тримача, що дає змогу закріпити гаджет на приладовій панелі. Однак зустрічаються і «домашнім, побутові зарядники з даною функцією. В автомобільних моделях основними способами кріплення є ручний затиск, датчик наближення (сенсорний затиск), магнітний фіксатор і гравітаційний механізм. А в побутових моделях зустрічається також особливий різновид магнітних фіксаторів — MagSafe. Ось опис кожного з цих варіантів:

— Затиск. Найпростіший механічний фіксатор: дві підпружинені губки, що стискають апарат з боків. Сумісність «механіки» з конкретним телефоном обмежується лише розмірами корпусу; при цьому сама конструкція пружинних губок дає змогу регулювати ширину в певних межах, а в деяких моделях передбачається ще й додаткове підлаштування за шириною. Таким чином, затискачі сумісні з великою кількістю гаджетів, при цьому вони дуже прості і недорогі. До недоліків даного варіанту можна віднести дещо меншу надійність, ніж, наприклад, в гравітаційних пристосуваннях: апарат, який знаходиться в звичайному затиску, як правило, нічим не підпирається знизу.

– Гравітаційний затиск. Фіксатор цього типу охоплює смартфон з боків і знизу, пр...и цьому нижня опора працює як датчик спрацьовування: коли вона опускається вниз під вагою гаджета, бокові губки сходяться і стискають апарат з боків. Відповідно, для вилучення смартфона потрібно злегка підняти його. Сумісність в таких фіксаторах теж обмежується лише розмірами апарату; при цьому вони помітно надійніше, ніж звичайні затискачі, та й у використанні дещо простіші, завдяки чому і зустрічаються частіше.

— Магніт. Тримач у вигляді сильного постійного магніту. Подібні фіксатори дуже прості у використанні, а також надійні і довговічні (в конструкції відсутні рухомі частини); крім того, вони не мають обмежень за розмірами гаджета, що заряджається. З іншого боку, для магнітів актуальні два інших обмеження — за вагою (вона не повинна бути занадто великою) і за матеріалами (далеко не кожен корпус, навіть металевий, здатний ефективно магнітитися). І хоча ці моменти враховуються в багатьох пристроях з бездротовою зарядкою, проте можливість застосування з конкретним смартфоном (і тим більше масивним планшетом) варто уточнювати окремо.

– Датчик наближення (сенсорний затиск). Автоматичний фіксатор з електронним датчиком, що розпізнає наближення гаджета або руки користувача. «На підході» губки фіксатора самі по собі розходяться, а при встановленні пристрою — стискаються; при вилученні смартфона, відповідно, затиск реагує на руку користувача і відключає фіксацію. Такі тримачі дуже зручні, проте порівняно складні і дороги; до того ж для роботи механізму потрібне живлення.

– Магнітний MagSafe. Фіксатор, що застосовується в зарядниках для останніх версій Apple iPhone. Являє собою магнітний диск, який кріпиться до задньої панелі смартфона. Оригінальний фірмовий ЗП з MagSafe має дуже просту конструкцію – диск з підключеним до нього кабелем. Однак навіть така конструкція дає додаткову зручність: повертаючи диск, можна розмістити дріт з того боку апарату, де він не буде заважати при утриманні в руках. Це дає змогу зі зручністю користуватися смартфоном (наприклад, грати в ігри) прямо під час зарядки. Випускаються і інші різновиди зарядників з MagSafe, в тому числі від сторонніх брендів; таких пристроїв поки відносно небагато, але в найближчому майбутньому можна очікувати зміни ситуації.

Максимальна потужність, яку ЗП здатний видавати на один гаджет, що заряджається (для моделей з 1 роз'ємом або з 1 бездротовою платформою — власне потужність зарядки). Підкреслимо, що для бездротових пристроїв тут вказується саме потужність в бездротовому форматі (навіть якщо в конструкції є порт USB з більш високою потужністю). У дротових зарядниках, зазвичай, вказується потужність на роз'ємі USB з найбільшим струмом зарядки або з підтримкою найбільш потужної технології швидкої зарядки.

Найменшим значенням даного показника в наш час фактично є 5 Вт. Інші популярні варіанти включають 10 Вт, 12 Вт, 15 Вт, а в найпотужніших моделях зустрічаються показники у 18 Вт і більше — для зарядки ноутбуків (аж до 100 Вт).

Більш висока вихідна потужність дає змогу прискорити процес зарядки; а в разі бездротових пристроїв значення більш ніж у 10 Вт дає можливість вже говорити про наявність швидкої зарядки. Водночас з цим параметром пов'язаний цілий ряд нюансів. По-перше, відповідну потужність повинен підтримувати не тільки ЗП, але і гаджет, що заряджається — інакше швидкість процесу буде обмежуватися вже характеристиками гаджета. По-друге, для використання всіх можливостей зарядника може знадобитися підтримка не тільки відповід...ної потужності зарядки, але і певної технології швидкої зарядки (див. «Швидка зарядка»). По-третє, в ЗП з кількома роз'ємами зарядки максимальна потужність на 1 пристрій може досягатися тільки в тому разі, якщо інші порти не задіяні.

— Індикатор роботи. Вказівник, який сигналізує про роботу зарядного пристрою; в деяких моделях також забезпечує додаткову інформацію про режими роботи, неполадки тощо. Найчастіше такий покажчик світловий — у вигляді окремого вогника або добре помітної системи підсвічування. А додаткове інформування може забезпечуватися за рахунок зміни кольору підсвічування, за рахунок миготіння тощо. Однак навіть без цих функцій індикатор роботи забезпечує додаткову зручність при використанні. Зокрема, він дає змогу визначити, чи отримує зарядник живлення і чи працює в штатному режимі — це може стати в нагоді при діагностиці різних неполадок. Можливо і нестандартне застосування підсвічування — наприклад, в якості нічника, що полегшує орієнтування в неосвітленому приміщенні (тим більше, що гаджети часто ставляться на зарядку саме на ніч).

