Порівняння Epson EB-L265F vs Casio XJ-F100W

Основне призначення проектора.

Цей параметр досить умовним, він багато в чому залежить від того, як пристрій позиціонується виробником; проте, для максимально комфортного використання найкраще слідувати саме заявленому призначенню. Варіанти тут можуть бути такими: універсальний, для презентацій, для домашнього кінотеатру, професійний, портативний, ігровий. Ось детальніший опис кожного з варіантів:

- Універсальний. Найпростіший різновид проекторів, грубо кажучи — всі моделі, що не належать до жодної з наведених нижче спеціалізацій. Більшість із них має незмінну оптику, проекційну відстань у межах 1 – 12 м, діагональ зображення близько 1 – 7 м (див. нижче), а також відносно невисоку вартість.

- Для презентацій. Проектори, призначені переважно для застосування у діловій сфері, зокрема під час проведення презентацій. Як правило, мають невелику проекційну відстань за досить великої діагоналі, що дає змогу застосовувати їх у невеликих приміщеннях; здатні працювати як з широкоекранними, наприклад і зі звичайними форматами зображення (див. нижче), а також підтримують роздільну здатність, характерну для комп'ютерних відеокарт - наприклад, 1280х800. При цьому сам собою реальний роздільної здатності (див. нижче) може бути досить невисоким....Крім того, практично обов'язковою особливістю цього різновиду проекторів (за поодинокими винятками) є наявність входу D-Sub 15 pin (див. «Роз'єми»).

- Для домашнього кінотеатру. Проектори, призначені в першу чергу для перегляду. Основним критерієм для віднесення тієї чи іншої моделі до цієї категорії є те, як проектор позиціонується самим виробником (простіше кажучи, чи зазначено це призначення в офіційній документації). Однак є й деякі спільні риси: кінематографічні моделі, як правило, підтримують широкоекранні формати зображення, мають високу реальну роздільну здатність (див. нижче), що дає змогу працювати з HD-відео, а також оснащуються відповідними інтерфейсами (див. «Роз'єми»).

- Професійний. Висококласні проектори з просунутими параметрами, великою кількістю функцій і, відповідно, великою вартістю. Характеризуються високими показниками контрастності зображення, підтримують відео високої роздільної здатності (включаючи кінематографічні формати зображення), мають оптичне масштабування для масштабування картинки без втрати якості, передбачають підключення багатоканальних звукових систем та багато іншого. Конкретний набір опцій на борту професійних проекторів може змінюватись в залежності від моделі, але в будь-якому випадку це максимально заряджені пристрої з топовими характеристиками.

- Портативний проектор. Ультракомпактний різновид проекторів: більшість моделей мають розміри, що дозволяють переносити їх у кишені. Призначені такі пристрої насамперед щодо імпровізованих презентацій. Формат роботи та живлення може бути різним. Так, одні моделі виконуються у вигляді окремих пристроїв із власними вбудованими накопичувачами та акумуляторами (а іноді навіть з повноцінною мобільною ОС на кшталт Android на борту). Інші по конструкції схожі на зовнішні чохли або приставки і при роботі надягають безпосередньо на мобільний телефон, використовуючи його як джерело сигналу та живлення. Однак у будь-якому випадку портативні проектори внаслідок невеликих габаритів мають досить скромні технічні характеристики - наприклад, не відрізняються ні яскравістю, ні контрастністю зображення. Час автономної роботи (у моделях із власними акумуляторами), як правило, становить від 40 хвилин до півтори години. Також для цього різновиду характерні економічні LED-лампи (див. нижче).

- Ігровий. Спеціалізовані проектори, призначені для використання у відеоіграх. Зовнішньо нерідко виділяються характерним «агресивним» дизайном, при цьому оформлення може виконуватися в стилі певної лінійки ігрових ПК або ноутбуків. Щодо практичних характеристик, то вони, відповідно до назви, спрямовані насамперед на забезпечення якісної ігрової «картинки». Для цього в проекторах даного призначення передбачаються, зокрема, висока реальна роздільна здатність (не нижче 1920х720, а частіше 1920х1080 і більше), перенесення кольорів на рівні 1 млрд кольорів, підтримка частоти кадрової розгортки (див. нижче) до 120 Гц включно, а також як щонайменше один вхід HDMI для прийому цифрового сигналу з комп'ютерної відеокарти. Крім того, у таких моделях нерідко передбачається підтримка 3D. Максимальна діагональ зображення може досягати 75 м і більше; при цьому в цій категорії зустрічаються і надширококутні пристрої, здатні забезпечити діагональ зображення близько 3 м з відстані півметра.

Кількість ламп, передбачених у конструкції проєктора.

