Порівняння Wacom Intuos Art Small vs Wacom Intuos Pro Small

Точний розмір робочої області планшета (або екрана в графічному дисплеї) в ширину і в висоту. Загалом є скоріше довідковим, ніж практично значущим параметром: при виборі традиційного графічного планшета нерідко буває достатньо даних про форматі (див. вище), а для дисплеїв практичне значення мають насамперед діагональ (див. вище) і співвідношення сторін (див. нижче). Тим не менш, точні розміри теж можуть стати в нагоді на практиці: наприклад, за ними можна визначити співвідношення сторін (для класичних планшетів цей параметр часто не вказується).

Кількість клавіш управління, передбачене в конструкції планшета.

Кожна з таких клавіш відповідає за певну функцію, при цьому набір цих функцій може налаштовуватися: у деяких моделях їх можна вибирати вручну, в інших функціонал клавіш змінюється автоматично, залежно від активного в даний момент програми. У будь-якому разі додаткові клавіші дають змогу користувачеві здійснювати різні дії, «не відриваючись від планшета» — це буває дуже зручно в розпал робочого процесу, коли не хочеться зайвий раз міняти перо на мишку або тягнутися до клавіатури. А чим більше клавіш управління — тим, відповідно, більше додаткових дій можна здійснити за допомогою планшета. З іншого боку, при відносно простих завданнях велика кількість додаткових кнопок може швидше заважати і заплутувати користувача, ніж допомагати.

У найскромніших сучасних планшетах передбачається до 5 клавіш управління; найбільш популярний варіант — від 6 до 10 клавіш, а в прогресивних моделях це число може досягати 15 і навіть більше.

Наявність у пристрої сенсорного кільця для швидкого керування затребуваними параметрами. Легким рухом пальця по колу кільця можна виконувати масштабування та прокручування у графічних додатках, перемикатися між шарами, змінювати розмір пензля, повертати полотно тощо. Зазначимо, що режимів роботи у сенсорного кільця може бути кілька, а за перемикання між ними нерідко відповідає фізична кнопка у центрі кола. У розвинених пристроях кільце допускається перепрограмувати на певні дії, і навіть налаштовувати чутливість (швидкість прокручування).

Штатний спосіб підключення планшетного ПК до комп'ютера.

- Провідне. Підключення за допомогою дроту, зазвичай через порт USB. Такій спосіб не дуже зручний: дріт обмежує максимальну відстань від планшета до ПК, а іноді його доводиться тягнути у важкодоступні місця (наприклад, якщо системний блок встановлений під столом портами до стіни, а передньої панелі доступних роз'ємів немає). З іншого боку, здебільшого ці незручності не критичні, а самі провідні планшети виходять не такими дорогими, як бездротові, до того ж не потребують власного живлення.

- Бездротове. Бездротове підключення може здійснюватися двома основними способами — або за технологією Bluetooth, або за виділеним радіоканалом. Перший варіант зручний тим, що планшет можна підключати до будь-якого комп'ютера з Bluetooth, наприклад, ноутбука або моноблока, без використання спеціальних адаптерів; втім, якщо модуля Bluetooth у комп'ютері немає, адаптер все одно знадобиться, причому купувати його доведеться окремо. Моделі, що підключаються радіоканалом, за визначенням комплектуються адаптером і працюють тільки через нього. У будь-якому випадку бездротові планшети зручніші, ніж дротяні: радіус дії зв'язку зазвичай досягає декількох метрів, що дає змогу вільно віддалятися від комп'ютера (наприклад, малювати в улюбленому...кріслі, тримаючи планшет на колінах). З іншого боку, такі пристрої коштують значно дорожче, потребують власних джерел живлення та мають обмежений час автономної роботи.

— Дротове/бездротове. Моделі, що підтримують обидва описані вище варіанти підключення. Таким чином, вони поєднують переваги і частково компенсують недоліки провідних та бездротових моделей. Наприклад, коли користувач сидить прямо біля комп'ютера - планшет можна підключити проводом і заощаджувати заряд акумулятора, а якщо потрібна свобода пересування - пристрій можна від'єднати та користуватися бездротовим підключенням. Втім, такі моделі коштують недешево.

- MicroUSB. Зменшена версія USB-роз'єму, створена для портативних пристроїв. В даний час поступається позицією інтерфейсу USB type C з більш зручною симетричною контактною групою.

- MiniUSB. Майже аналогічний інтерфейс описаному вище, який відрізняється виключно розмірами та формою роз'єму.

— USB A. Стандартний (повнорозмірний) роз'єм USB, який використовується для підключення пристрою до комп'ютера та інших зовнішніх аксесуарів.

- USB C. Мініатюрна версія роз'єму USB, що набирає популярності і надалі здатна витіснити microUSB. Інтерфейс має високу швидкість передачі даних, а головне — він симетричний, завдяки чому штекер допускається підключати будь-якою стороною.

- Фірмовий. Роз'єм підключення, що не відноситься до загальноприйнятих стандартів і застосовується обмежено - в моделях одного або кількох виробників. Втім, у зв'язку із загальною стандартизацією цей варіант практично зійшов зі сцени.

Модель пера, що йде в комплектації пристрій. Дозволяє зрозуміти, яке використовується і дізнатися більш повноцінно його повні характеристики. При цьому, в разі заміни, ви вже будете обізнані, який саме аксесуар необхідний для покупки. Втім ніщо не заважає і замінити наявний на більш досконалий, звичайно, якщо сам графічний планшет дозволяє працювати з іншою моделлю пера.

Кількість рівнів тиску, що підтримується пером.

Чим більше рівнів тиску — тим точніше перо відстежує силу натиску і тим ближче малюнок виходить до малюнка, зробленого реальним інструментів на зразок олівця. Мінімальним значенням для сучасного планшета вважається 512 рівнів, показник 1024 рівня вважається порівняно невеликим, 2048 — середнім, а в деяких моделях зустрічається 4096 і навіть 8192 рівня. Водночас варто відзначити, що різниця між пір'ям з різною точністю стає помітною в основному на самих тонких штрихах і на лініях із змінною по ходу пера товщиною; так що велике число рівнів навіть професійному художнику потрібна далеко не завжди. З цієї причини даний параметр практично ніяк не пов'язаний з загальним класом пристрою: так, на ринку зустрічаються і бюджетні моделі на 8192 рівня, і професійні рішення всього на 1024.

Максимальний кут нахилу пера (відносно вертикалі), при якому планшет продовжує сприймати його як робочий інструмент і реагувати на його рухи. Чим більше цей кут, тим більше допустиме відхилення пера від перпендикулярного положення і тим вище ступінь свободи під час роботи з планшетом.

Роздільна здатність робочої області графічного планшета, виражена в лініях на дюйм (lpi). У параметр закладена густина датчиків тактильної поверхні пристрою на один дюйм площі. На ці датчики лягає розпізнавання сигналу при контакті з пером. Чим вище роздільна здатність, тим більше точно і детально передаються рухи пера по робочій області планшета. Тим найбільш забезпечується створення об'єктів із високим ступенем деталізації.

Для найпростіших і найскромніших пристроїв характерний показник 2540 lpi. "Золота середина" - це 4000 lpi. А у професійних графічних планшетах зустрічається роздільна здатність 5080 lpi. При цьому важливо враховувати, що більше висока точність помітно впливає на вартість пристрою.