Порівняння Canon EOS R50 body vs Canon EOS R10 body

Діапазон світлочутливості матриці цифрової камери. У цифровій фотографії світлочутливість виражається в тих же одиницях ISO, що і в плівковою; однак, на відміну від плівки, світлочутливість матриці цифрової камери можна змінювати, що дає розширені можливості налаштування параметрів зйомки. Висока максимальна світлочутливість важлива в тому випадку, якщо разом з камерою доводиться використовувати об'єктив зі слабкою світлосилою (див. Світлосила), а також під час зйомки слабоосвещенних сцен і бистродвіжущихся об'єктив; в останньому випадку висока ISO дозволяє використовувати невеликі значення витримки, що зводить розмиття зображення до мінімуму. Варто, однак, враховувати, що з підвищенням значення застосовуваного ISO зростає і рівень шумів на отриманих зображеннях.

Можливість вручну або автоматично, за заздалегідь заданими параметрами) змінювати в процесі зйомки параметри експозиції, тобто кількості світла, що потрапляє на матрицю. Застосовується в тому випадку, коли автоматично вибрані параметри експозиції не дають задовільного результату — наприклад, в складних умовах, коли освітленість основного предмету і фону сильно відрізняються. Можливості експокорекції камери записуються у форматі «± x EV, з кроком y EV», наприклад «± 3 EV, з кроком 1/2 EV». Перша цифра позначає максимальну величину, на яку в процесі корекції може бути змінена експозиція щодо оригінального значення; друга — крок (ступінь), з яким відбувається зміна. EV — специфічна одиниця виміру експозиції; зміна експозиції на 1 EV позначає зміна кількості світла, що потрапляє на матрицю, в 2 рази. Збільшення EV позначає збільшення кількості світла внаслідок розкриття діафрагми або збільшення витримки, зменшення — відповідно навпаки. Всі сучасні камери з функцією експокорекції здатні виробляти її «в обидві сторони».

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів відео, знятого камерою в стандарті Ultra HD (4K).

До UHD 4K відносять роздільної здатності з розміром кадру приблизно в 4 тис. пікселів по горизонталі. Конкретно в фотокамерах для відеозйомки найчастіше застосовуються роздільної здатності 3840х2160 і 4096х2160. Щодо частоти кадрів варто насамперед зазначити, що звичайне (не уповільнене) відео знімається зі швидкістю до 60 кадр/сек і в цьому випадку чим вище частота кадрів — тим більше плавним буде відео, тим менше будуть помітні ривки при русі в кадрі. Якщо ж частота кадрів становить 100 кадр/сек і вище — це зазвичай означає, що камера має режим сповільненої зйомки відео.

Формати файлів, в яких камера може записувати відео. З урахуванням того, що відзнятий відеоматеріал розрахований на перегляд на зовнішньому екрані, варто переконатися, що програє пристрій (DVD-плеєр, медіацентр і т. ін.) здатне працювати з відповідними форматами. Водночас багато моделей камер самі можуть грати роль плеєра, підключаючись до телевізора аудіо/відеовиходу або HDMI (див. відповідні пункти глосарію). А якщо відеоматеріали належить переглядати на комп'ютері, на цей пункт взагалі не варто звертати особливої уваги: проблеми з несумісністю форматів в таких випадках виникають рідко, а вирішуються, зазвичай, встановленням відповідного кодека.

Швидкість серійної зйомки, забезпечувана камерою на максимальній роздільній здатності кадру. При менших роздільних здатностях швидкість може бути і вище, проте ключовою характеристикою вважається саме це значення.

При серійної зйомки фотограф затискає кнопку, а камера робить кілька знімків підряд, зазвичай з інтервалом в частки секунди. Така зйомка зручна, наприклад, для фіксації об'єктів, що швидко рухаються: вона дозволяє з серії кадрів вибрати найбільш вдалий, або за допомогою всієї серії показати динаміку руху. А чим вище швидкість — тим ефективніше зйомка, тим більше кадрів камера може зафіксувати за проміжок часу. З іншого боку, швидкість потребує відповідної апаратної «начинки» і може помітно позначитися на вартості.

