Порівняння Hisense HS205 vs Sharp HT-SB95

Штатний спосіб встановлення звукового проєктора.

— Поличний. Саме по собі встановлення на поличку максимально просте і потребує мінімуму зусиль. Однак за відсутності полички у відповідному місці доведеться або повісити її там (для чого, швидше за все, знадобиться свердлити стіни), або встановити проєктор «де вийде» і спробувати налаштувати звучання потрібним чином (причому успіх такого встановлення не гарантований).

— Настінний. Проєктори, оснащені кріпленнями для підвішування на стіну — зазвичай у вигляді кронштейнів або виїмок на корпусі під цвяхи, саморізи або інші закріплені в стіні монтажні пристосування. Цей варіант хороший тим, що місце встановлення проєктора можна вибрати на свій розсуд, не обмежуючись наявністю поличок — головне, щоб була вільна стіна.

Поличний/настінний. Проєктори, що допускають як установку на поличку, так і підвішування на стіну. Обидва ці варіанти описані вище. Тут же відзначимо, що спосіб встановлення визначає не тільки конструкцію корпуса, але і деякі особливості звуку, що видається проєктором. На практиці це означає, що «чисто настінний» проєктор при встановленні на поличку не зможе видати звук належної якості, навіть якщо з самим встановленням проблем не виникне. Іншими словами, якщо Вам потрібен пристрій, придатний і для полиці, і для підвішування на стіну — варто вибирати з моделей, для яких така можливість...прямо заявлена.

— Підставка під телевізор. Фактично подібні моделі являються собою різновид описаних вище поличних проєкторів, що має плоский корпус, завдяки чому зверху на такий пристрій можна встановити телевізор. При цьому звуковий проєктор не буде закривати органи управління і датчик пульта ДУ, розташовані під екраном (тоді як зі звичайними поличними моделями такі проблеми часто виникають при розміщенні на одній полиці з телевізором). Недоліком «підставок» можна назвати досить великі розміри в глибину.

Загальна номінальна потужність динаміків звукового проєктора (включаючи сабвуфер — за його наявності).

Цей параметр часто використовують для оцінки загальної гучності звучання пристрою, проте це не зовсім вірно. Річ у тім, що фактична гучність звучання визначається в основному потужністю основних динаміків звукового проєктора, а загальна потужність є сумою цієї потужності і потужності сабвуфера. Тому моделі з однаковою номінальною потужністю можуть помітно відрізнятися за фактичною гучності: наприклад, комплект з 150-ватного саундбара з 50-ватним «сабом» буде більш гучним, ніж поєднання 100-ватного проєктора з сабвуфером тієї ж потужності, хоча в обох випадках номінальна потужність буде рівна 200 Вт.

Підводячи підсумок, можна сказати, що оцінювати гучність за номінальної потужності можна лише в тому випадку, якщо звуковий проєктор не оснащений сабвуфером — в таких моделях номінальна потужність дорівнює потужності основних динаміків. В інших випадках варто орієнтуватися на прямо заявлені характеристики потужність саундбара і потужність сабвуфера (про те й інше див. нижче).

Номінальна потужність динаміків, встановлених безпосередньо в саундбаре, без урахування сабвуфера (в моделях з вбудованим сабом, відповідно, враховується тільки потужність основних динаміків).

Цей показник безпосередньо визначає загальну гучність звучання звукового проєктора, саме на нього, а не на загальну номінальну потужність (див. вище) варто орієнтуватися при оцінці гучності. Вибирати ж за цим параметром варто з урахуванням специфіки приміщення, в якому планується встановити проєктор: чим обширнее приміщення і чим більше відстань до глядача — тим вище повинна бути потужність, інакше саундбар не зможе ефективно подзвучить сцену. Детальні рекомендації з оптимальної потужності для різних варіантів обстановки можна знайти в спеціальних джерелах.

