Порівняння JBL Control SB210 vs Jamo SUB 200

— Активний. Сабвуфер, має власний вбудований підсилювач. Це дозволяє підключати пристрій до джерела сигналу безпосередньо, без будь-яких додаткових зовнішніх підсилювачів. Якщо підключення здійснюється через загальний підсилювач акустичної системи, активний сабвуфер знижує навантаження на нього, що позитивно позначається на гучності і якості звучання всієї АС. Сам вбудований підсилювач сабвуфера підбирається таким чином, щоб оптимально відповідати характеристикам використовуваних динаміків. Крім цього, активні сабвуфери часто оснащуються власними інструментами для додаткової налаштування, які дають змогу досягти оптимального звуку в приміщенні, не пересуваючи сам пристрій. Недоліками активного сабвуфера є необхідність окремого підключення до електроживлення і висока ціна.

— Пасивний. Сабвуфер без власного вбудованого підсилювача. Такий пристрій потребує підключення до джерела сигналу через зовнішній підсилювач, характеристики якого повинні оптимально відповідати характеристикам сабвуфера (див. Потужність, Імпеданс). Перевагою пасивних сабвуферів є невисока вартість.

— Закритого типу. Найпростіший тип конструкції: закритий (іноді герметично) корпус з виведеним на передню панель динаміком. Вважається, що такі сабвуфери мають невелику чутливість, що, однак, компенсується високою точністю передачі звуку і невисоким рівнем спотворень.

— Фазоінверторного типу. У таких корпусах сабвуферів встановлюється трубка, що має вихід в навколишній простір. Довжина трубки підібрана так, що з неї виходить сигнал, перевернутий по фазі щодо сигналу з фронтальної частини дифузора (простіше кажучи, з основного динаміка). Це покращує звучання сабвуфера і підсилює звуковий тиск. Недоліком фазоінвертора є додатковий шум від звукового потоку в трубці.

— З пасивним випромінювачем. Конструкція, аналогічна фазоинвертору (див. вище) за призначенням і принципом дії, однак замість трубки в таких сабвуферах застосовується т. зв. пасивний випромінювач. По суті, він являє собою звичайний динамік, позбавлений котушки і магніту і грає ту ж роль, що і трубка фазоінвертора. Застосування пасивного випромінювача дозволяє позбутися від шуму повітряного потоку, характерного для фазоинверторов.

— Домашній. Сабвуфери загального призначення, які не належать ні до якої іншої спеціалізації (див. нижче). Назва «домашній» досить точно описує їх основне призначення, проте, зрозуміло, справа не обмежується домашніми акустичними системами: подібні «саби» можуть використовуватися в кафе і барах, на катках і роллердромах та інших місцях загального користування.

— Концертний. Сабвуфери, призначені для використання на концертах та інших масових заходах, що відрізняються насамперед високою потужністю в сотні, а то і тисячі ватт. Це дозволяє охоплювати великі простори потужним насиченим звуком.

— Студійний. Сабвуфери, призначені для професійної роботи зі звуком, насамперед на студіях звукозапису. Також їх називають «моніторами» (втім, це загальна назва всіх студійних колонок). Відрізняються надзвичайно високою точністю звукопередачі.

— Ландшафтний. Моделі, призначені для установки поза приміщеннями — наприклад, у дворі приватного будинку, на території розважального комплексу і т. ін. найпомітніша відмінність таких моделей від класичних домашніх — зовнішній вигляд: ландшафтні сабвуфери повинні вписуватися в оформлення місцевості, тому вони часто «маскуються» під камінь, квітковий горщик, наземний світильник і т. ін. Крім того, корпусу таких колонок добре захищені від вологи, пилу та інших несприятливих ф...акторів, пов'язаних з перебуванням під відкритим небом. А спосіб розміщення може припускати не тільки просту установку на землю, але і вкопування в землю, залежно від моделі.