Затвор — це система, що регулює тривалість витримки, тобто впливу світла на матрицю (докладніше про витримку див. вище). Ось основні типи таких систем:

— Електронний. Різновид затворів, придатний тільки для цифрових фотокамер. Такі системи не мають рухомих механічних частин, витримка в них здійснюється електронним способом. У момент натискання на спуск, при «відкритті» затвора, матриця повністю обнуляється; а через певний час (що відповідає часу витримки), при «закриття» затвора, з неї зчитується накопичений заряд. Це дає змогу здійснювати повноцінну фотозйомку і працювати з різними значеннями витримок, не застосовуючи складних конструкцій. Ще одна перевага перед описаними нижче механічними затворами полягає в тому, що такі системи ідеально підходять для Live View (див. вище): матриця може постійно транслювати зображення на екран, лише іноді «перериваючись» безпосередньо на зйомку. З іншого боку, така постійна робота підвищує ймовірність нагрівання та виникнення додаткових шумів на знімку. Для компенсації цього недоліку застосовуються різні рішення, і здебільшого він майже непомітний; однак для професійної зйомки електронні затвори вважаються все ж менш придатними, ніж механічні.

— Механічний. Існує безліч видів механічних затворів, однак у сучасних цифрових фотокамерах зустрічаються переважно системи у вигляді пари шторок. При розкритті затвора рухається одна зі шторок, а поті...м її «доганяє» друга, закриваючи матрицю. Головною перевагою механічних затворів є те, що при їх використанні матриця постійно залишається закритою і відкривається тільки в момент зйомки на час, що відповідає виставленій витримці (аналогічно тому, як це відбувається в плівкових камерах). За рахунок цього вдається уникнути нагрівання сенсора і пов'язаного з цим збільшення шумів на знімку. З іншого боку, додаткові механізми помітно позначаються на вазі, габаритах, вартості і енергоспоживанні камери, під час зйомки об'єктів, які швидко рухаються, можуть виникнути спотворення, а за низьких температур — збої і навіть відмови. Крім того, камери з механічними затворами розраховані в основному на роботу через оптичний видошукач. Для електронного ж видошукача або режиму Live View (див. вище) потрібно або встановлювати допоміжну матрицю (що ще більш ускладнює і здорожує конструкцію), або повністю відкривати шторки і фактично знімати в режимі електронного затвора, що позбавляє сенсу саму ідею «механіки». Внаслідок цього даний тип затвора на сьогоднішній день використовується переважно у дзеркальних камерах (див. «Тип фотокамери») середнього і топового рівнів; в інших різновидах він теж зустрічається, але помітно рідше.

— Електронний, механічний. Системи, що поєднують обидва описаних вище варіанти; точніше навіть — механічні затвори, доповнені можливістю роботи в електронному режимі. Одним з ключових недоліків чисто механічних систем є слабка придатність для надкоротких витримок — забезпечити необхідну швидкість руху шторок непросто, до того ж механізм в такому режимі піддається значним навантаженням. Для усунення цього недоліку і були створені електронно-механічні системи. Працюють вони таким чином: на коротких витримках до певної межі використовується суто механічний спосіб роботи, а коли можливостей механіки не вистачає — комбінований режим. У цьому режимі шторки затвора відкриваються на відносно тривалий час (довше необхідної витримки), а матриця при цьому працює електронним способом (докладніше див. вище), забезпечуючи необхідну витримку. Теоретично комбінований спосіб дає змогу ефективно знімати на надмалих витримках, однак на практиці якість знімків виходить порівняно невисокою, і «гібридний» затвор нерідко є скоріше маркетинговим ходом, ніж реально корисним інструментом.

Розмір власного дисплея камери по діагоналі в дюймах. Чим більше екран, тим, зазвичай, він зручніше у використанні. Зокрема, на великий екран можна вивести більш велике і детальне зображення; крім того, розмір має велике значення для зручності управління сенсорним дисплеєм (див. Сенсорний екран). З іншого боку, розміри дисплея відповідним чином позначаються на габарити апарата. Тому екрани більш ніж на 3" в сучасних фотокамерах зустрічаються досить рідко.