Діапазон звукових частот, підтримуваний динаміками проєктора.

При оцінці даного параметра варто пам'ятати, що діапазон чутності людського вуха становить близько 16 – 22 000 Гц (і звужується з віком). Якщо частотний діапазон проєктора вужче — це може призвести до «обрізання» низьких або високих частот (однак при невеликому звуженні цей ефект практично непомітний). Існують моделі, у яких межа частот значно ширше — проте це є свого роду «побічним ефектом» високоякісної акустики і ніякого значення, крім рекламного, не має.

Зазначимо також, що сам по собі широкий діапазон частот не гарантує якісного звуку — багато залежить від інших параметрів проєктора.

Імпеданс – це опір проєктора змінному струму, а точніше – аналоговому аудіосигналу, що надходить на вхід із зовнішнього підсилювача потужності. Власне цей параметр має практичне значення саме в тому випадку, якщо пристрій планується використовувати із зовнішнім підсилювачем. В ідеалі імпеданс проєктора повинен відповідати опору, на який розрахований підсилювач - інакше можливе або зниження гучності (за надто високого імпедансу), або поява спотворень, перевантаження і навіть пошкодження акустики (за занадто низького).

Також вважається, що вищий імпеданс знижує ймовірність виникнення перешкод. Однак сучасні АС (включаючи звукові проєктори) мають стандартні значення імпедансу в 4, 6 або 8 Ом - ця різниця не настільки велика, щоб відмінності в якості звуку були помітні.

— USB A. У цьому разі мається на увазі роз'єм USB, що дозволяє підключати до проєктора зовнішні накопичувачі (флешки, жорсткі диски) і відтворювати з них контент безпосередньо. При цьому моделі з відеовиходами (див. нижче) часто можуть працювати в ролі медіацентру, виводячи відео на телевізор або інший зовнішній екран.

— mini-Jack (3.5 мм). Сам по собі роз'єм 3.5 мм може використовуватися в різних видах інтерфейсів; у даному ж випадку мається на увазі лінійний аудіовхід з гніздом під mini-Jack. Такий вхід в основному використовується для підключення до звукового проєктора портативної аудіотехніки (плеєрів, смартфонів).

— RCA. Технічно RCA (в просторіччі «тюльпан») — це тип роз'єму, який може застосовуватися в різних інтерфейсах. Однак терміном «вхід RCA» прийнято позначати тільки лінійні входи для підключення аналогового сигналу у форматі стерео. Зазначимо, що такий вхід складається з двох гнізд під кабель RCA, оскільки по одному кабелю може передаватися тільки один канал звуку.

— Оптичний. Роз'єм для підключення цифрового аудіосигналу через оптоволоконний кабель TOSLINK. Даний інтерфейс дозволяє передавати багатоканальний звук і практично несприйнятливий до електричних перешкод; його недоліком є крихкість кабелю.

— Коаксіальний S/P-DIF. Роз'єм для підкл...ючення цифрового аудіосигналу через електричний кабель з роз'ємом RCA (не плутати з лінійним RCA, описаним вище). Схожий з описаним вище оптичним входом, зокрема, можливістю передачі багатоканального звуку через один роз'єм. Водночас коаксіальний кабель, з одного боку, не так делікатний, а з іншого — чутливий до електричних перешкод (тому для такого підключення бажано використовувати спеціальний екранований дріт).

— Композитний. У цьому разі мається на увазі не повноформатний композитний інтерфейс з трьох роз'ємів, що дозволяє передавати аудіо і відео, а тільки один роз'єм для роботи з відео. А оскільки звукові проєктори зображення не відтворюють, композитний вхід застосовується для передачі відеосигналу через проєктор на інший пристрій, таке як телевізор. Композитний відеоінтерфейс не дозволяє працювати з HD і не відрізняється високою якістю; з іншого боку, він широко поширений і може використовуватися навіть для роботи з відверто застарілою відеотехнікою. Зазвичай цей вхід використовує роз'єм RCA («тюльпан») жовтого кольору.