— Дисплей. Власний дисплей на корпусі зарядного пристрою. Зазвичай це найпростіший екран на кілька символів, однак навіть на ньому може виводитися різна додаткова інформація, що полегшує життя користувачу: поточні значення напруги і струму, стан швидкої зарядки, коди несправностей тощо. З іншого боку, це ускладнює конструкцію, а на практиці подібне інформування потрібно не так часто, тому і зарядок з дисплеями випускається вкрай мало.

— Знімний кабель живлення ЗП. Кабель для підключення зарядника до мережі, що має знімну конструкцію. Саме по собі підключення до розе...тки за допомогою окремого дроту (як знімного, так і незнімного) використовується в ЗП нечасто — в основному в пристроях, для яких не підходить конструкція типу «штепсель на корпусі» (це насамперед бездротові моделі, а також дротові ЗП з великою кількістю роз'ємів і відповідними габаритами). А конкретно знімна конструкція зручна двома моментами: по-перше, дріт можна зняти і компактно скласти для зберігання і транспортування, і по-друге, при ушкодженні кабелю його можна просто замінити, не потрібно морочитися з ремонтом або походом в майстерню. До недоліків можна віднести підвищену ймовірність втратити кабель, а також дещо меншу надійність, ніж при незнімній конструкції (останнє, втім, стає помітним лише при частих підключення/відключення, що зношують роз'єм).

— Незнімний кабель живлення ЗП. Кабель для підключення зарядника до мережі, який жорстко закріплений на пристрої і не передбачає від'єднання. Зустрічається помітно рідше описаного вище знімного, оскільки менш зручний при необхідності компактно скласти пристрій; а при пошкодженні дроту, швидше за все, доведеться нести зарядник в сервісний центр. З іншого боку, втратити такий дріт можна тільки разом із самим зарядником.

Роз'єм, використовуваний для підключення кабелю живлення до зарядного пристрою. Даний параметр вказується в основному для бездротових моделей, у тому числі автомобільних (див. «Тип»), однак він буває актуальне і для інших різновидів — зокрема, окремих док-станцій.

Загалом при виборі даний параметр не грає вирішальної ролі: в комплекті обов'язково поставляється мережевий адаптер з відповідним штекером. Однак інформація про роз'ємі живлення може стати в нагоді при пошуку запасного або змінного джерела енергії. Варіанти тут можуть бути такими:

— USB-C. Одна з мініатюрних різновидів USB роз'єму; від схожого багато в чому microUSB відрізняється насамперед двосторонньої конструкцією (що дозволяє підключати штекер будь-якою стороною), а також меншими розмірами. Є універсальним стандартом; на практиці це означає, що при необхідності живити зарядку можна і від «нерідного» адаптера з кабелем USB-C — головне, щоб цей адаптер зміг забезпечити достатню потужність.

— microUSB. Ще одна зменшена версія USB роз'єму, більш рання, ніж описаний вище USB-C. Вважається менш досконалою, а тому помітно рідше використовується як роз'єм живлення бездротових ЗП; однією з ключових відмінностей є одностороння конструкція роз'єму, менш зручна в підключенні. MicroUSB також є загальнопоширеним стандартом і дозволяє застосовувати сторонні джерела живлення.

— Lightning. Фірмовий 8-контактний роз'єм, що застосовується в техніці компанії Ap...ple. Втім, серед зарядок зустрічаються також пристрої сторонніх виробників з таким роз'ємом живлення. Сенс такої конструкції полягає в тому, щоб при необхідності зарядник можна підключити через фірмовий кабель Apple, а «яблучне» пристрій заряджати вже бездротовим способом.

— Фірмовий. До цієї категорії належать всі роз'єми, що не належать до описаних вище. Це можуть бути як власні інтерфейси тієї чи іншої компанії, так і загальні, але водночас рідкісні стандарти. Один з найбільш популярних типів подібного штекера — циліндричний, за типом роз'єму живлення DC (хоча не обов'язково ідентичний за розмірами і конструкції). Однак у будь-якому разі подібний спосіб підключення не дозволяє застосовувати сторонні адаптери живлення, а тому особливою популярністю не користується.

Наявність адаптера живлення в комплекті поставки ЗП.

Дана особливість актуальна насамперед для бездротових моделей, у тому числі автомобільних (див. «Тип»). Подібні пристрої зазвичай складаються з трьох частин: власне ЗП з платформою/підставкою/фіксатором, дріт живлення ЗП і адаптер для підключення дроту до розетки або прикурювача. Якщо ж наявність адаптера першопочатково зазначено в характеристиках — значить, зарядник поставляється в повній комплектації; саме на подібні моделі варто звернути увагу, якщо ви хочете використовувати пристрій відразу «з коробки», без клопоту з пошуку додаткових аксесуарів.

Також дана особливість може зазначатися для окремих автомобільних зарядок традиційного, дротового типу. Це зазвичай означає, що пристрій компонуванню схожий з бездротовими моделями: основний блок, дріт живлення і адаптер для підключення до прикурювача. Така конструкція дає змогу використовувати ЗП на деякому віддаленні від приладової панелі авто — наприклад, винести його на заднє сидіння, даючи пасажирам можливість зарядити телефони. При цьому адаптер може мати власні виходи зарядки (зазвичай USB) і допускати використання окремо від основного блоку.