Розмір власного дисплея камери в пікселях. Чим вище роздільна здатність дисплея — тим більше згладжена і детальне зображення він відтворює, тим менш помітна зернистість і окремі пікселі і тим більше дисплей загалом приємний для очей. З іншого боку, дисплей високої роздільної здатності позначається на вартості самої камери (хоча і досить незначно).

На відміну від решти сучасної електроніки, для камер даний параметр прийнято вказувати не у вигляді розміру по горизонталі і вертикалі, а у вигляді загальної кількості пікселів на екрані. На сьогоднішній день екрани в 230 тис. пікс відповідають початковому рівню, 460 тис. пікселів — середнього, понад 900 тис. пікс — прогресивному.

- GPS-модуль. Наявність у камери вбудованого модуля супутникової навігації GPS. У цифрових камерах модуль GPS застосовується насамперед для встановлення т.зв. геометок (geo-tagging) до фотографій: у службову інформацію про кожному знімку записуються дані про конкретні географічні координати місця зйомки. Однак цим справа не обмежується, і моделі з цією функцією можуть мати безліч додаткових можливостей — починаючи від класичної навігації до спеціальних програм на кшталт бази даних з пам'яток з підказками на основі поточного розташування.

- Wi-Fi. Бездротової стандарт, спочатку розроблений для створення комп'ютерних мереж, проте з недавніх пір допускає і пряме з'єднання між пристроями. Способи застосування Wi-Fi у фотоапаратах можуть бути різними. Наприклад, найбільш популярний варіант - підключення до смартфону, планшета або іншого подібного пристрою для дистанційного керування (див. нижче) та/або передачі знятих матеріалів на зовнішній пристрій. Деякі камери мають вбудоване програмне забезпечення, що дає змогу безпосередньо підключатися до Інтернету через бездротові точки доступу та «заливати» фото та відео на популярні мережеві сервіси. А в моделях під керуванням Android (див. вище) конкретні можливості залежать тільки від встановленого програмного забезпечення і можуть включати повноцінний доступ до соціальних мереж через клієнтські програми (див. нижче) і навіть веб-серфінг через браузер.<...br>
- Bluetooth. Бездротової інтерфейс, який використовується для зв'язку між собою різних електронних пристроїв. У фотокамерах Bluetooth найчастіше застосовується для з'єднання з комп'ютером або ноутбуком та передачі відзнятого матеріалу; Крім того, він дає змогу користуватися функцією прямого друку на принтерах, оснащених Bluetooth. Радіус дії з'єднання Bluetooth – до 10 м, при цьому пристрої не обов'язково повинні знаходитись у прямій видимості один одного.

- NFC-чип. NFC (Near-Field Communication) — бездротова технологія, призначена для з'єднання різних портативних пристроїв між собою на відстані до декількох сантиметрів. У фотоапаратах відіграє допоміжну роль, призначена для полегшення з'єднання з іншими пристроями (смартфонами, планшетами тощо) за більше «дальнобійним» стандартом (Wi-Fi або Bluetooth). Замість копатися в налаштуваннях - шукати пристрої, з'єднувати їх вручну - достатньо піднести NFC-камеру до гаджета, обладнаного таким же чіпом, і підтвердити запит на з'єднання.

- Управління зі смартфона. Можливість дистанційного керування камерою за допомогою смартфона, планшета чи іншого аналогічного гаджета. З'єднання камери з керуючим пристроєм зазвичай здійснюється по Wi-Fi (див. вище), при цьому для керування застосовується спеціальна програма, а екран гаджета відіграє роль видошукача. Конкретні можливості такого керування можуть бути різними - спуск затвора по команді, вибір параметрів експозиції та інших налаштувань зйомки, фокусування по дотику тощо. Нерідко передбачається також можливість "злити" зняті матеріали на керуючий пристрій і через нього - в Інтернет. Зазначимо, що для камер, що використовуються з мобільними телефонами (див. «Тип фотокамери»), ця функція не вказується: таку камеру зазвичай кріплять прямо на апараті, і про дистанційне керування не йдеться.