— Компонентний. Вхід, призначений для прийому аналогового відеосигналу для подальшої передачі на інший пристрій — телевізор, відеопроєктор і т. ін. Дане з'єднання зазвичай використовують три роз'єму RCA, по кожному з яких передається свій компонент відеосигналу (звідси і назва). Завдяки цьому компонентний інтерфейс відрізняється хорошою пропускною здатністю і якістю картинки, він дозволяє працювати з HD і вважається найбільш "прогресивним" сучасним стандартом аналогового відео.

— Вхід управління ІК. Роз'єм для підключення зовнішнього інфрачервоного приймача дистанційного керування. При правильному розміщенні такий приймач дасть змогу використовувати пульт ДУ навіть у тих місцях, звідки сигнал з пульта не може дістати до основного (вбудованого) датчика — наприклад, в іншій кімнаті. Зазначимо, що роль приймача може грати не тільки спеціалізований пристрій, але і інший компонент системи — наприклад, підсилювач з виходом управління ІК.

Кількість HDMI входів в конструкції звукового проєктора.

HDMI є найбільш популярним сучасним інтерфейсом для роботи з HD-контентом, він дозволяє передавати по одному кабелю відео високої роздільної здатності одночасно з багатоканальним звуком. Наявність декількох входів дозволяє тримати кілька джерел сигналу одночасно підключеними до проєктора і вибирати джерело з пульта, не борсатися з перепідключенням дротів.

Кількість HDMI-виходів в конструкції звукового проєктора.

HDMI є найбільш популярним сучасним інтерфейсом для роботи з HD-контентом, він дозволяє передавати по одному кабелю відео високої роздільної здатності одночасно з багатоканальним звуком. За наявності декількох виходів до проєктора можна підключити декілька приймачів сигналу і перемикатися між ними з пульта, не чіпаючи дроти.

Можливості управління саундабром крім стандартного кнопкового з корпуса пристрою включають управління з пульта ДУ, пульта від телевізора, до якого підключена акустика, через програму зі смартфона або планшета, а в деяких випадках і за допомогою голосового асистента. Більш докладно про кожну з них:

— Пульт ДУ. Наявність у комплектації класичного пульта на ІЧ-датчики, на зразок тих, що використовуються в телевізорах. Може містити значно більше функцій налаштувань, ніж органи управління на корпусі пристрою і природно дозволяє спростити контроль за саундабром.

— Пультом від телевізора (HDMI-CEC). Підключення саундбара через HDMI порт дозволяє по протоколу HDMI-CEC керувати ним через пульт від телевізора. Таке рішення зменшить кількість пультів в кімнаті і полегшить комфорт налаштуванням. Однак може бути обмежена функціональність «не рідного пульта. При цьому сумісність телевізора і саундбара може досягатися за допомогою інших протоколів (не обов'язково HDMI-CEC).

— Управління зі смартфона. Можливість керувати саундабром через додаток. Це полегшує пошук пульта, адже телефон завжди під рукою. Також додаток має великі можливості по налаштувань і таке управління з високою часткою ймовірності здатна підтримуватися і телевізором, що дозволяє зі свого смартфона виконувати абсолютно будь-які команди для комфортног...о проведення часу біля телевізора.

— Голосової асистент. Мова йде не про вбудований в сам саундбар помічника, а про сумісність з зовнішніми пристроями, що мають дану функцію (наприклад, зі смартфоном або планшетом). Але навіть така сумісність дозволяє віддавати команди голосовий проєктора голосом — це нерідко буває зручніше, ніж більш традиційні способи управління. Конкретний набір підтримуваних команд і мов може бути різним — залежно від голосового асистента і його конкретної версії. А серед найпопулярніших на зараз є Google Assistant, Apple Siri, Amazon Alexa.