Більшість сучасних проєкторів має одну лампу, проте зустрічаються і багатолампові моделі. Більша кількість ламп збільшує світловий потік і, відповідно, яскравість зображення, забезпечуваного проєктором. Крім того, в моделях на 4 лампи може передбачатися можливість продовження роботи навіть при перегоранні однієї з ламп — тих, що залишилися, цілком вистачає для забезпечення потрібної яскравості. У дволампових же варіантах найчастіше доводиться міняти згорілу лампу.

При роботі в економічному режимі помітно знижується яскравість підсвічування, в середньому на 30-50%. Із зменшенням яскравості знижується і тепловиділення, що дозволяє економити робочий ресурс освітлювача, завдяки чому зростає термін служби лампочки. Так, режим ECO дозволяє продовжити термін служби лампи в середньому на 30%. Якщо стандартний термін служби лампи проєктора становитиме 4000 годин, то регулярне використання режиму ECO дасть змогу збільшити термін служби підсвічування приблизно до 5500 годин.

Яскравість зображення, що видається проєктором на максимальній яскравості підсвічування. Зазвичай вказується узагальнена яскравість екрану, виведена за особливою формулою. Чим вона вища — тим менше зображення залежить від зовнішнього освітлення: яскраве проєктор може забезпечити добре видиме зображення навіть при денному світлі, а от для тьмяного потрібно затемнення. З іншого боку, підвищення яскравості знижує контрастність і достовірність передачі кольору.

Відповідно, при виборі за цим параметром потрібно враховувати, в яких умовах планується використовувати проєктор. Так, для офісного або шкільного/університетського застосування бажана яскравість не нижче 3000 лм — це дозволяє отримувати нормальну видимість, не затінюючи приміщення. Зі свого боку, серед топових моделей зустрічається і вельми невисока яскравість, оскільки подібні проєктори зазвичай встановлюються в спеціально призначених для них приміщеннях з хорошою затемненностью. А в ультракомпактних пристроях досягти високої яскравості неможливо з технічних причин.

Детальні рекомендації з оптимальної яскравості для тих чи інших умов можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що вибирати по даному показнику в будь-якому разі варто з деяким запасом. Як вже говорилося вище, при збільшенні яскравості знижується контрастність і якість перенесення кольорів, і для досягнення бажаної якості картинки, можливо, доведеться використовувати проєктор на зниженій яскравості.

Цей параметр багато в чому визначає здатність проєктора працювати в освітленому приміщенні. Для темної кімнати вистачить і 1000 лм, щоб картинка проєкції була яскравою, насиченою, ясно і зрозуміло. Але під час роботи в освітленому приміщенні проєктора потрібно буде як мінімум 3500-4000 лм. Не варто плутати значення ANSI-люмен і Peak lumens. Це два різних стандарту яскравості. Щоб перевести один тип яскравості в інший, потрібно помножити Peak lumens на 10-12. У підсумку вийде приблизне значення ANSI-Lumens.

Втім, фахівці не рекомендують гнатися за високими значеннями яскравості ANSI-люмен. Існує маса професійних проєкторів з яскравістю до 3500 лм. Чим менше яскравість, тим нижче енергоспоживання, а разом з цим збільшується і термін служби освітлювача. Зрозуміло, якщо проєктор встановлений в робочому офісі або навчальної аудиторії, де необхідне хороше освітлення, рекомендується купувати модель з яскравістю ANSI-Lumens від 4000 лм і вище.

Динамічна контрастність зображення, забезпечувана проєктором.

Динамічна контрастність — це співвідношення між найяскравішим білим і самим темним чорним кольором, які здатний видати проєктор. Нагадаємо, що від контрастності залежить якість передачі кольору і деталізація, чим вище цей показник — тим менша ймовірність, що на яскравих або темних ділянках деталі виявляться нерозрізненними. Однак динамічна контрастність є досить специфічним параметром. Річ у тім, що при його підрахунку враховується самий яскравий білий на максимальних налаштуваннях яскравості і самий темний чорний — на мінімальних. У результаті цифри в цій графі можуть бути дуже вражаючими, однак досягти такої контрастності в межах одного кадру неможливо.

Ввівши цей параметр, виробники пішли на певну хитрість. Однак не можна сказати, що динамічна контрастність не має взагалі ніякого відношення до якості зображення. У проєкторах може застосовуватися автоматичне управління яскравістю, при якому загальна яскравість залежно від «картинки» на екрані може підвищуватися або знижуватися. Такий формат роботи заснований на тому, що людському оку не потрібні занадто яскраві ділянки на загальному темному тлі і дуже темні — на яскравому, зображення нормально сприймається і без цього. Максимальний перепад яскравості, досяжний у такому режимі роботи, якраз і описується динамічною контрастністю.

Частота рядкової розгортки, підтримувана проєктором.

