Порівняння Aerocool SFX SX-400 vs Aerocool Value VX-400

Форм-фактор визначає передусім розміри, і, як наслідок — цільове призначення блока живлення. На сьогоднішній день існують такі основні форм-фактори:

— ATX. Умовно його можна назвати «стандартним» — це найпоширеніший форм-фактор для настільних ПК звичайного розміру (в корпусах Full Tower і Midi Tower).

— TFX. Компактний форм-фактор, розрахований спеціально корпусу на невеликих розмірів (зокрема, Mini Tower). Внаслідок цільового призначення потужність таких блоків живлення, зазвичай, нижче, ніж повнорозмірних ATX, водночас електрично вони повністю відповідають стандарту ATX.

— SFX. Модифікація форм-фактора ATX, розроблена наприкінці ХХ століття як варіант живлення для систем в мініатюрних форм-факторах microATX і FlexATX (S в назві означає «small», тобто «маленький»). Відповідно, головною відмінністю є габарити: вони значно менші і становлять (ширина-глибина-висота) 100х125х64 мм при стандартному 60 мм вентиляторі. При встановленні більш крупних чи більш дрібних вентиляторів відповідно змінюється висота блока; зустрічаються і інші відхилення від стандарту (наприклад, дещо більша глибина). Роз'єми живлення практично повністю аналогічні оригінальному ATX, і ці два стандарти вважаються повністю взаємозамінними.

Коефіцієнт корисної дії, в даному випадку — співвідношення потужності блока живлення (див. «Потужність») до його споживаної потужності. Чим вище ККД — тим більше ефективний блок живлення, тим менше енергії він споживає від мережі при тієї ж вихідної потужності і тим дешевше обходиться його експлуатація. ККД може відрізнятися залежно від навантаження; в характеристиках можуть вказувати як мінімальний ККД, так і його значення середньої навантаженні (50%).

Зазначимо, що від цього показника безпосередньо залежить відповідність того чи іншого рівня економічності 80PLUS (докладніше див. «Сертифікат»).

Діаметр вентилятора (вентиляторів) в системі охолодження блока живлення.

Великий діаметр дає змогу досягти гарної ефективності при порівняно невисоких обертах — а це, зі свого боку, знижує шум та енергоспоживання. З іншого боку, великі вентилятори обходяться дорожче дрібних і займають багато місця, що позначається на габаритах всього БЖ. Також підкреслимо, що невеликий вентилятор ще не є ознакою дешевого блока живлення — таке оснащення можуть мати і досить прогресивні моделі, заради зменшення габаритів.

Що стосується конкретних діаметрів, то найменше значення, яке можна зустріти в сучасних БЖ споживчого рівня — 80 мм. Найбільш популярний варіант — 120 мм, такий розмір дає непогану ефективність і порівняно невеликий рівень шуму при розумною ціною і габаритах. Дещо рідше зустрічаються більші діаметри — 135 мм і 140 мм.

Стандарт для блоків живлення, що доповнює специфікації ATX щодо живлення по лінії 12 В. Введений в ужиток з часів процесора Intel Pentium 4. У першій серії стандарту в основному використовувалася лінія + 5 В, з версії 2.0 пішло впровадження лінії +12 В для повноцінного живлення компонентів комп'ютера. Також у другому поколінні з'явився 24-контактний роз'єм живлення, який використовується в більшості сучасних материнських плат.

Кількість роз'ємів живлення SATA, передбачене в БЖ.

В наш час SATA є стандартним інтерфейсом для підключення зовнішніх жорстких дисків, також він зустрічається і в інших видах накопичувачів (SSD, SSHD тощо). Такий інтерфейс складається з роз'єму даних, що підключається до материнської плати, і роз'єму живлення, що підключається до БЖ. Відповідно, в даному пункті йдеться про кількість штекерів живлення SATA, передбачених у БЖ. Ця кількість відповідає кількості SATA-накопичувачів, яке одночасно живити від даної моделі.