Зазначимо, що використання сабвуфера не по «рідному» призначенням технічно можливо, однак, зазвичай, не виправдано: концертна модель в будинку буде надмірністю, звичайний домашній «саб» можна виставити на вулицю хіба що до першого дощу, і т. ін.

Номінальна потужність сабвуфера. Технічно — це найбільша середня (середньоквадратична) потужність звуку, при якій пристрій може нормально (без спотворення звуку і пошкодження компонентів) опрацювати протягом необмежено тривалого часу. Простіше кажучи, чим потужніший сабвуфер — тим він голосніше. Вибір за цим параметром залежить насамперед від розміру простору/приміщення, яке планується перекривати; детальні рекомендації для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах.

Також потужність безпосередньо пов'язана з характеристиками підсилювача, використовуваного з «сабом». Для активних сабвуферів (див. «Тип») у даному пункті фактично вказується номінальна потужність вбудованого підсилювача; сам динамік може бути і могутніше, однак це вже не має значення. Для пасивних моделей номінальна потужність відповідає найбільшій потужність підсилювача, який можна підключити до колонки без ризику пошкодження на високій гучності.

Значення чутливості визначає гучність сабвуфера при підведенні до нього зовнішнього сигналу певної потужності. Чим більше чутливість — тим голосніше буде звук, при рівній потужності сигналу і імпедансі.

Найбільший рівень звукового тиску, яке може створити сабвуфер, простіше кажучи — гучність, яку він видає на максимальному рівні потужності. Цей параметр вимірюється так само, як будь-рівень шуму в децибелах; оскільки децибел є нелінійною величиною, оцінювати гучність простіше всього за порівняльними таблицями. Так, найскромніші сучасні «саби» здатні видати до 95 – 100 дБ, це можна порівняти з гучністю вагона метро або бензопили. У найбільш потужних він може перевищувати 130 дБ — це голосніше літака на зльоті, довге перебування поруч із працюючим на повну потужність сабвуфером може призвести до пошкодження слуху.

Зазначимо, що звуковий тиск і чутливість (див. вище) — це принципово різні характеристики, хоча і вимірюються одними одиницями.

Опір сабвуфера змінному струму. Цей параметр має значення передусім при підключенні до зовнішнього підсилювача: при меншому, ніж у підсилювача, імпедансі можливі спотворення в звучанні, при більшому — сабвуфер може звучати тихіше, ніж хотілося б.

Діапазон звукових частот, відтворюваних сабвуфером. За загальним правилом чим ширший частотний діапазон — тим багатша звук і більше його деталей здатний передати динамік. Проте варто згадати, що сабвуфери як клас призначені для низьких і наднизьких частот в діапазоні від 20 до 150 (іноді 200) Гц. Тому на практиці значна різниця в звучанні помітна тільки при великій відмінності в відтворюваних діапазонах (наприклад, 20-200 Гц і 50-150 Гц).

Також не варто забувати, що великий діапазон частот ще не є гарантією якісного звуку; а в деяких випадках (наприклад, якщо основні динаміки АС теж непогано справляються з низькими частотами) він може бути взагалі зайвим.

Кількість окремих динаміків в конструкції сабвуфера. Значна більшість сучасних «саба» мають один динамік; тому це число прийнято вказувати тільки в тих випадках, коли він більше 1. Самі динаміки зазвичай мають однакові розміри та характеристики.

Подібна «многозарядность» у сабвуфері може переслідувати різні цілі. Найчастіше виробник, таким чином, забезпечує високу потужність звучання без значного збільшення габаритів колонки — кілька невеликих динаміків простіше вмістити в компактний корпус, ніж один великий. А за наявності 3 або 6 динаміків їх дифузори можуть бути розташовані під кутом 120° один до одного, таким чином забезпечуючи рівномірне випромінювання звуку в усі сторони.

Зазначимо, що використання декількох динаміків помітно позначається на вартості колонки, дана особливість характерна в основному для висококласних моделей.