Цей параметр актуальний під час роботи з аналоговим відеосигналом. У такому відео зображення формується порядково: по черзі обводить кожен піксель в рядку, потім підсвічується наступний рядок і т. д. Частота рядкової розгортки описує, скільки разів в секунду промінь підсвічування пробігає від краю до краю екрана. Для нормального відтворення проєктор повинен підтримувати ту ж частоту розгортки, з якої записаний вхідний сигнал. Втім, у більшості моделей підтримується досить широкий діапазон частот, і проблем з підтримкою не виникає. Також відзначимо, що якщо ви не є професіоналом, то при виборі проєктора цілком можна орієнтуватися на частоту кадрової розгортки (див. нижче) — цей параметр більш простий і наочний, а підтримка певної частоти кадрів автоматично означає підтримку відповідної частоти рядків.

Частота кадрової розгортки, простіше кажучи — частота зміни кадрів, підтримувана проєктором.

Для нормального відтворення вкрай бажано, щоб частота кадрів у проєктора збігалася з початковою частотою кадрів відеосигналу. Втім, більшість сучасних моделей підтримує конкретну частоту кадрів, а цілий діапазон частот, причому досить великий.

Зазначимо, що для перегляду більшості відеоматеріалів цілком достатньо діапазону від 24 до 60 кадр/сек. Винятком є 3D-контент, для нього може знадобитися подвоєна частота кадрів, до 120 Гц (докладніше див. «Підтримка 3D»).

Технологія, за якою побудована матриця проєктора.

— DLP. В основі даної технології лежить чип з тисячами поворотних мікродзеркал. Кожне таке дзеркало відповідає одному пікселю і має два фіксованих положення — «світиться» і «затемнене». У більшості DLP-проєкторів матриця одна, а виведення кольорового зображення забезпечується за рахунок т. зв. колірного колеса, завдяки якому проєктор по черзі відображає червоне, зелене і синє зображення; вони змінюються так швидко, що глядач сприймає не окремі кадри, а цілісну кольорову картинку. У порівнянні з LCD-моделями (див. відповідний пункт) такі одноматричні проєктори більш компактні, вони дають більш контрастне зображення з глибоким рівнем чорного (що позитивно впливає на якість чорно-білого зображення). Однак яскравість кольорового зображення у DLP-пристроїв порівняно невисока, крім того, вони схильні до «ефекту веселки»: в динамічних сценах можуть бути помітні кольорові артефакти, що виникають через неспівпадання червоних, зелених і синіх компонентів зображення. Цих недоліків позбавлені триматричні DLP-проєктори; однак обходиться подібна конструкція дуже недешево, тому вона зустрічається нечасто, в основному серед пристроїв преміумкласу.

— LCD. Технологія, заснована на використанні просвічуваних РК-матриць. Таких матриць три, кожна з них просвічується своїм базовим кольором (червоним, зеленим або синім)..., а підсумкова кольорова «картинка» формується з трьох зображень, одночасно накладених одне на одне. Завдяки такому формату роботи можна отримати більш яскраві, насичені кольори, ніж у одноматричних DLP-проєкторах (див. відповідний пункт); крім того, дана технологія повністю позбавлена «ефекту веселки». З її недоліків можна назвати порівняно невисоку контрастність (зокрема, через скромну глибину чорного кольору) і більш великі розміри проєкторів.

— LCD (Liquid Crystal Display) - технологія передачі кольору, заснована на модуляції світла рідкими кристалами. Не варто плутати між собою матриці LCD і 3LCD. Технологія 3LCD формує зображення з трьох окремих світлових потоків, а в матриці LCD зображення випливає відразу з єдиного світового пучка. Матриці цього типу забезпечують стабільне, контрастне і насичене кольорами зображення. Серед недоліків технології можна відзначити «проглядання» світлової решітки, якщо на картинку дивитися з близької відстані. Додатково підкладка LCD-матриць схильна до вигоряння, через що синій колір з часом може почати віддавати жовтизною (відзначимо, що статися це може через тривалий час активної експлуатації). Матриці LCD вимагають періодичного техобслуговування, сервіс зводиться до чищення повітряного фільтра. Проєктор з LCD-матрицею зазвичай мають компактні розміри і невелику вагу, такі моделі схильні до нагрівання, а шумовий поріг знаходиться на позначці вище середнього.

— LCoS. Технологія, що об'єднує в собі властивості DLP та LCD. Як і LCD, передбачає три окремі матриці для трьох базових кольорів (червоний, зелений, синій), а підсумкове кольорове зображення формується за рахунок одночасного накладення цих трьох компонентів. Відмінність же полягає в тому, що в LCoS-проєкторах матриці не просвітні, а відображаючі. Завдяки цьому можна добитися відмінної контрастності (як у DLP) в поєднанні з яскравими, якісними кольорами без «ефекту веселки» (як в LCD). Головний недолік цієї технології — значна вартість, через що вона застосовується в основному в проєкторах преміумкласу.