Кількість роз'ємів Molex (IDE), передбачене в конструкції блока живлення.

Першопочатково такий роз'єм призначався для живлення периферії під інтерфейс IDE, насамперед жорстких дисків. І хоча сам по собі IDE на сьогодні є остаточно застарілим і в нових комплектуючих не застосовується, однак роз'єм живлення Molex продовжує встановлюватися у блоки живлення, причому практично в обов'язковому порядку. Майже будь-який сучасний БЖ має хоча б 1 – 2 таких роз'єму, а висококласних моделях ця кількість може становити 7 і більше. Така ситуація пов'язана з тим, що Molex IDE є досить універсальним стандартом, і за допомогою найпростіших перехідників від нього можна живити комплектуючі з іншим інтерфейсом живлення. Приміром, існують перехідники Molex – SATA для накопичувачів, Molex – 6 pin для відеокарт і т. ін.

Кількість 6-контактних (6 pin) роз'ємів живлення PCI-E, передбачене в блоці живлення.

Такі роз'єми застосовуються для додаткового живлення тих видів внутрішньої периферії, для якої вже недостатньо 75 Вт, подаються безпосередньо через гніздо PCI-E материнської плати (характерний приклад — відеокарти). 6-контактний роз'єм на блоці живлення додатково забезпечує ще 75 Вт — таким чином, при використанні цього роз'єму з'являється можливість підключати плати з енергоспоживанням до 150 Вт.

Відзначимо, що деякі відеокарти мають відразу кілька роз'ємів під додаткове живлення. У світлі цього в БЖ може передбачатися як один штекер PCI-E 6 pin, так і два роз'єму з заземленнями. Однак загалом цей тип штекера застосовується досить рідко — це пов'язано з поширенням більш зручного й універсального роз'єму 8pin формату «6+2», який може застосовуватися і як шести-, і як восьмиконтактний (докладніше про нього див. нижче).

Наявність в БЖ хоча б одного роз'єму живлення Floppy.

Першопочатково цей роз'єм призначався для живлення дисководів під гнучкі магнітні диски, звідси і назва. Також він відомий під позначенням «mini-Molex». У будь-якому разі, даний стандарт загалом вважається застарілим, однак він все ще використовується деякими специфічними видами комплектуючих, а тому продовжує застосовуватися в блоках живлення.

Рівень шуму, вироблюваний блоком живлення.

Зазвичай, в характеристиках вказується середнє значення рівня шуму під час роботи у штатному режимі. Чим нижче значення, тим тихіше працює блок живлення і тим комфортніше він у використанні. Втім, варто відзначити, що сучасні комп'ютерні БЖ виробляють вкрай трохи шуму. Так, в самих тихих моделях цей показник не перевищує 20 дБ — це не голосніше шелестіння листя при легкому вітерці, такий звук майже не чути і цілком допустимо навіть у житловому приміщенні в нічний час. Також допустимими для такого застосування є джерела шуму до 21 – 25 дБ (відповідає шепоту на відстані близько 1 м) і 26 – 30 дБ (цокання настінного годинника). Шум більш ніж в 30 дБ вважається для комп'ютерних БЖ вже досить значною; по санітарним нормам таке обладнання в житлових приміщеннях можна використовувати тільки вдень.

Вибираючи блок живлення за даним показником, варто врахувати кілька моментів. По-перше, зниження рівня шуму має свою ціну: воно може позначитися на ефективності охолодження та/або вартості пристрою. По-друге, шум від блока живлення нерідко губиться на тлі більш «гучних» компонентів ПК — наприклад, потужних систем охолодження для CPU або відеокарти. По-третє, галасливої може бути сама обстановка, де встановлено ПК — в якості прикладу можна навести офіс або коворкінг. У світлі цього с...пеціально шукати малошумную модель має сенс в основному в тих випадках, коли максимальна тиша має для вас вирішальне значення.